Система статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Система статей — модель розподілу статей[1] або поширеність of чоловічих і жіночих функцій серед організмів у видах[2]. Такі терміни, як система розмноження та система спаровування також використовувалися як синоніми[3].

Різниця між системами статей не завжди чітка через модифікаційну мінливість[1]. Системи статей розглядаються як ключовий фактор у генотипній мінливості і репродуктивному успіху. Системи статей могли також призвести до появи або вимирання певних видів[4].

Інтерес до систем статей сягають Дарвіна, який виявив, що є види вусоногих, які мають як систему статей андродіецію, а деякі — діецію[5].

Типи систем статей[ред. | ред. код]

У рослин існують мономорфічні системи статей, коли вид має гермафродитну, чоловічу і/або жіночу квітку на одній рослині. Мономорфічні системи статей включають моноецію, гіномоноецію, андромоноецію і тримоноецію. Існують також диморфічні системи статей, такі як діеція, гінодіеція і андродіеція[6].

У змішаних системах статей гермафродити співіснують з одностатевими особинами[7]. До них входять андродіеція, гінодіеція і триеція[8].

Список систем статей[ред. | ред. код]

А[ред. | ред. код]

Андродіеція[ред. | ред. код]

Андродіеція — система статей, при якій у популяції співіснують гермафродити і самці[9]. Вона є рідкісною як у рослин, так і у тварин[10].

Андромоноеція[ред. | ред. код]

Андромоноеція — рідкісна система статей у покритонасінних, при якій рослина має і гермафродитні, і чоловічі квітки[11]. Вона була предметом інтересу щодо механізму вираження статі[12].

Г[ред. | ред. код]

Гінодіеція[ред. | ред. код]

Гінодіеція — система статей, у якій в одній популяції співіснують самки і гермафродити[9].

Гіномоноеція[ред. | ред. код]

Гіномоноеція — система статей у рослин, у якій в однієї особини присутні як жіночі так і гермафродитні квітки[13]. Вона переважає в айстрових, але є погано вивченою[14].

Гінодіеція-гіномоноеція[ред. | ред. код]

Гінодіеція-гіномоноеція — система статей у рослин, у якій жіночі, гермафродитні і гіномоноеційні особини співіснують в одній популяції[15]:360.

Д[ред. | ред. код]

Дводомність[ред. | ред. код]

Дводомність — система статей у рослин, у яких одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки (або чоловічі і жіночі статеві органи в неквіткових рослин) розташовані на різних особинах.

Дихогамія[ред. | ред. код]

дихогамії або послідовний гермафродитизм — один із двох видів гермафродитизму, при якому особини починають своє доросле життя, будучи однієї статі, а в більш пізньому віці змінюють її на іншу[16].

Діеція[ред. | ред. код]

Діеція — система статей, у якій вид має окремі організми, які є або самцями, або самками, тобто вони виробляють тільки чоловічі або тільки жіночі гамети безпосередньо (у тварин) або опосередковано (у рослин)[17].

О[ред. | ред. код]

Однодомність[ред. | ред. код]

Однодомність — система статей у рослин, у якій в однієї особини присутні як жіночі, так і чоловічі квітки. Вона поширена в покритонасінних[18] і наявна в 10 % від усіх видів рослин[19].

Одночасний гермафродитизм[ред. | ред. код]

Одночасний гермафродитизм — один із двох видів гермафродитизму, при якому особина може виробляти як чоловічі, так і жіночі типи гамет протягом одного сезону розмноження[20]. Одночасний гермафродитизм є однією з найпоширеніших статевих систем у тварин (хоча є набагато менш поширеним за роздільностатевість) і є одним із найбільш стабільних[21].

П[ред. | ред. код]

Послідновна однодомність[ред. | ред. код]

Послідовна однодомність[прояснити: ком.] вважається заплутаною системою статей[прояснити: ком.][22]. Послідновну однодомність може бути важко відрізнити від дводомності[23].

Р[ред. | ред. код]

Роздільностатевість[ред. | ред. код]

Роздільностатевість або гонохоризм — система статей, у якій особина є або чоловічої, або жіночої статі[17]. Термін «роздільностатевість» зазвичай використовується щодо тварин, тоді як «дводомність» використовується щодо рослин[24]. Роздільностатевість є найбільш поширеною системою статей у тварин. Вона була виявлена в 95 % видів тварин[25].

С[ред. | ред. код]

Синоеція[ред. | ред. код]

Синоеція — система статей у покритонасінних, при якій усі особини в популяції мають виключно гермафродитні квітки[16].

Т[ред. | ред. код]

Триеція[ред. | ред. код]

Триеція — система статей, у якій самці, самки і гермафродити співіснують в одній популяції[8]. Вона присутня як у рослин, так і у тварин, але завжди надзвичайно рідкісна[26]. Триеція виявлена у близько 3.6 % покритонасінних[27].

Тримоноеція[ред. | ред. код]

Тримоноеція (також відома як андрогіномоноеція) — система статей у рослин, при якій в однієї особини наявні чоловічі, жіночі та гермафродитні квітки одночасно[16][28]. Вона є доволі рідкісною[29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Leonard J. L. (21 травня 2019). Transitions Between Sexual Systems: Understanding the Mechanisms of, and Pathways Between, Dioecy, Hermaphroditism and Other Sexual Systems (англ.). Springer. с. 1. ISBN 978-3-319-94139-4.
  2. ↑ Encyclopedia of Animal Behavior (англ.). Т. 4. Academic Press. 21 січня 2019. с. 584. ISBN 978-0-12-813252-4.
  3. ↑ Cardoso, João Custódio Fernandes; Viana, Matheus Lacerda; Matias, Raphael; Furtado, Marco Túlio; Caetano, Ana Paula de Souza; Consolaro, Hélder; Brito, Vinícius Lourenço Garcia de (липень-вересень 2018). Towards a unified terminology for angiosperm reproductive systems. Acta Botanica Brasilica (англ.). 32 (3): 329—348. doi:10.1590/0102-33062018abb0124. ISSN 0102-3306.
  4. ↑ Goldberg E. E., Otto S. P., Vamosi J. C., Mayrose I., Sabath N., Ming R., Ashman T. L. (квітень 2017). Macroevolutionary synthesis of flowering plant sexual systems. Evolution; International Journal of Organic Evolution. 71 (4): 898—912. doi:10.1111/evo.13181. PMID 28085192.
  5. ↑ Yusa Y., Yoshikawa M., Kitaura J., Kawane M., Ozaki Y., Yamato S., Høeg J. T. (березень 2012). Adaptive evolution of sexual systems in pedunculate barnacles. Proceedings. Biological Sciences. 279 (1730): 959—66. doi:10.1098/rspb.2011.1554. PMC 3259936. PMID 21881138.
  6. ↑ Torices R., Méndez M., Gómez J. M. (квітень 2011). Where do monomorphic sexual systems fit in the evolution of dioecy? Insights from the largest family of angiosperms. The New Phytologist. 190 (1): 234—248. doi:10.1111/j.1469-8137.2010.03609.x. PMID 21219336.
  7. ↑ Leonard J., Cordoba-Aguilar A. (19 липня 2010). The Evolution of Primary Sexual Characters in Animals (англ.). Oxford University Press, USA. с. 29—30. ISBN 978-0-19-532555-3.
  8. ↑ а б Oyarzún P. A., Nuñez J. J., Toro J. E., Gardner J. (2020). Trioecy in the Marine Mussel Semimytilus algosus (Mollusca, Bivalvia): Stable Sex Ratios Across 22 Degrees of a Latitudinal Gradient. Frontiers in Marine Science (English) . 7. doi:10.3389/fmars.2020.00348. ISSN 2296-7745.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ а б Fusco G., Minelli A. (10 жовтня 2019). The Biology of Reproduction (англ.). Cambridge University Press. с. 132—133. ISBN 978-1-108-49985-9.
  10. ↑ Pontarotti P. (20 липня 2011). Evolutionary Biology – Concepts, Biodiversity, Macroevolution and Genome Evolution (англ.). Springer Science & Business Media. с. 36. ISBN 978-3-642-20763-1.
  11. ↑ Casimiro-Soriguer R., Herrera J., Talavera S. (березень 2013). Andromonoecy in an Old World Papilionoid legume, Erophaca baetica. Plant Biology. 15 (2): 353—9. doi:10.1111/j.1438-8677.2012.00648.x. PMID 22823201.
  12. ↑ Pugnaire F., Valladares F. (20 червня 2007). Functional Plant Ecology (англ.). CRC Press. с. 524. ISBN 978-1-4200-0762-6.
  13. ↑ Allaby M. (2006). Gynomonoecious. A Dictionary of Plant Sciences. Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780198608912.001.0001. ISBN 978-0-19-860891-2.
  14. ↑ Martínez-Gómez P. (11 липня 2019). Plant Genetics and Molecular Breeding (англ.). MDPI. с. 442. ISBN 978-3-03921-175-3.
  15. ↑ Lüttge, Ulrich; Cánovas, Francisco M.; Matyssek, Rainer (27 травня 2016). Progress in Botany 77 (англ.). Springer. ISBN 978-3-319-25688-7.
  16. ↑ а б в Beentje, Henk (2016). The Kew Plant Glossary (вид. second). Richmond, Surrey: Royal Botanic Gardens, Kew. ISBN 978-1-84246-604-9.
  17. ↑ а б King R. C., Stansfield W. D., Mulligan P. K. (2007). Gonochorism. A Dictionary of Genetics (англ.). Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780195307610.001.0001. ISBN 978-0-19-530761-0. Процитовано 26 січня 2022.
  18. ↑ Bahadur B., Sujatha M., Carels N. (14 грудня 2012). Jatropha, Challenges for a New Energy Crop: Volume 2: Genetic Improvement and Biotechnology (англ.). Springer Science & Business Media. с. 27—28. ISBN 978-1-4614-4915-7.
  19. ↑ Willmer P. (5 липня 2011). Pollination and Floral Ecology (англ.). Princeton University Press. с. 85. ISBN 978-1-4008-3894-3.
  20. ↑ Leonard, Janet L. (21 травня 2019). Transitions Between Sexual Systems: Understanding the Mechanisms of, and Pathways Between, Dioecy, Hermaphroditism and Other Sexual Systems (англ.). Springer. с. 14. ISBN 978-3-319-94139-4.
  21. ↑ Leonard J., Cordoba-Aguilar A. (19 липня 2010). The Evolution of Primary Sexual Characters in Animals (англ.). Oxford University Press, USA. с. 20. ISBN 978-0-19-532555-3.
  22. ↑ Putz, Francis E.; Mooney, Harold A. (1991). The Biology of Vines (англ.). Cambridge University Press. с. 411. ISBN 978-0-521-39250-1.
  23. ↑ Greenwood, Paul J.; Greenwood, Greenwood, Paul John; Harvey, Paul H.; Harvey, Reader in Biology Department of Zoology Paul H.; Slatkin, Montgomery; Slatkin, Professor of Integrative Biology Montgomery; Cambridge, University of (11 липня 1085). Evolution: Essays in Honour of John Maynard Smith (англ.). CUP Archive. с. 240. ISBN 978-0-521-25734-3.
  24. ↑ Encyclopedia of Evolutionary Biology (англ.). Т. 2. Academic Press. 14 квітня 2016. с. 212. ISBN 978-0-12-800426-5.
  25. ↑ Leonard J. L. (жовтень 2013). Williams' paradox and the role of phenotypic plasticity in sexual systems. Integrative and Comparative Biology. 53 (4): 671—88. doi:10.1093/icb/ict088. PMID 23970358.
  26. ↑ Leonard J. L. (21 травня 2019). Transitions Between Sexual Systems: Understanding the Mechanisms of, and Pathways Between, Dioecy, Hermaphroditism and Other Sexual Systems (англ.). Springer. с. 23. ISBN 978-3-319-94139-4.
  27. ↑ Albert B., Morand-Prieur M. É., Brachet S., Gouyon P. H., Frascaria-Lacoste N., Raquin C. (жовтень 2013). Sex expression and reproductive biology in a tree species, Fraxinus excelsior L. Comptes Rendus Biologies. 336 (10): 479—85. doi:10.1016/j.crvi.2013.08.004. PMID 24246889.
  28. ↑ Atwell B. J., Kriedemann P. E., Turnbull C. G. (1999). Plants in Action: Adaptation in Nature, Performance in Cultivation. Macmillan Education AU. с. 244. ISBN 978-0-7329-4439-1.
  29. ↑ Cardoso-Gustavson P., Demarco D., Carmello-Guerreiro S. M. (6 серпня 2011). Evidence of trimonoecy in Phyllanthaceae: Phyllanthus acidus. Plant Systematics and Evolution (англ.). 296 (3): 283—286. doi:10.1007/s00606-011-0494-3. ISSN 1615-6110.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Система_статей&oldid=36580555