Єкатеринбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Єкатеринбург
Екатеринбург
Coat of Arms of Yekaterinburg (Sverdlovsk oblast).svg Flag of Yekaterinburg (Sverdlovsk oblast).svg
Герб Єкатеринбурга Прапор Єкатеринбурга
Ekb collage.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Єкатеринбурзька міськрада
Код ЗКАТУ: 65 401
Основні дані
Час заснування: 1723
Попередні назви: 1924—1991: Свердловськ
Статус міста з 1781 року
Поділ міста 7 адміністративних районів
Населення 1 396 074 (2013)
Площа 491 км²
Густота населення 2866 осіб/км²
Поштові індекси 620XXX
Телефонний код +7-+7 343
Географічні координати: 56°50′00″ пн. ш. 60°35′00″ сх. д. / 56.83333° пн. ш. 60.58333° сх. д. / 56.83333; 60.58333Координати: 56°50′00″ пн. ш. 60°35′00″ сх. д. / 56.83333° пн. ш. 60.58333° сх. д. / 56.83333; 60.58333
Часовий пояс UTC+6
Висота над рівнем моря 270 м
Водойма Ісеть
Міста-побратими КНР Гуанчжоу, Чехія Пльзень
США Сан-Хосе (Каліфорнія)
Італія Генуя, Білорусь Могильов
Німеччина Вупперталь, Південна Корея Інчхон
Італія Ферентіно, Болгарія Пловдив
Україна Дніпропетровськ
Влада
Голова адміністрації Євген Ройзман
Карта
Єкатеринбург (Росія)
Єкатеринбург
Єкатеринбург

Єкатеринбург (Свердловська область)
Єкатеринбург
Єкатеринбург

Commons-logo.svg Єкатеринбург у Вікісховищі

Єкатеринбу́рг (рос. Екатеринбу́рг, з 1924 по 1991 рік — Свердло́вськ (рос. Свердловск)) — четверте за кількістю населення місто в Росії (після Москви, Санкт-Петербурга та Новосибірська), адміністративний центр Свердловської області, транспортно-логістичний вузол на Транссибірській магістралі, великий промисловий центр.

Єкатеринбург — головний адміністративний, культурний, науково-освітній осередок Уральского регіону, центр Уральського федерального округу; також тут розташовано штаб Приволзько-Уральського військового округу, Президія Уральського відділення Російської академії наук та 35 територіальних органів федеральної влади, тому місто ще називають «Столицею Уралу».

Географічна характеристика[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Єкатеринбург розташований у центральній частині Євразії, за 1667 км на схід від Москви. Географічні координати: 56°50' північної широти, 60°35' східної довготи, 270 м над рівнем моря.

Місто розташоване на східному схилі Уральських гір, на берегах річки Ісеть, на якій у межах міста утворено 4 ставка — Верх-Ісетський, Міський, Парковий і Нижньо-Ісетський. Також у межах міста розташовано чотири природних озера: на сході — Шарташ і Малий Шарташ, на північному заході — Шувакиш, на заході — Здохня.

Географічне положення Єкатеринбурга вкрай вигідне і з плином історії сприятливо вплинуло на розвиток міста. Єкатеринбург розташований на Середньому Уралі, де гори мають невелику висоту, що слугувало сприятливою умовою для будівництва через Єкатеринбург основних транспортних магістралей із Центральної Росії до Сибіру (Великий Сибірський тракт і, з деяких пір, Транссибірська залізниця). У результаті Єкатеринбург сформувався як стратегічно важливий центр Росії, який і понині забезпечує зв'язок між Європейською і Азіатською частинами країни.

Єкатеринбург, як і вся Свердловська область, лежить у часовому поясі Єкатеринбурзький час. Зсув відносно UTC становить +6:00.

Клімат[ред.ред. код]

Єкатеринбург розташований у зоні помірно-континентального клімату з характерною різкою мінливістю погодних умов, добре вираженими порами року. Уральські гори, незважаючи на їхню незначну висоту, перекривають шлях масам повітря, що надходять із заходу, з європейської частини Росії. У результаті Середній Урал виявляється відкритим для вторгнення холодного арктичного повітря і сильно вихоложенного континентального повітря Західно-Сибірської рівнини; водночас з півдня сюди можуть безперешкодно проникати теплі повітряні маси Прикаспію і пустель Середньої Азії. Тому для Єкатеринбурга і характерні різкі коливання температур і формування погодних аномалій: взимку — від суворих морозів до відлиг і дощів, влітку — від спеки вище +35 °C до заморозків. У січні 2002 року в Єкатеринбурзі спостерігалося унікальне явище — зимова гроза[1].

  • Середня температура січня −12,6 °C. Абсолютний мінімум температур дорівнює −46,7 °C (31 грудня 1978 року)
  • Середня температура липня +19 °C. Абсолютний максимум температур дорівнює +38,8 °C (1 липня 1911)
  • Середньорічна температура +3 °C
  • Середньорічна швидкість вітру — 2,9 м/с
  • Середньорічна вологість повітря — 71%
  • Середньорічна кількість опадів — 537 мм
Клімат Єкатеринбурга
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 5,6 9,4 17,3 28,8 33,4 35,6 38,8 37,2 31,9 24,7 13,5 5,9 38,8
Середній максимум, °C −9,1 −6,8 1,0 9,8 17,4 23,0 24,4 21,1 14,5 6,8 −2,8 −7,9 7,6
Середня температура, °C −12,6 −11,1 −3,8 4,3 11,3 17,1 19,0 15,9 9,8 3,4 −5,8 −11 3,0
Середній мінімум, °C −15,7 −14,5 −7,6 0,0 6,2 12,1 14,4 11,9 6,4 −0,7 −8,3 −13,7 −0,7
Абсолютний мінімум, °C −44,6 −42,4 −39,2 −21,8 −13,5 −2,3 1,5 −1 −9 −26,6 −39,2 −46,7 −46,7
Норма опадів, мм 27 20 21 28 50 75 90 73 58 39 33 27 541
Время года (весна).jpg Время года (лето).jpg Время года (осень).jpg Время года (зима).jpg
Весна в Єкатеринбурзі Літо в Єкатеринбурзі Осінь в Єкатеринбурзі Зима в Єкатеринбурзі

Основні відомості[ред.ред. код]

Місто засновано 1723 року. Названо на честь дружини Петра I Катерини (рос. Екатерина). Населення — близько 1,315 млн мешканців.

Важливий промисловий і науковий центр. У місті є 14 вищих навчальних закладів (зокрема 2 університети та консерваторія), кіностудія, театр опери й балету, театр ляльок.

Найвищою будівлею та одночасно найпівнічнішим хмарочосом у світі є комплекс Антей 3.

Залізничний вузол. Є метро, аеропорт.

Адміністративно-політичний устрій[ред.ред. код]

Місто Єкатеринбург і прилеглі території (включаючи кілька населених пунктів) утворюють муніципальне утворення «місто Єкатеринбург», яке має статус міського округу.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Ekb all districts.png

З метою організації управління муніципальне утворення «місто Єкатеринбург» поділяється на 7 адміністративних районів. Район не є муніципальним утворенням. Перетворення або скасування районів, зміна їхніх меж може здійснюватися рішенням Єкатеринбурзької міської думи за поданням міського голови Єкатеринбурга. Особливістю територіального поділу можна назвати те, що історичний центр міста поділений між п'ятьма адміністративними районами (крім Чкаловського та Орджонікідзевського).

Район Площа Населення[2] Глава Адміністрації Сайт
1. Верх-Ісетський 240 198 808 Бреденко Олександр Васильович http://viadm.ru
2. Залізничний 126 156 632 Лаппо Валентин Анатолійович http://zhda.ekburg.ru
3. Орджонікідзевський 102 274 262 Лефтон Олег Львович http://ordek.ru
4. Кіровський 72 221 167 Лошаков Олександр Юрійович http://kiradm.ru
5. Октябрський 176 139 822 Строшков Валерій Петрович http://octadmin.ru
6. Чкаловський 402 249 644 Мішарін В'ячеслав Миколайович http://chkadm.ru
7. Ленінський 25 155 739 Архипов Євген Костянтинович http://ленрайон.рф

Органи влади[ред.ред. код]

Міські[ред.ред. код]

Будівля адміністрації Єкатеринбурга на площі 1905
Голова Єкатеринбурга[ред.ред. код]

Згідно зі статутом Єкатеринбурга, вищою посадовою особою муніципального утворення є голова Єкатеринбурга — голова Єкатеринбурзької міської Думи, який обирається загальним голосуванням. Цю посаду з 23 листопада 2010 року обіймав Євген Миколайович Порунов.

Екатеринбургска міська дума[ред.ред. код]

Представницьким органом муніципального утворення є Єкатеринбурзька міська дума, яка представляє все населення міста. Чисельний склад думи — 35 депутатів, обраних по одномандатних округах (у наступному скликанні думи 18 депутатів буде обрано по одномандатних округах і 17 — по єдиному виборчому округу). Депутати обираються жителями міста на основі загального голосування строком на 4 роки[3]. Нині працює дума п'ятого скликання, перше засідання якої відбулося 10 березня 2009 року.

Адміністрація Єкатеринбурга[ред.ред. код]

Виконавчо-розпорядчим органом муніципального утворення є Адміністрація міста Єкатеринбурга, очолювана Олександром Якобом. Адміністрація Єкатеринбурга наділена власними повноваженнями у вирішенні питань місцевого значення, однак підконтрольна і підзвітна Єкатеринбурзькій міській Думі. Будівля Адміністрації Єкатеринбурга розташована на головній площі міста — площі 1905.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка[ред.ред. код]

Населення Єкатеринбурга останніми роками стабільно збільшується. Населення на початок року.[4]

Демографічний розвиток (тис.)
1724 1786 1820 1851 1877 1897 1917 1926 1939 1959 1967 1979 1988 1989
4000 9276 13 026 15 471 30 274 43 239 71 590 134 800 423 000 778 600 961 000 1 211 200 1 351 000 1 364 621
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
1 340 465 1 340 500 1 334 400 1 335 500 1 339 600 1 346 300 1 354 400 1 332 264 1 343 839 1 352 793 1 377 738 1 429 400

Демографічні показники[ред.ред. код]

Центральна частина Єкатеринбурга, 2009 рік.

Останніми роками спостерігається стабільне збільшення народжуваності (2010 року вона становила 13,1 осіб на 1000 осіб населення). Також в Єкатеринбурзі найнижча смертність серед міст-мільйонерів Росії.

Віковий склад (осіб)
  • Населення молодше працездатного віку — 185 000
    • З них діти у віці до 7 років — 75 000
  • Населення працездатного віку — 86 9000
  • Населення старше працездатного віку — 269 000
Статевий склад (осіб)
  • Чоловіки — 616 000 (44%)
  • Жінки — 784 000 (56%)

Національний склад[ред.ред. код]

Єкатеринбург посідає четверте місце за чисельністю населення серед міст Росії і є найбільшим містом на Уралі. Національний склад включає безліч народів, де абсолютна більшість — росіяни, а також татари, українці, башкири.

Народ Національний склад
за всеросійської Перепису 2010 року
Росіяни 1 106 688 (89,04 %)
Татари 46 232 (3,72%)
Українці 12 815 (1,03%)
Башкири 11 922 (0,96%)
Марійці 6 481 (0,52%)
Азербайджанці 6 381 (0,51%)
Таджики 5 868 (0,47%)
Вірмени 5 271 (0,42%)
Євреї 4 339 (0,35%)
Узбеки 4 072 (0,33%)
Інші національності 32 863 (2,64%)

Освіта та наука[ред.ред. код]

Уральський державний університет імені О. М. Горького
Уральський державний технічний університет — УПІ
Інститут фізики металів УрВ РАН

3 (16) липня 1914 року був заснований перший у місті виш — Уральський гірничий інститут імператора Миколи II (нині Уральський державний гірничий університет)[5]. 5 березня 1930 року згідно з рішенням Колегії при Народному комісаріаті пошти і телеграфу відкрито перший у місті центр підготовки фахівців у галузі зв'язку — Свердловський енергетичний технікум зв'язку (нині Уральський технічний інститут зв'язку та інформатики). Перший університет з'явився в Єкатеринбурзі після декрету РНК РРФСР, підписаним В. І. Леніним 19 жовтня 1920 року — Уральський державний університет імені О. М. Горького.

За рівнем кваліфікації випускових кадрів єкатеринбурзькі виші є одними з провідних у Росії, зокрема за кількістю випускників, які представляють нинішню управлінську еліту Росії, єкатеринбурзькі виші поступаються тільки вишам Москви і Санкт-Петербурга. Наразі в місті є 20 власних державних вишів, в яких загалом навчається понад 140 тисяч студентів. Крім цього, у місті відкрито 14 недержавних вишів, у тому числі одна муніципальна установа — Екатеринбургска академія сучасного мистецтва і одна церковна — Екатеринбургска духовна семінарія.

Також в Єкатеринбурзі розташована престижна Уральська державна архітектурно-художня академія, яка в офіційному рейтингу Міністерства освіти та науки РФ і Вищої школи економіки стабільно посідає третє місце серед архітектурно-художніх вишів Росії (слідом за МАрхІ та Московською архітектурно-промисловою академією ім. Строганова).

У місті існує безліч філій іногородніх вишів, зокрема Уральський філія Сибірського державного університету телекомунікацій та інформатики, Уральська філія Російської академії приватного права, Єкатеринбурзька філія Російської економічної академії імені Г. В. Плеханова, Єкатеринбурзька філія Університету Російської академії освіти, Єкатеринбурзька філія Московського державного гуманітарного університету імені М. А. Шолохова та інші.

2005 року з ініціативи губернатора Свердловської області Е. Е. Россель почав розроблятися проект Великого євразійського університету (ВЄДУ), який передбачав об'єднання 13 провідних вишів міста та 10 науково-дослідних інститутів УРО РАН, створення технопарків, адміністративно-інформаційного центру, що включає бібліотеку, поліклініку, спортивні та культурно-розважальні модулі. У ході проектування в генеральному плані Єкатеринбурга було виділено ділянку 1,5 тис. га в районі озера Шарташ. Проте в грудні 2008 року було оголошено про закриття проекту ВЄДУ та формування на базі його напрацювань проекту Уральського федерального університету (УрФУ), який дістав підтримку уряду Росії.

У травні 2011 року були об'єднані Уральський державний університет імені О. М. Горького і Уральський державний технічний університет — УПІ. Підсумком злиття класичного і технічного університетів стала поява нового, найбільшого на Середньому Уралі вишу — УрФУ.

Наука[ред.ред. код]

Єкатеринбург є четвертим за величиною науковим центром країни після Москви, Санкт-Петербурга і Новосибірська. У місті розташовані президія та значна кількість інститутів Уральського відділення Російської академії наук (Уро РАН) і близько 100 проектних і конструкторських організацій. 2007 року на базі Уральського державного університету імені Горького відкрився центр нанотехнології, який уже представив низку своїх розробок на виставках регіонального і загальноросійського рівнів і отримав у березні 2009 року атестат компетентності державної корпорації Роснано[6]. У 2012 році почалося проектування Школи Сколково, яка розміститься в одній із рекреаційних зон Єкатеринбурга.

Культура[ред.ред. код]

Оперний театр

У Єкатеринбурзі функціонують кілька десятків бібліотек. Найбільші бібліотечні організації — Свердловська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Бєлінського — найбільша публічна бібліотека Свердловської області, і Муніципальне об'єднання бібліотек, що включає в себе 41 бібліотеку по всьому місту, в тому числі Центральну міську бібліотеку ім. А. І. Герцена[7].

У місті діє близько 50 різних музеїв[8]. Єкатеринбурзькі музеї щороку беруть участь у міжнародному заході «Ніч музеїв». У місті працюють Єкатеринбурзький державний академічний театр опери та балету, академічний театр музичної комедії, академічний театр драми, «Коляда-театр», театр юного глядача, театр ляльок, театр «Провінційні танці» й інші театри.

З 1943 року в місті функціонує Свердловська кіностудія — єдина кіностудія в Росії за межами Москви і Санкт-Петербурга, що знімає не лише документальне, а й художнє кіно. У Єкатеринбурзі діють 18 кінотеатрів, найстаріший з яких — «Салют», наймісткіший — ККТ «Космос». Також у місті розташовані кінотеатри мереж «Прем'єр-Зал», «Кіномакс», «Кіноплекс». Останнім часом нові кінотеатри відкриваються, як правило, в торгово-розважальних центрах.

Крім цього, у місті є зоопарк і цирк.

18 червня 2011 року в Єкатеринбурзі стартував проект «Червона лінія». Це лінія червоного кольору, нанесена на пішохідну частину доріг. Нині вона з'єднує 34 пам'ятних місця.

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Єкатеринбург // УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 455.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.