Єкатеринбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Єкатеринбург
Екатеринбург
Coat of Arms of Yekaterinburg (Sverdlovsk oblast).svg Flag of Yekaterinburg (Sverdlovsk oblast).svg
Герб Єкатеринбурга Прапор Єкатеринбурга
Ekb collage.jpg
Розташування міста Єкатеринбург
Розташування міста Єкатеринбург
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Єкатеринбурзька міськрада
Код ЗКАТУ: 65 401
Основні дані
Час заснування: 1723
Попередні назви: 1924—1991: Свердловськ
Статус міста з 1781 року
Поділ міста 7 адміністративних районів
Населення 1 396 074 (2013)
Площа 491 км²
Густота населення 2866 осіб/км²
Поштові індекси 620XXX
Телефонний код +7-+7 343
Географічні координати: 56°50′00″ пн. ш. 60°35′00″ сх. д. / 56.83333° пн. ш. 60.58333° сх. д. / 56.83333; 60.58333Координати: 56°50′00″ пн. ш. 60°35′00″ сх. д. / 56.83333° пн. ш. 60.58333° сх. д. / 56.83333; 60.58333
Часовий пояс UTC+6
Висота над рівнем моря 270 м
Водойма Ісеть
Міста-побратими КНР Гуанчжоу, Чехія Пльзень
США Сан-Хосе (Каліфорнія)
Італія Генуя, Білорусь Могильов
Німеччина Вупперталь, Південна Корея Інчхон
Італія Ферентіно, Болгарія Пловдив
Україна Дніпропетровськ
Влада
Голова адміністрації Євген Ройзман

Єкатеринбу́рг (рос. Екатеринбу́рг, з 1924 по 1991 — Свердло́вськ (рос. Свердловск)) — четверте за кількістю населення місто в Росії (після Москви, Санкт-Петербурга та Новосибірська), адміністративний центр Свердловської області, транспортно-логістичний вузол на Транссибірській магістралі, великий промисловий центр.

Єкатеринбург — головний адміністративний, культурний, науково-освітній осередок Уральского регіону, центр Уральського федерального округу; також тут знаходиться штаб Приволзько-Уральського військового округу, Президія Уральського відділення Російської академії наук та 35 територіальних органів федеральної влади, тому місто ще називають «Столицею Уралу».

Географічна характеристика[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Єкатеринбург знаходиться в центральній частині Євразії, в 1667 км на схід від Москви. Географічні координати: 56°50' північної широти, 60°35' східної довготи, 270 м над рівнем моря.

Місто розташоване на східному схилі Уральських гір, по берегах річки Ісеть, на якій в межах міста утворено 4 ставка — Верх-Ісетський, Міський, Парковий і Нижньо-Ісетський. Також у межах міста знаходяться чотири природних озера: на сході — Шарташ і Малий Шарташ, на північному заході — Шувакиш, на заході — Здохня.

Географічне положення Єкатеринбурга вкрай вигідно і з плином історії сприятливо вплинуло на розвиток міста. Єкатеринбург перебуває на Середньому Уралі, де гори мають невелику висоту, що послужило сприятливим умовою для будівництва через Єкатеринбург основних транспортних магістралей з Центральної Росії в Сибір (Великий Сибірський тракт і, з деяких пір, Транссибірська залізниця). В результаті Єкатеринбург сформувався як стратегічно важливий центр Росії, який і понині забезпечує зв'язок між Європейської і Азіатської частинами країни.

Єкатеринбург, як і вся Свердловська область, знаходиться в часовому поясі Єкатеринбурзький час. Зсув відносно UTC становить +6:00.

Клімат[ред.ред. код]

Єкатеринбург знаходиться в зоні помірно-континентального клімату з характерною різкою мінливістю погодних умов, добре вираженими сезонами року. Уральські гори, незважаючи на їх незначну висоту, перекривають шлях масам повітря, вступників із заходу, з європейської частини Росії. В результаті Середній Урал виявляється відкритим для вторгнення холодного арктичного повітря і сильно вихоложенного континентального повітря Західно-Сибірської рівнини; в той же час з півдня сюди можуть безперешкодно проникати теплі повітряні маси Прикаспію і пустель Середньої Азії. Тому для Єкатеринбурга і характерні різкі коливання температур і формування погодних аномалій: взимку — від суворих морозів до відлиг і дощів, влітку — від спеки вище +35 °C до заморозків. У січні 2002 року в Єкатеринбурзі спостерігалося унікальне явище — зимова гроза[1].

  • Середня температура січня −12,6 °C. Абсолютний мінімум температур дорівнює −46,7 °C (31 грудня 1978 року)
  • Середня температура липня +19 °C. Абсолютний максимум температур дорівнює +38,8 °C (1 липня 1911)
  • Середньорічна температура +3 °C
  • Середньорічна швидкість вітру — 2,9 м/с
  • Середньорічна вологість повітря — 71%
  • Середньорічна кількість опадів — 537 мм
Клімат Єкатеринбурга
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 5,6 9,4 17,3 28,8 33,4 35,6 38,8 37,2 31,9 24,7 13,5 5,9 38,8
Середній максимум, °C −9,1 −6,8 1,0 9,8 17,4 23,0 24,4 21,1 14,5 6,8 −2,8 −7,9 7,6
Середня температура, °C −12,6 −11,1 −3,8 4,3 11,3 17,1 19,0 15,9 9,8 3,4 −5,8 −11 3,0
Середній мінімум, °C −15,7 −14,5 −7,6 0,0 6,2 12,1 14,4 11,9 6,4 −0,7 −8,3 −13,7 −0,7
Абсолютний мінімум, °C −44,6 −42,4 −39,2 −21,8 −13,5 −2,3 1,5 −1 −9 −26,6 −39,2 −46,7 −46,7
Норма опадів, мм 27 20 21 28 50 75 90 73 58 39 33 27 541
Время года (весна).jpg Время года (лето).jpg Время года (осень).jpg Время года (зима).jpg
Весна в Єкатеринбурзі Літо в Єкатеринбурзі Осінь в Єкатеринбурзі Зима в Єкатеринбурзі

Основні відомості[ред.ред. код]

Місто засновано 1723. Названо на честь дружини Петра I Катерини (рос. Екатерина). Населення — близько 1,315 млн мешканців.

Важливий промисловий і науковий центр. У місті є 14 вищих навчальних закладів (зокрема, 2 університети та консерваторія), кіностудія, театр опери й балету, театр ляльок.

Найвищою будівлею та одночасно найпівнічнішим хмарочосом у світі є комплекс Антей 3.

Залізничний вузол. Є метро, аеропорт.

Адміністративно-політичний устрій[ред.ред. код]

Місто Єкатеринбург і прилеглі території (включаючи кілька населених пунктів) утворюють муніципальне утворення «місто Єкатеринбург», яке має статус міського округу.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Ekb all districts.png

З метою організації управління муніципальне утворення «місто Єкатеринбург» ділиться на 7 адміністративних районів. Район не є муніципальним освітою. Перетворення або скасування районів, зміна їх меж може здійснюватися рішенням Єкатеринбурзькій міської думи за поданням Глави Єкатеринбурга. Особливістю територіального поділу можна назвати те, що історичний центр міста поділений між п'ятьма адміністративними районами (крім Чкаловського та Орджонікідзевського).

Район Площа Населення[2] Глава Адміністрації Сайт
1. Верх-Ісетський 240 198 808 Бреденко Олександр Васильович http://viadm.ru
2. Залізничний 126 156 632 Лаппо Валентин Анатолійович http://zhda.ekburg.ru
3. Орджонікідзевський 102 274 262 Лефтон Олег Львович http://ordek.ru
4. Кіровський 72 221 167 Лошаков Олександр Юрійович http://kiradm.ru
5. Октябрський 176 139 822 Строшков Валерій Петрович http://octadmin.ru
6. Чкаловський 402 249 644 Мішарін В'ячеслав Миколайович http://chkadm.ru
7. Ленінський 25 155 739 Архипов Євген Костянтинович http://ленрайон.рф

Органи влади[ред.ред. код]

Міські[ред.ред. код]

Будівля адміністрації Єкатеринбурга на площі 1905
Глава Єкатеринбурга[ред.ред. код]

Згідно зі статутом Єкатеринбурга, вищою посадовою особою муніципального освіти є Глава Єкатеринбурга — голова Єкатеринбурзькій міської Думи, який обирається загальним голосуванням. Цю посаду з 23 листопада 2010 року обіймав Євген Миколайович Порунов.

Екатеринбургска міська дума[ред.ред. код]

Представницьким органом муніципального освіти є Екатеринбургска міська дума, яка представляє все населення міста. Чисельний склад думи — 35 депутатів, обраних по одномандатних округах (у наступному скликанні думи 18 депутатів буде обрано по одномандатних округах і 17 — по єдиному виборчому округу). Депутати обираються жителями міста на основі загального голосування строком на 4 роки[3].Зараз працює дума п'ятого скликання, перше засідання якої пройшло 10 березня 2009 року.

Адміністрація Єкатеринбурга[ред.ред. код]

Виконавчо-розпорядчим органом муніципального освіти є Адміністрація міста Єкатеринбурга, очолювана Олександром Якобом. Адміністрація Єкатеринбурга наділена власними повноваженнями у вирішенні питань місцевого значення, однак підконтрольна і підзвітна Єкатеринбурзькій міській Думі. Будівля Адміністрації Єкатеринбурга знаходиться на головній площі міста — площі 1905.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка[ред.ред. код]

Населення Єкатеринбурга за останні роки стабільно збільшується. Населення на початок року.[4]

Демографічний розвиток (тис.)
1724 1786 1820 1851 1877 1897 1917 1926 1939 1959 1967 1979 1988 1989
4000 9276 13 026 15 471 30 274 43 239 71 590 134 800 423 000 778 600 961 000 1 211 200 1 351 000 1 364 621
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
1 340 465 1 340 500 1 334 400 1 335 500 1 339 600 1 346 300 1 354 400 1 332 264 1 343 839 1 352 793 1 377 738 1 429 400

Демографічні показники[ред.ред. код]

Центральна частина Єкатеринбурга, 2009 рік.

За останні роки спостерігається стабільне збільшення народжуваності (у 2010 році вона склала 13,1 осіб на 1000 чоловік населення). Також в Єкатеринбурзі найнижча смертність серед міст-мільйонерів Росії.

Віковий склад (чоловік)
  • Населення молодше працездатного віку — 185 000
    • З них діти у віці до 7 років — 75 000
  • Населення працездатного віку — 86 9000
  • Населення старше працездатного віку — 269 000
Статевий склад (чоловік)
  • Чоловіки — 616 000 (44%)
  • Жінки — 784 000 (56%)

Національний склад[ред.ред. код]

Єкатеринбург займає четверте місце за чисельністю населення серед міст Росії і є найбільшим містом на Уралі. Національний склад включає безліч народів, де абсолютна більшість — росіяни, а також татари, українці, башкири.

Народ Національний склад
за всеросійської Перепису 2010 року
Росіяни 1 106 688 (89,04 %)
Татари 46 232 (3,72%)
Українці 12 815 (1,03%)
Башкири 11 922 (0,96%)
Марійці 6 481 (0,52%)
Азербайджанці 6 381 (0,51%)
Таджики 5 868 (0,47%)
Вірмени 5 271 (0,42%)
Євреї 4 339 (0,35%)
Узбеки 4 072 (0,33%)
Інші національності 32 863 (2,64%)

Освіта та наука[ред.ред. код]

Уральський державний університет імені О. М. Горького
Уральський державний технічний університет — УПІ
Інститут фізики металів УрВ РАН

3 (16) липня 1914 був заснований перший в місті внз — Уральський гірничий інститут імператора Миколи II (нині Уральський державний гірничий університет)[5]. П'ятого березня 1930 р. в Згідно з рішенням Колегії при Народному комісаріаті пошти і телеграфу був відкритий перший у місті центр підготовки фахівців у галузі зв'язку — Свердловський енергетичний технікум зв'язку (нині Уральський технічний інститут зв'язку та інформатики). Перший університет з'явився в Єкатеринбурзі після декрету РНК РРФСР, підписаним В. І. Леніним 19 жовтня 1920 — Уральський державний університет імені О. М. Горького.

За рівнем кваліфікації випускаються кадрів єкатеринбурзькі вузи є одними з провідних у Росії, зокрема за кількістю випускників, які представляють нинішню управлінську еліту Росії, єкатеринбурзькі вузи поступаються тільки вузам Москви і Санкт-Петербурга. В даний час в місті є 20 власних державних вузів, в яких в цілому навчається більше 140 тисяч студентів: Крім цього, в місті відкрито 14 недержавних вузів, у тому числі одне муніципальне установа — Екатеринбургска академія сучасного мистецтва і одне церковне — Екатеринбургска духовна семінарія .

Також в Єкатеринбурзі знаходиться престижна Уральська державна архітектурно-художня академія, яка в офіційному рейтингу Міністерства освіти та науки РФ і Вищої школи економіки стабільно посідає третє місце серед архітектурно-художніх вузів Росії (слідом за Марха і Московської архітектурно-промислової академією ім. Строганова).

У місті існує безліч філій іногородніх вузів, у тому числі Уральський філія Сибірського державного університету телекомунікацій та інформатики, Уральський філія Російської академії приватного права, Єкатеринбурзький філія Російської економічної академії імені Г. В. Плеханова, Єкатеринбурзький філія Університету Російської академії освіти, Єкатеринбурзький філія Московського державного гуманітарного університету імені М. А. Шолохова та інші.

У 2005 році з ініціативи губернатора Свердловської області Е. Е. Россель почав розроблятися проект Великого євразійського університету, який передбачав об'єднання 13 провідних вузів міста та 10 науково-дослідних інститутів УРО РАН, створення технопарків, адміністративно-інформаційного центру, що включає бібліотеку, поліклініку, спортивні та культурно-розважальні модулі. У ході проектування в генеральному плані Єкатеринбурга було виділено ділянку 1,5 тис. га в районі озера Шарташ. Проте в грудні 2008 року було оголошено про закриття проекту бігу та формування на базі його напрацювань проекту Уральського федерального університету (УрФУ), який отримав підтримку уряду Росії.

У травні 2011 року були об'єднані Уральський державний університет імені О. М. Горького і Уральський державний технічний університет — УПІ. Підсумком злиття класичного і технічного університетів стала поява нового, найбільшого на Середньому Уралі вузу — УрФУ.

Наука[ред.ред. код]

Єкатеринбург є четвертим за величиною науковим центром країни після Москви, Санкт-Петербург а і Новосибірська. У місті розташований президію і значне число інститутів Уральського відділення Російської академії наук (Уро РАН) і близько 100 проектних і конструкторських організацій. У 2007 році на базі Уральського державного університету імені Горького відкрився центр нанотехнології, який вже представив ряд своїх розробок на виставках регіонального і загальноросійського рівня і отримав у березні 2009 року атестат компетентності державної корпорації Роснано[6]. У 2012 році почалося проектування Школи Сколково, яка розміститься в одній з рекреаційних зон Єкатеринбурга.

Культура[ред.ред. код]

Оперний театр

У Єкатеринбурзі функціонують кілька десятків бібліотек. Найбільш великі бібліотечні організації — Свердловська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Бєлінського — найбільша публічна бібліотека в Свердловської області, і Муніципальне об'єднання бібліотек, що включає в себе 41 бібліотеку по всьому місту, в тому числі Центральну міську бібліотеку ім. А. І. Герцена[7].

У місті діє близько 50 різних музеїв[8]. Єкатеринбурзькі музеї щороку беруть участь у міжнародному заході «Ніч музеїв». У місті працюють Єкатеринбурзький державний академічний театр опери та балету, академічний театр музичної комедії, академічний театр драми, «Коляда-театр», театр юного глядача, театр ляльок, театр «Провінційні танці» і інші театри.

З 1943 року в місті функціонує Свердловська кіностудія — єдина кіностудія в Росії за межами Москви і Санкт-Петербурга, що знімає не тільки документальне, а й художнє кіно. У Єкатеринбурзі знаходиться 18 діючих кінотеатрів, найстаріший з яких — «Салют», самий місткий — ККТ «Космос». Також у місті знаходяться кінотеатри мереж «Прем'єр-Зал», «Киномакс», «Кіноплекс». Останнім часом нові кінотеатри відкриваються, як правило, в торгово-розважальних центрах.

Крім цього в місті є зоопарк і цирк.

18 червня 2011 в Єкатеринбурзі стартував проект «Червона лінія». Це лінія червоного кольору, нанесена на пішохідну частину доріг. На даний момент з'єднує 34 пам'ятних місця.

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Єкатеринбург // УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 455.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.