Синхондроз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клиновидно-потиличноий синхондроз в перерізі в дитини

Синхондроз (грец. σίν- — разом и χόνδρος — хрящ) — різновид суглобового з'єднання, при якому кінці кісток сполучені між собою за допомогою хряща. Відноситься до безперервного з’єднання.

Хрящ забезпечує невелику рухомість з’єднання, в основному пружинячого характеру, що надає можливості гасити механічні коливання і виконувати роль амортизатора. В синхондрозі хрящовою тканиною може виступати гіаліновий або волокнистий хрящ. Тип синхондрозу з волокнистим хрящем називається симфізом і являє собою напівсуглоб.

Розрізняють постійні і тимчасові синхондрози. Тимчасові синхондрози з віком кальцифікуються і перетворюються в синостоз. Постійні синхондрози не замінюють хрящову тканину на кісткову протягом всього життя.

  • Приклади постійних синхондрозів: міжхребцеві диски
  • Приклади тимчасових синхондрозів: з’єднання між епіфізом і діафізом довгих трубчастих кісток, синхондроз черепа, що включає в себе клиновидно-потиличний, клиновидно-камянистий і клиновидно решітчастий синхондрози.

Література[ред.ред. код]

  • Синельников Р. Д., Синельников Я. Р. Атлас анатомии человека в 4 томах. Т.1. — М.: Медицина, 1996. — ISBN 5-225-02723-7