Потенціометр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Потенціо́метр (англ. potentiometer)—
- 1) Прилад для вимірювання електрорушійної сили або зміни напруги (іноді — струму), або величин, функціонально пов'язаних з ними. П. у сукупності з відповідними перетворювачами можна вимірювати ел. струм і потужність, температуру, тиск тощо. П. автоматичний (КСП) з термопарою широко використовується у системах контролю температури на теплотехнічних об'єктах підприємств.
- 2). резистор із трьома виводами, один із яких рухомий, що використовується, як дільник напруги.
- Здебільшого потенціометр це довгий провідник із повзунком посередині. Електричний струм проходить між кінцевими контактами, а потрібна споживачеві напруга знімається з повзунка, положення якого можна механічно змінювати.
- Потенціометр можна також використовувати як змінний резистор, використовуючи тільки два виводи — один із кінцевих і повзунок.
- 3) Прилад для вимірювання величини окисно-відновного потенціалу вод. Застосовуються йонометр И-102, рН-метри — мілівольтметри П-4 та П-6, потенціометр ППМ 03 1М та ін.
Дивіться також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
