Слісаренко Ігор Анатолійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
- Про українського журналіста і телеведучого — див. Слісаренко Ігор Юрійович.
| Слісаренко Ігор Анатолійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 16 червня 1951 (72 роки) | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
|
| ||||
Слісаренко Ігор Анатолійович — радянський і український режисер-документаліст.
Народився 16 червня 1951 р. в родині кінорежисера Анатолія Слісаренка. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1974). З 1974 р. — режисер «Укркінохроніки».
Зняв фільми:
- «Любіть віддано і розумно» (1976, Диплом, Срібна медаль і премія кінофестивалю IX Всесоюзного конгресу захисту тварин і навколишнього середовища);
- «Лауреати Академії» (1977, Диплом і Почесна грамота ЦК ЛКСМ України);
- «Дорогі хвилини» (1979);
- «Новина волноваського села» (1980);
- «Микола Бажан» (1981);
- «Індустріалізація промисловості їжі» (1982);
- «Зв'язок і автоматика на дорогах України» (1982);
- «Традиції морської слави» (1982);
- «В центрі уваги» (1982);
- «Посміхнись, малюк!» (1983);
- «Азовське море. Спаси й допоможи» (1992, авт. сцен, і реж.) та ін.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Література[ред. | ред. код]
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.145.