Потенціометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європейське позначення потенціометра в схемах

Потенціо́метр  (англ. potentiometer)—

  • 1) Прилад для вимірювання електрорушійної сили або зміни напруги (іноді — струму), або величин, функціонально пов'язаних з ними. П. у сукупності з відповідними перетворювачами можна вимірювати ел. струм і потужність, температуру, тиск тощо. П. автоматичний (КСП) з термопарою широко використовується у системах контролю температури на теплотехнічних об'єктах підприємств.
Здебільшого потенціометр це довгий провідник із повзунком посередині. Електричний струм проходить між кінцевими контактами, а потрібна споживачеві напруга знімається з повзунка, положення якого можна механічно змінювати.
Потенціометр можна також використовувати як змінний резистор, використовуючи тільки два виводи — один із кінцевих і повзунок.
  • 3) Прилад для вимірювання величини окисно-відновного потенціалу вод. Застосовуються йонометр И-102, рН-метри — мілівольтметри П-4 та П-6, потенціометр ППМ 03 1М та ін.

Дивіться також [ред.]

Література [ред.]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.