Софія Гессен-Кассельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Гессен-Кассельська
нім. Sophie von Hessen-Kassel
Софія Гессен-Кассельська
Софія Гессен-Кассельська
Портрет Софії пензля невідомого майстра
1-а графиня-консорт Шаумбург-Ліппе
Початок правління: 19 липня 1647
Кінець правління: 22 листопада 1670

Попередник: не було
Наступник: Йоганна Софія Гогенлое-Ланґенбурзька

Дата народження: 12 вересня 1615(1615-09-12)
Місце народження: Кассель, Гессен-Кассель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 22 листопада 1670(1670-11-22) (55 років)
Місце смерті: Бюккебург, Шаумбург-Ліппе, Священна Римська імперія
Поховання St-Martini-Kirched
Чоловік: Філіп I
Діти: Єлизавета, Елеонора Софія, Йоганна Доротея, Ядвіґа Луїза, Вільгельм Бернгард, Єлизавета Філіпіна, Фрідріх Крістіан, Карл Герман, Шарлотта Юліана, Філіп Ернст
Династія: Гессенський дім, Ліппе
Батько: Моріц Гессен-Кассельський
Мати: Юліана Нассау-Ділленбурзька

Софія Гессен-Кассельська (нім. Sophie von Hessen-Kassel), (нар. 12 вересня 1615 — пом. 22 листопада 1670) — ландграфиня Гессен-Кассельська з Гессенського дому, донька ландграфа Гессен-Касселю Моріца Вченого та графині Нассау-Ділленбурзької Юліани, дружина графа Шаумбург-Ліппе Філіпа I.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Софія із батьками та сиблінгами

Народилась 12 вересня 1615 року у Касселі. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині правлячого ландграфа Гессен-Касселю Моріца Вченого та його другої дружини Юліани Нассау-Ділленбурзької. Мала рідних старших братів: Філіпа, Германа та Моріца, й сестер: Аґнесу, Юліану, Сабіну та Магдалену, а також трьох єдинокровних сиблінгів від першого шлюбу батька. Згодом сімейство поповнилося шістьома молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли троє синів.

Мешкала сім'я у міському замку Касселя. Також їм належав мисливський будиночок Вайссенштайн у лісі Хабіхтсвальд[de].

Кассельський двір був одним із найблискучіших у Німеччині того часу. Втім, його витрати призвели до зречення Моріца Вченого на користь сина Вільгельма у березні 1627 року. Батька не стало, коли Софії було 16 років. Матір після його смерті більше не одружувалася. Софія мешкала із нею у Нассауському дворі в Касселі. Згодом переїхали до Ротенбурзького замку.[1]

Дівчина отримала м'яке реформатське виховання. Придворний проповідник давав їй релігійні настанови; інші предмети викладали гофмейстерина та вчителі її братів.[1]

Після смерті Вільгельма у 1637 році регенткою Гессен-Касселю стала його удова Амалія Єлизавета Ганау-Мюнценберзька. Вона організувала шлюб Софії та забезпечила її посагом згідно з договором 1627 року.[1]

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

У віці 25 років принцеса стала дружиною 39-річного графа Ліппероде та Альвердіссену Філіпа I. Весілля відбулося 12 жовтня 1640 у Штадтгаґені. Оселилися молодята у Альвердіссенському замку.[2]

Портрет Філіпа I

У листопаді того ж року помер бездітним небіж Філіпа — Оттон V, який був графом Гольштейн-Піннебергу та Шаумбургу. Землями почала керувати матір покійного — Єлизавета цур Ліппе. У 1643 році она оголосила про передачу прав на графство Шаумбург своєму молодшому братові Філіпові.[2] Свої претензії на території подали також Данія, Брауншвейг-Люнебург і Гессен-Кассель. Після смерті Єлизавети у червні 1646 року відбулося кілька поділов територій. За одним із них, укладеним із Гессен-Касселем 19 липня 1647 року, чоловік Софії отримав амти Штадгаген, Бюкебург, Аренсберг і Гагенбург, а також частину амта Саксенгаген, і створив нове графство Шаумбург-Ліппе.[1] Вестфальський мир 1648 року підтвердив права Філіпа на володіння даними територіями.

Перед цим, у 1646 році, у подружжя народився первісток. Всього ж у пари було десятеро дітей:

  • Єлизавета (27 лютого—11 липня 1646) — прожила 4 місяці;
  • Елеонора Софія (1648—1671) — одружена не було, дітей не мала;
  • Йоганна Доротея (1649—1695) — дружина графа Текленбургу Йоганна Адольфа, мала із ним двох доньок;
  • Ядвіґа Луїза (1650—1731) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Беку Августа, мала сина та доньку;
  • Вільгельм Бернгард (14 вересня—6 жовтня 1651) — прожив 3 тижні;
  • Єлизавета Філіпіна (1652—1703) — дружина графа Філіпа Крістофа Броннера цу Аспарн, дітей не мала;
  • Шарлотта Юліана (1654—1684) — дружина графа Ганса Генріха фон Куфштайн, мала двох дітей;
  • Фрідріх Крістіан (1655—1728) — граф Шаумбург-Ліппе у 1681—1728 роках, був двічі одруженим, мав шестеро дітей від першого шлюбу;
  • Карл Герман (1656—1657) — прожив півроку;
  • Філіп Ернст (1659—1723) — граф Ліппе-Альвердіссену у 1681—1723 роках, був одруженим з Доротеєю Амелією Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекською, мав єдиного сина.
Бюккебурзький замок, 1654

Після утворення графства столицею став Бюккебург, а резиденцією правителів — Бюккебурзький замок.[3] Подружжя багато працювало над відновленням розорених Тридцятилітньою війною земель.[1] У 1662 році почалося будівництво нового замку в Альвердіссені.[4]

Софія пішла з життя 22 листопада 1670 року у Бюккебурзі. Була похована у мавзолеї церкви Святого Мартіна у Штатхагені.[5]

Після смерті дружини Філіп I був готовий узяти шлюб із удовою Марією фон Май, уродженою Фронхорст, однак утримався від цього через заперечення синів.[2]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Філіп Гессенський
 
Крістіна Саксонська
 
Крістоф Вюртемберзький
 
Анна Марія Бранденбург-Ансбахська
 
Йоганн VI Нассау-Ділленбурзький
 
Єлизавета Лейхтенберзька
 
Філіп IV
 
Ютта Ізенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм IV
 
 
 
 
 
Сабіна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
Йоганн VII
 
 
 
 
 
Магдалена Вальдекська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Моріц Гессен-Кассельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юліана Нассау-Ділленбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Гессенські біографії. Софія Гессен-Кассельська [1] (нім.)
  2. а б в Falkmann: Philipp, Graf zur Lippe. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 26, Duncker & Humblot, Leipzig 1888, стор. 8–10. [2] (нім.)
  3. Бюккебурзький замок [3] (нім.)
  4. Замок Альвердіссен [4] (англ.)
  5. Церква Святого Мартіна у Штадтхагені [5] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Franz Carl Theodor Piderit. Geschichte der Grafschaft Schaumburg und der wichtigsten Orte in derselben. — стор. 141. [6] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]