Робоча конструкторська документація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Робо́ча констру́кторська документа́ція або робо́чий проє́кт (англ. detailed design) — конструкторська документація, розроблена на основі технічного завдання чи проєктної конструкторської документації, згідно з якою виготовляють, контролюють, приймають, постачають, експлуатують та ремонтують виріб.

Робоча конструкторська документація розробляється для виготовлення дослідного зразка, серійного або масового виробництва. На цій стадії розглядаються не принципові конструкторські рішення (вони вирішені на попередніх стадіях), а питання конструкторських (виконання креслеників деталей) і технологічних (забезпечення технологічності) розробок оригінальних деталей. Розроблення робочої документації безпосередньо пов'язана з технічним підготовленням виробництва.

При створенні нового виробу наявність попередніх стадій проєктування і конструювання на є обов'язковим. Ними керуються у залежності від новизни і складності виробу, що розробляється а також програми випуску.

Для простих виробів одиничного виробництва розробка зазвичай в одну стадію: техно-робочий проєкт. У такому проєкті проєктна документація обмежується лише робочим проєктом.

Робочу документацію (РД) використовують для одиничного, серійного і масового виробництва машин. У процесі розроблення РД найповніше враховують технологічні й оргнанізаційні фактори виробництва. Ця стадія розроблення найдовготриваліша та потребує найбільших витрат часу і засобів. РД розробляють послідовно для виготовлення й випробування дослідного зразка (партії), установчої серії, серійного та масового виробництва.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • ГОСТ 2.103-68 ЕСКД. Стадии разработки.
  • Оформлення конструкторської документації [Текст]: навч. посіб. / В. В. Ванін, А. В. Бліок, Г. О. Гнітецька. — 2-ге вид., випр. — К. : Каравела, 2003. — 160 с. — ISBN 966-8019-07-5