Рентоспрямованість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рентоспрямованість або гонитва за рентою — це збільшення чиєгось наявного багатства без створення нових багатоств.[1] Рентоспрямовані дії мають від'ємний вплив на суспільство. У наслідку вони зменшують економічну дієвість через поганий розподіл ресурсів, зменшене утворення багатств, втрачений прибуток держави, підвищення економічної нерівності,[2] і можливий занепад держави.

Спроби регуляторного захоплення, щоб отримати примусову монополію можуть обернутись перевагою для шукача ренти на ринку разом з тим спричинивши негаразди для некорумпованих суперників. Це одна з багатьох можливих рентоспрямованих поведінок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Порівняй: rent-seeking, Оксфордський словник англійської мови (вид. 3-тє), Oxford University Press, Вересень 2005 (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .) - "рентоспрямованість іменник Економіка[:] факт чи процес прагнення здобуття більших прибутків маніпулюючи публічними правилами чи економічними умовами, особливо за рахунок забезбечення вигідних субсидій або тарифів, створюючи штучно нестачу виробу тощо [...]"
  2. IMF. Rent-seeking and Endogenous Income Inequality (PDF). Процитовано 30 квітня 2014.