Соціальна група

Соціáльна грýпа — сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.

Утворення і функціонування

Головний механізм утворення і функціонування соціальної групи зумовлюється інтересами людей, їхнім відношенням до власності, місцем, яке вони посідають у системі суспільних відносин.

Види

Найважливішими Г. с. є класи суспільні. На відміну від бурж. соціології, яка розглядає Г. с. у відриві від соціально-екон. процесів, що відбуваються в суспільстві, марксистська соціологія, вважаючи Г. с. самостійними утвореннями, вимагає досліджувати їх у тісному зв'язку з функціонуванням і розвитком широких соціальних систем, з факторами і процесами, які становлять фон діяльності Г. с.

Диференціація

Серед Г. с. розрізняють два види сукупності людей: ті, що виділяються на основі тієї чи іншої істотної ознаки (напр., соціально-економічної, професійної, національної, вікової тощо), і ті, в яких існує система соціальних зв'язків і відносин, що характеризує внутрішню структуру групи.

Структура групи

Відмітною рисою соціальної групи другого виду є наявність програми і плану діяльності, до якої залучено кожного члена групи (напр., виробничий колектив). У структурі соціальної групи виділяються ядро - склад постійних учасників, що виступають від імені групи й периферія - ті, хто займаючи дану групову позицію, час від часу представляють себе на ній і погоджуються для того, щоб їх визначали як дану групу.

В умовах соціалізму розвивається однорідність осн. Г. с, хоч це не виключає соціально-групових відмінностей і неантагоністичних суперечностей, що їх долають у процесі розвитку соціалістичні суспільства.

Основні ознаки соціальної групи

До основних ознак соціальної групи психологи відносять:

• включення їх у широкий соціальний контекст;
• наявність загальної особистісно значущої основи для перебування індивідів у межах групи;
• достатня тривалість існування, що є передумовою створення предметів і феноменів групової культури, історії;
• зовнішня та внутрішня організація;
• певні типи впливу і відносин між індивідами, загальноприйняті норми та цінності;
• усвідомлення індивідами своєї належності до групи та виникнення на цій основі «ми-почуття»;
• наявність групових атрибутів (назва, символи тощо).

Процеси у групі

• Кооперація

Механізм діяльності

Механізм діяльності Г. с. відображає закономірності функціонування й розвитку суспільства в цілому.

Норми групи

Групові норми та цінності – це певні правила, вироблені групою для забезпечення спільної діяльності її членів.

Санкції

Групові санкції – це сукупність механізмів та засобів, за допомогою яких група впливає на своїх членів з метою дотримання ними існуючих норм та цінностей.

Див. також

• Група вторинна
• Група мала
• Група первинна
• Група референтна

Джерела

• Політичний словник