Свердловськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свердловськ
Coat of Arms of Sverdlovsk Luhansk Oblast.gif Flag of sverdlovsk.PNG
Герб Свердловська Прапор Свердловська
Вулиця Енгельса в Свердовську
Вулиця Енгельса в Свердовську
Розташування міста Свердловськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район/міськрада Свердловська міськрада
Код КОАТУУ 4412700000
Засноване 1938
Статус міста з 1938 року
Населення 65 276 (01.01.2013)[1]
Площа 83,84 км²
Густота населення 778.6 осіб/км²
Поштові індекси 94800—94819
Телефонний код +380-6434
Координати 48°03′30″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д. / 48.05833° пн. ш. 39.65833° сх. д. / 48.05833; 39.65833Координати: 48°03′30″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д. / 48.05833° пн. ш. 39.65833° сх. д. / 48.05833; 39.65833
Висота над рівнем моря 268,5 м
Відстань
До обл./респ. центру
 - фізична 78 км
 - автошляхами 114 км
Міська влада
Веб-сторінка Офіційний портал міста Свєрдловськ
Міський голова Шмальц Олександр Іванович

Свердло́вськ (рос. Свердловск, розм. Све́рдловка) — місто в Донецькому басейні, районний центр Луганської області, назване на честь політичного і державного діяча Російської імперії та СРСР, революціонера-більшовика Якова Свердлова (18851919).

Місто було офіційно сформоване 1938 року внаслідок об'єднання кількох поселень.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

В адміністративному підпорядкуванні Свердловської міської ради перебувають:

Селища розташовані на відстані 8—26 км від власне Свердловська. Вони виникали в місцях, де у свій час було організовано видобуток вугілля.

Населення[ред.ред. код]

Станом на 2009 рік у Свердловську проживало 78 462 осіб.

Згідно з даними Перепису населення України (2001) головними етнічними групами міського населення були:

Динаміка чисельності населення[3]
1926* 1939* 1959* 1970* 1979* 1989* 2001*
37 000 37 000 62 000 68 000 73 847 82 809 72 531
2005 2006 2007 2008 2009 2010
69 763 68 900 68 021 67 404 66 781 66 293

Історія[ред.ред. код]

Заселення території сучасного Свердловська розпочалося наприкінці XVIII століття, коли козацький отаман Василь Орлов заснував поселення Довжиково-Орловське (Шарапкино) у верхів'ях річки Довжик (Шарапка), що входили ло складу земель Донського козацького війська. Подвійну назву річки пов'язують з походом князя Ігоря на половців, коли 10 травня 1185 року руські воїни на березі болотяної річки розбили половцьке військо й взяли велику здобич («шарап»).

Землі східної частини Донецького кряжу не відрізняються високою плодючістю, тому заселення Шарапкіна йшло повільно аж до започаткування промислового видобутку кам'яного вугілля. Так, у 1801 році в Шарапкіні було лише 45 подвір'їв і 337 жителів, що займалися землеробством.

У 17971806 роки геологічна партія Луганського чавуноливарного заводу виявила в долинах річок Довжик, Талової, Бургусти поклади антрациту й залізних руд. У 1870 році перші промислові шахти поблизу Шарапкіна заснували промисловики Омелян Письменний й заможні козаки Петро Планиден та Іван Ющенков. На нові підприємства наймалися селяни з Правобережної України та Центральної Росії. Відтак, у 1874 році на відстані 5 км на південний схід від Шарапкіна був заснований хутір Должанка. Повз нього у 187679 роках була прокладена залізниця, що злучила вузлові станції Дебальцеве та Звєрєво.

1938 року шляхом об'єднання декількох поселень було утворено місто Свердловськ.

У 1988 році в адміністративне підпорядкування міста був переданий однойменний район[4].

У 2003 році були прийняті нові прапор і герб міста.

28 травня 2009 року до Верховної Ради України був внесений на розгляд проект постанови, згідно з яким планується перейменувати місто Свердловськ на Довжанськ[5].

Події під час російсько-української війни 2014 року[ред.ред. код]

На початку 2014 року, як і значна частина Луганської області, Свердловськ був захоплений проросійськими бойовиками.

22 серпня надійшла інформація, що «комендатура» терористів у Свердловську забороняє магазинам продавати хліб — магазини селищ шахти 68, 72, 1/2 Свердлова, Червонопартизанська, Свердловська, «Славутич» — понад 20-ть, котрі — на думку терористів, мають проукраїнську позицію, «позбавлені ліцензії» на торгівлю хлібом[6].

23 серпня в місті з'явилися точки з продажу «гуманітарки» з російського «гумконвою», пачка солі коштує не менше 10 гривень[7].

За серпень в Свердловську від голоду померли 16 осіб.[8]

24 вересня координатор групи «Інформаційний спротив» Тимчук повідомив, що біля Свердловська зафіксовано скидання трупів російських військовослужбовців в шурф однієї з непрацюючих шахт замість поховання[9].

4 жовтня у Свердловську був «голодний бунт». Кілька тисяч невдоволених сепаратистською владою зібрались на стихійних мітингах з вимогою налагодити нормальне життя. Однак протестувальникам заявили: «Не на часі вимагати благ всяких, бо триває війна, тому працюйте безкоштовно, а за грошима їдьте на Україну».[10][11]

Мітинг проти терористів 17 листопада 2014 року[ред.ред. код]

17 листопада місцеві жителі біля Свердловського виконкому почали збиратися на стихійний мітинг (вже другий «голодний бунт» з початку війни). Причина обурення місцевих жителів — не виплата соціальних виплат, які обіцяли виплачувати перед «виборами» в листопаді. Мітингарі вимагали від бойовиків залишити місто. Натовп продовжував збиратися навіть після автоматних черг бойовиків. Спочатку мітингарів було 500 чоловік, пізніше їх кількість зросла до 2000 чоловік. Вони облили жовтою і блакитною фарбами місцевий військкомат[12] і закидали камінням вікна міського палацу культури, зайнятого козаками. А в центрі з'явився надпис: «Свердловськ — це Україна!» Донські козаки намагались розігнати протестувальників, але місцеві ополченці встали на захист містян.[13][14]. Наступного дня біля виконкому на мітинг зібрались пенсіонери.[15]

Мітинги ще часто називають «жіночими бунтами», оскільки в них брали участь молоді матері, пенсіонери, жінки, які доглядають за дітьми чи немічними батьками. [14]

Мітинги також відбуваються і в інших містах самопроголошених ДНР і ЛНР.

Економіка[ред.ред. код]

Місто Свердловськ розташоване в Донецькому вугільному басейні, осередок видобутку кам'яного вугілля (антрациту) — вугледобувний господарський комплекс «Свердловантрацит», а також ДВАТ ЦОФ «Маяк», держпідприємство «Шахтоуправління «Луганське»», групова збагачувальна фабрика “Свердловська”.

У місті також працюють: спільне українсько-іспанське підприємство «Інтерсплав», яке виробляє вторинні алюмінієві сплави й будівельну плитку; Свердловський машинобудівний завод; завод гірничо-шахтного обладнання; швейна фабрика, підприємства харчової промисловості[16].

Транспорт[ред.ред. код]

На території міста розташований залізничний вузол станція «Довжанська», станція Довжанська-Нова та блокпост Південно-Східний.

Екологія[ред.ред. код]

У Свердловську достатньо тяжка екологічна ситуація в зв'язку з техногенним забрудненням території. У межах Свердловська розташовані 45 породних відвалів, 12 з яких тліють упродовж останніх десятиліть[17].

Свердловськ (поряд з містами Красний Луч та Ровеньки) відчувають значний брак питної води[18].

Культура та ЗМІ[ред.ред. код]

Свердловський палац культури

Заклади культури міста Свердловська:

  • краєзнавчий музей (вул. Пирогова, 12);
  • Палац культури імені Свердлова;
  • кінотеатр «Перемога»;
  • Парк культури та відпочинку імені Героїв Сталінградської битви.

У місті видаються 2 міські газети — «Заря Донбасса» та «Восточный экспресс», є декілька міських інформаційних вебсайтів, також у місті здійснює мовлення міська телерадіокомпанія «ВИД». Ця телекомпанія демонструє програми власного виробництва протягом 4 годин на добу, а решту часу ретранслює телепрограми загальноукраїнського «Нового Каналу».

Релігія[ред.ред. код]

Православні парафії в Сверловській міськраді:

  • церква Святителя Миколи Чудотворця;
  • Свято-Петропавловський собор;
  • храм Великомучениці Єлизавети;
  • церква святого Володимира;
  • храм Ікони Почаївської Божої Матері;
  • каплиця святої Варвари;
  • Свято-Пантелеймонівський храм (с-ще Павлівка);
  • храм Усіх Скорбящих Радостє;
  • храм Різдва Христового.

Персоналії[ред.ред. код]

Відомі уродженці Свердловська:

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  2. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.464.
  3. Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 року
  4. Свердловський краєзнавчий музей — перлина історії Луганщини. на www.museum-ukraine.org.ua
  5. Переименование города уже совсем близко?
  6. У Свердловську терористи заборонили продавати хліб
  7. В Свердловську вже розпродують сіль з російської «гуманітарки» по 10 грн за кілограм
  8. Голод на Донбасі: в окупованому Свердловську від голоду померли 16 жителів
  9. В Свердловську російські військові зробили «братську могилу» в шахті
  10. По містах Луганської області прокотилася хвиля голодних бунтів
  11. В Свердловске прошел голодный митинг
  12. У Свердловську містяни повстали проти бойовиків, найманці розганяють мітинг автоматами, ТСН.юа
  13. Митингующие в Свердловске требовали вернуть Украину, а боевикам уйти «за поребрик»
  14. а б Донбас охоплюють протести через безгрошів'я та голод. Радіо Свобода. — 2014. — 18.11.
  15. В Свердловске пенсионеры требовали от Путина выплаты пенсий
  16. Сайт Луганської облдержадміністрації
  17. Свердловск — зона экологической катастрофы
  18. Деминерализация шахтных вод в Луганской области

Література та посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.