Закон України «Про медіа»
| Про медіа | |
|---|---|
| Закон України | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Номер: | 2849-IX |
| Номер проєкту: | 2693-д |
| Попередній закон: | Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, Про телебачення і радіомовлення, Про інформаційні агентства, Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, Про захист суспільної моралі |
| Дати | |
| Поданий на розгляд: | 2 липня 2020 |
| Прийнятий: | 13 грудня 2022 |
| Підписаний Президентом: | 29 грудня 2022 |
| Діє/діяв з: | 31 березня 2023 |
| Інші закони | |
| Пов'язані закони: | Про суспільні медіа України, Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста, Про інформацію |
| Статус: Чинний | |
Закон України «Про медіа» — Закон України, що регулює діяльність у сфері медіа. Закон визначає правові засади діяльності в Україні суб'єктів медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду.
Закон є одним з «євроінтеграційних» законопроєктів, прийняття яких сприяє виконанню рекомендацій Єврокомісії щодо подальшої перспективи членства України в Європейському Союзі[1].
Зміст[ред. | ред. код]
Закон складається з 126 статей у десяти розділах:
- Розділ I. Загальні положення
- Розділ II. Суб'єкти у сфері медіа
- Розділ III. Публічні аудіовізуальні медіа
- Розділ IV. Вимоги до змісту інформації та організації надання медіа-сервісів
- Розділ V. Ліцензування та реєстрація у сфері медіа
- Розділ VI. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та її повноваження
- Розділ VII. Спільне регулювання у сфері медіа
- Розділ VIII. Відповідальність за порушення законодавства у сфері медіа
- Розділ IX. Особливості правового регулювання діяльності медіа в умовах збройної агресії
- Розділ X. Прикінцеві та перехідні положення.
Закон уносить зміни до 78 інших актів, визнає нечинним 6 законів і 3 постанови.
10 грудня 2022 року медіагрупа «1+1 media» поширила заяву з проханням завершити реформування законодавства у сфері медіа й ухвалити новий Закон «Про медіа». Зазначається, що сучасний Закон «Про телебачення і радіомовлення» не відповідає рівню технологічного розвитку українських медіа. Законопроєкт є актуальним в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Він пропонує регулювання порядку діяльності Нацради та медіа під час агресії, визначає зміст інформації, пов'язаної зі збройною агресією, яку забороняється поширювати[2].
Документ замінює собою закони «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації» та «Про інформаційні агентства» та значно розширює повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Нацрада отримала право скасовувати реєстрацію та припиняти вихід медіа за значні порушення (здебільшого в судовому порядку): наприклад, за надання недостовірної інформації про власників та кінцевих бенефіціарів, поширення дискримінаційних матеріалів, пропаганду наркотиків, позитивне висвітлення агресії проти України чи внутрішньої політики країни-агресора, демонстрацію нацистської чи комуністичної символіки або заборонених російських фільмів. Зареєстровані інтернет-видання Нацрада зможе заблокувати, звернувшись до суду після четвертого грубого порушення протягом місяця, а незареєстровані — самостійно без рішення суду, але тільки після п'ятого порушення і лише на 14 днів[3].
Закон запроваджує, зокрема, такі нові для українського законодавства поняття: аудіовізуальне медіа, багатоканальна електронна комунікаційна мережа, європейська студія-виробник, європейський продукт, користувацьке відео, медіаграмотність, медіа, національний продукт, незалежна студія-виробник, онлайн-медіа, пакет телеканалів та радіоканалів, платформа спільного доступу до відео, платформа спільного доступу до інформації, пошукова система, система умовного доступу, універсальний медіа-сервіс, формат.
Основною фундаментальною зміною є відхід від поняття «засіб масової інформації», яке вважається пережитком радянської доби і перехід до використання поняття медіа. Аналогічна ситуація з терміном «передача», що прийшло з часів перших телеефірів: воно змінене на програма, що відповідає англомовному відповіднику program.
Див. також[ред. | ред. код]
- Засоби масової інформації
- Нові медіа
- Старі медіа
- Медіа-економіка
- Медіакультура
- Медіа регулювання
- Медіазнавство
- Медіаосвіта
- Нелінійні медіа
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Верховна Рада України виконала свою частину роботи та прийняла усі необхідні законопроекти для виконання рекомендацій Єврокомісії, — Руслан Стефанчук. Прес-служба Апарату Верховної Ради України. 14 грудня 2022. Процитовано 02.01.2023.
- ↑ Медіагрупа «1+1 media» закликала народних депутатів ухвалити законопроєкт «Про медіа». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 10 грудня 2022. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Новий закон про медіа: чи очікувати обмежень свободи ЗМІ? – DW – 20.12.2022. dw.com (укр.). 20.12.2022. Процитовано 23 січня 2023.