Будинок на вулиці Галицькій, 3 (Львів)
| Кам'яниця Едвертівська | |
|---|---|
| м. Львів, Вулиця Галицька, 3 | |
| |
| Фасад будинку | |
| Архітектор | невідомий |
| Замовник | Франциск Новаківський |
| | |
| Початок будівництва | 1781 |
| Збудовано | 1781 |
| Реконструйовано | 1885 |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | стиль цопф |
Будинок за адресою вулиця Галицька, 3 у Львові — багатоквартирний житловий чотириповерховий будинок з магазинним приміщенням на першому поверсі. Постановою Ради Міністрів УРСР № 442 від 6 вересня 1979 року кам'яниця включена до Національного реєстру пам'яток під охоронним № 1281.[1]Будинок розташований у південній забудові приринкового кварталу, обмеженого вулицями Галицькою, Староєврейською і Сербською.
Історія
Місцевість де зараз стоїть будинок, була забудована ще у XVI столітті, на місці теперішнього будинку який зведений у 1781 році, стояла триповерхова кам'яниця датована XVI-XVIІ століттям, власником якої станом на 1666 рік був Едвард Менке, тому і кам'яниця отримала назву Едвертівська. У 1767 році власником будинку став Станіслав Людчинський. У 1775 році будинок був проданий Францискові Новаківському, який розібрав будинок, та вимурував новий, також триповерховий. На першому поверсі будинку була крамниця «Під золотим сонцем», де продавали порцеляну і кам'яне начиння.
У 1886 році було добудовано четвертий поверх і будинок набув сучасного вигляду. Проект надбудови розробив архітектор Юзеф Енгель, 6 червня 1885 році проект було затверджено магістратом міста, а 11 січня 1886 реконструкцію було завершено, власником будинку в той час була Броніслава Піштек. У 1895 році в крамницях облаштовані вітрини, які у 1913 були розширені.
Станом на 1910 рік в будинку проживали:
- Еліяш Ашкенази — приватний торговець;
- Вінцентій Дзєндзєлевич — урядник магістрату;
- Юзеф Новацький — дистриб'ютор фірми «Зінґер»;
- Ігнатій Рак — купець;
- Сара Танд — дизайнерка одягу.
На першому поверсі містились:
- ювелірна майстерня Леона Фелікса;
- крамниця «Прянощі і делікатеси» Владислава Бажанта;
- взуттєва крамниця Йоеля Йоллеса.
За радянських часів тут відкрили магазин меду «Бджілка», який працював до кінця 2000-х, зараз тут магазин біжутерії «Casablanca»[2]
Архітектура
Чотириповерховий цегляний будинок, тинькований, зведений у стилі цопф, який був поширений у німецькомовних країнах наприкінці XVIІІ століття. Симетричний фасад будинку порушений, лише на першому поверсі, із-за зміщеного вліво головного входу. Перший поверх від другого відділяє лінійний карниз. Верхні поверхи об'єднанні трьома рустованими лізенами. Вікна в будинку з профільованим обрамуванням та надвіконними поличками, які з кожним поверхом скромнішають. Над вікнами третього поверху малі прямокутні горищні вікна. Закінчується будинок карнизом який прикрашений сухариком, іонікою та модульним фризом.[3]
Примітки
Джерела
- Володимир Вуйцик, Leopolitana II. Львів: Класика, 2012) ISBN 978-966-8849-60-2
- Львів. Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 1999.
- Б. Мельник, Н. Шестакова, Кам'яниці Львівського середмістя, Наукові записки. Львівський історичний музей. Випуск XII. (Львів: Новий час, 2008), 133–158.
| ||||||||||
