Свердловськ
| Свердловськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Вулиця Енгельса в Свердовську | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Луганська область | ||||
| Район/міськрада | Свердловська міськрада | ||||
| Код КОАТУУ | 4412700000 | ||||
| Засноване | 1938 | ||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||
| Населення | ▼65868 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 83,84 км² | ||||
| Поштові індекси | 94800—94819 | ||||
| Телефонний код | +380-6434 | ||||
| Координати | 48°03′30″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д. / 48.05833° пн. ш. 39.65833° сх. д.Координати: 48°03′30″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д. / 48.05833° пн. ш. 39.65833° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 268,5 м | ||||
| Відстань | |||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 78 км | ||||
| - автошляхами | 114 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | Офіційний портал міста Свєрдловськ | ||||
| Міський голова | Шмальц Олександр Іванович | ||||
Свердло́вськ (рос. Свердловск, розм. Све́рдловка) — місто в Донецькому басейні, районний центр Луганської області, назване на честь російського політичного і державний діяча, революціонера-більшовика Якова Свердлова (1885—1919).
Місто постало 1938 року в результаті об'єднання кількох поселень.
Зміст |
Адміністративний поділ [ред.]
В адміністративному підпорядкуванні Свердловської міської ради перебувають:
- місто Свердловськ
- місто Червонопартизанськ
- Володарська селищна рада
- смт Володарськ
- смт Павлівка
- Калінінська селищна рада
- Комсомольська селищна рада
- смт Комсомольський
- селище Прохладне
- Ленінська селищна рада
- смт Ленінське
- село Маловедмеже
- селище Устинівка
- селище Федорівка
- Шахтарська селищна рада
- смт Шахтарське
- селище Киселеве
Селища розташовані на відстані 8—26 км від власне Свердловська. Вони виникали в місцях, де у свій час було зорганізовано видобуток вугілля.
Населення [ред.]
Станом на 2009 рік у Свердловську проживало 78 462 осіб.
Згідно з даними Перепису населення України (2001) головними етнічними групами міського населення були:
| 1926* | 1939* | 1959* | 1970* | 1979* | 1989* | 2001* |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 37 000 | 37 000 | 62 000 | 68 000 | 73 847 | 82 809 | 72 531 |
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| 69 763 | 68 900 | 68 021 | 67 404 | 66 781 | 66 293 |
Історія [ред.]
Заселення території сучасного Свердловська розпочалося наприкінці XVIII століття, коли козацький отаман Василь Орлов заснував поселення Довжиково-Орловське (Шарапкино) у верхів'ях річки Довжик (Шарапка), що входили ло складу земель Донського козацького війська. Подвійну назву річки пов'язують з походом князя Ігоря на половців, коли 10 травня 1185 року руські воїни на березі болотяної річки розбили половцьке військо й взяли велику здобич («шарап»).
Землі східної частини Донецького кряжу не відрізняються високою плодючістю, тому заселення Шарапкіна йшло повільно аж до започаткування промислового видобутку кам'яного вугілля. Так, у 1801 році в Шарапкіні було лише 45 подвір'їв і 337 жителів, що займалися землеробством.
У 1797—1806 роки геологічна партія Луганського чавуноливарного заводу виявила в долинах річок Довжик, Талової, Бургусти поклади антрациту й залізних руд. У 1870 році перші промислові шахти поблизу Шарапкіна заснували промисловики Омелян Письменний й заможні козаки Петро Планиден та Іван Ющенков. На нові підприємства наймалися селяни з Правобережної України та Центральної Росії. Відтак, у 1874 році на відстані 5 км на південний схід від Шарапкіна був заснований хутір Должанка. Повз нього у 1876—79 роках була прокладена залізниця, що злучила вузлові станції Дебальцеве та Звєрєво.
1938 року шляхом об'єднання декількох поселень було утворено місто Свердловськ.
У 1988 році в адміністративне підпорядкування міста був переданий однойменний район[4].
У 2003 році були прийняті нові прапор і герб міста.
28 травня 2009 року до Верховної Ради України був внесений на розгляд проект постанови, згядно з яким планується перейменувати місто Свердловськ на Довжанськ[5].
Економіка [ред.]
Місто Свердловськ розташоване в Донецькому вугільному басейні, осередок видобутку кам'яного вугілля (антрациту) — вугледобувний господарський комплекс «Свердловантрацит», а також ДВАТ ЦОФ «Маяк», держпідприємство «Шахтоуправління «Луганське»», групова збагачувальна фабрика “Свердловська”.
У місті також працюють: спільне українсько-іспанське підприємство "Інтерсплав", котре виробляє вторинні алюмінієві сплави й будівельну плитку; Свердловський машинобудівний завод; завод гірничо-шахтного обладнання; швейна фабрика, підприємства харчової промисловості[6].
Транспорт [ред.]
На території міста розташований залізничний вузол станція «Довжанська», станція Довжанська-Нова та блокпост Південно-Східний
Екологія [ред.]
У Свердловську достатньо тяжка екологічна ситуація в зв'язку з техногенним забрудненням території. У межах Свердловська розташовані 45 породних відвалів, 12 з яких тліють упродовж останніх десятиліть[7].
Свердловськ (поряд з містами Красний Луч та Ровеньки) відчувають значний брак питної води[8].
Культура та ЗМІ [ред.]
Заклади культури міста Свердловська:
- краєзнавчий музей (вул. Пирогова, 12);
- Палац культури імені Свердлова;
- кінотеатр «Перемога»;
- Парк культури та відпочинку імені Героїв Сталінградської битви.
У місті видаються 2 міські газети — «Заря Донбасса» та «Восточный экспресс», є декілька міських інформаційних вебсайтів, також у місті здійснює мовлення міська телерадіокомпанія «ВИД». Ця телекомпанія демонструє програми власного виробництва напротязі в середньому 4 годин на добу, а решту часу ретранслює телепрограми загальноукраїнського «Нового Каналу».
Релігія [ред.]
Православні парафії в Сверловській міськраді:
- церква Святителя Миколи Чудотворця;
- Свято-Петропавловський собор;
- храм Великомучениці Єлизавети;
- церква святого Володимира;
- храм Ікони Почаївської Божої Матері;
- каплиця святої Варвари;
- Свято-Пантелеймонівський храм (с-ще Павлівка);
- храм Усіх Скорбящих Радостє;
- храм Різдва Христового.
Персоналії [ред.]
Відомі уродженці Свердловська:
- Горюшкін Микола Іванович — двічі Герой Радянського Союзу;
- Гімельфарб Євген Юзефович — театральний режисер і діяч, поет, головний режисер Одеського обласного театру ляльок (від 2002 року); заслужений діяч мистецтв України (1999);
- Єва Бушміна — українська співачка, солістка російсько-українського жіночого поп-гурту «ВІА Гра» (з 22 березня 2010 року);
- Литовченко Катерина Іванівна — мисткиня, відома тим, що через травму, отриману змалку, має паралізоване майже все тіло, але малює, затискаючи олівець у зубах;
- Алексійчук Ірина Борисівна — українська піаністка, композитор;
- Мурзенко Володимир Григорович — шахтар, Герой України (1999).
- Шаєвич Михайло Абрамович — український кінорежисер.
Галерея [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.464.
- ↑ Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 року
- ↑ Свердловський краєзнавчий музей – перлина історії Луганщини. на www.museum-ukraine.org.ua
- ↑ Переименование города уже совсем близко?
- ↑ Сайт Луганської облдержадміністрації
- ↑ Свердловск — зона экологической катастрофы
- ↑ Деминерализация шахтных вод в Луганской области
Література та посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Свердловськ |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
|
||||||||||||||
|
||||||||||
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
