Північний шаньюй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північний шаньюй

Північний шаньюй (кит. 北單于; д/н — 91) — 3-й шаньюй північних хунну в 8791 роках. Відбувається занепад держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Відомості про нього обмежені, навіть ім'я невідоме — за наказом ханського уряду його було вилучено з офіційних документів та хронік й замінено на Північний шаньюй. Вважається сином Юулю. У 87 році після загибелі Юулю був оголошений шаньюєм. Але також шаньюєм оголосили його родича (ім'я невідоме). Лише у 88/89 році Північний шаньюй здолав свого суперника.

Втім 89 року Хулань-Шічжухоуді, шаньюй південних хунну, на чолі 30 тис. вояків спільно з 8-тисячною китайською армією атакував Північного шаньюя, який зазнав поразки й втік на північ. Його 200 тис. підданих здалися. В результаті держава північних хунну вкрай послабла й опинилася в занепаді.

90 року армія південних хунну в битві біля гори Шуйє завдала поразки північному шаньюю, що втратив 8 тис. вояків вбитими, а також свою печатку, дружину Ян та 5 дітей. Цим скористалися ханські війська, що в лютому 91 року в битві в Алтайських горах завдали поразки Північному шаньюю, що загинув. Боротьбу продовжив його зведений брат Ючуцзянь.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Barfield, Thomas (1989), The Perilous Frontier: Nomadic Empires and China, Basil Blackwell
  • Whiting, Marvin C. (2002), Imperial Chinese Military History, Writers Club Press
  • Cosmo, Nicola Di (2002), Ancient China and Its Enemies, Cambridge University Press