Секс-вайф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Символ, що визначає секс-вайф (використовується у ювелірних прикрасах)

Секс-вайф (англ. sex wife) — це соціальна та сексуальна практика, в рамках якої дружина згодна на сексуальні відносини з іншими партнерами за відома та згодою свого чоловіка. Часто ця практика асоціюється з субкультурою «куколдінгу», де чоловік отримує емоційне задоволення від того, що дружина має сексуальні відносини з іншими, іноді беручи у цьому певну участь або будучи свідком цих відносин.[1]

Характеристика[ред. | ред. код]

Відмінною особливістю практики є відсутність вимоги до побудови емоційних чи романтичних відносин між дружиною та її іншими сексуальними партнерами, акцент робиться на сексуальній свободі та експериментуванні. Однак, важливими є також взаємна довіра та повага між подружжям, а також вміння відкрито обговорювати сексуальні бажання та межі.

Практика секс-вайф часто побудована на основах взаємної довіри та відвертості всередині подружжя, а також здатності вирішувати можливі емоційні чи романтичні комплікації. Для деяких пар така практика може посилювати інтимність та спільний сексуальний досвід.

Секс-вайф може впливати на подружні стосунки позитивно, зміцнюючи їх через збільшення довіри та відкритості, але також має потенціал для породження комплексних емоційних викликів і можливих конфліктів.[2] Соціальні норми, законодавчі обмеження та культурні упередження можуть робити цю практику складною для відкритого прийняття в деяких суспільствах.[3]

Існує сексуальна практика, яка своїми ознаками перегукується із терміном секс-вайф. Дослідниця Лаура Файнгольд зазначає, що порівняльний аналіз між концепціями "секс-вайф" та "хот-вайф" розкриває ключові відмінності в організації відносин та рольовому розподілі між партнерами. У першому випадку, "секс-вайф", відзначається вираженим жіночим впливом та самостійністю у прийнятті рішень щодо стосунків, що може включати ініціювання знайомств та зміну партнерів. Чоловік може бути пасивним спостерігачем або брати участь, проте основне задоволення йому надходить від сприйняття фото/відеозвітів "невірності" дружини.

У той час як "хот-вайф" визначається більш активною роллю чоловіка у контролі та організації подій. Чоловік має повний контроль над процесом, навіть якщо дружина може виходити на побачення без його участі. У цьому випадку, жінка хот-вайф є об'єктом пишання для чоловіка, що виявляється в довірі та пишанні перед іншими чоловіками. Отже, хоч обидва концепти відображають відкритість у відносинах, вони відрізняються ступенем контролю та активності між сторонами.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cacchioni, Thea (2007). Heterosexuality and 'The Labour of Love': A Contribution to Recent Debates on Female Sexual Dysfunction (вид. 10(3)). Sexualities. с. 299—320.
  2. Taormino, Tristan (2008). Opening Up: A Guide to Creating and Sustaining Open Relationships (англійська) . Cleis Press.
  3. J. Ley, David (2009). The Myth of Sex Addiction. Rowman & Littlefield Publishers.
  4. Файнгольд, Лаура (2023). А хто Ви. Sex-Wife чи Hot-Wife?. Дніпро: Середняк Т.К. ISBN 978-617-8139-29-2.