Синя волошка (повість)
«Си́ня Воло́шка» — повість Бориса Антоненка-Давидовича, написана 1924 року.
«Синя Волошка» відтворює драматичний епізод з доби денікінської навали на Україну. Денікінська контррозвідка, що безоглядно нищила будь-які прояви українського національного життя, заарештувала студентів, учасників антиденікінського підпілля, а з ними важливі папери. Їхні колеги доручають зовсім юній дівчині (Синій Волошці), у яку закоханий ліричний герой, піти до ротмістра Воронова, чиєю слабкістю є жінки, віддатися йому і викрасти папери. Попри терзання ліричного героя, доручення виконане, але воно виявилося понад міру — Синя Волошка отруїлася[1].
Повість написана в орнаментальній манері, що спричинилася до того, що Валеріян Підмогильний назвав твір «ефектною річчю». Згодом автор осуджував цю манеру письма як штучну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Синя Волошка». Б. Антоненко-Давидович — Харків-Київ, ДВУ.–1930.–200 с, 1927 — osvita.ua
Література[ред. | ред. код]
- Кузьмин М. Р. Екзистенціальна парадигма прози Б. Антоненка-Давидовича: Прикарпатський вісник НТШ. Слово, 2019, (3(55), 470–479. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-470-479
- М Нестелєєв. Автодеструктивне пограниччя у творах Бориса Антоненка-Давидовича. Вісник Львівського університету, 2014
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |