Стійкість до вакцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стійкість до вакцин (або резистентність до вакцин, вакцинорезистендність) — еволюційна адаптація патогенів до зараження та поширення через вакцинованих осіб, аналогічно резистентності до антибіотиків. Це стосується як людських, так і тваринних вакцин. Хоча поява низки стійких до вакцин патогенних мікроорганізмів добре задокументована, дане явище є набагато рідкіснишим і викликає меншу стурбованість наукової спільноти, аніж стійкість до протимікробних препаратів. Щоправда, масова вакцинація від коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) оновила активні дискусії через можливість появи стійких до вакцин штамів SARS-Co-2.[1][2]

Деякі з причин, що призводять до вакцинорезистендністості:[3][4]

  • вакцини в основному використовуються для профілактики, тобто до зараження, і зазвичай пригнічують збудника до того, як носій стане інфекційним
  • більшість вакцин спрямовані на декілька антигенних центрів збудника (патогена)
  • різні носії можуть викликати різні імунні реакції на одного і того ж збудника

Найвідоміші випадки резистентності до вакцин стосуються наступних захворювань:

  • хвороби тварин
    • Хвороба Марека, де після вакцинації з’явилися фактично більш вірулентні штами[5][6] оскільки вакцина не захищала від інфекції та передачі, а лише від серйозних форм захворювання
    • Yersinia ruckeri[7][8] оскільки однієї мутації було достатньо для формування стійкості до вакцини
    • пневмовірус пташиного м’яса[9][10][11][12]
  • хвороби людини
    • Streptococcus pneumoniae[13][14] через рекомбінацію з іншим серотипом, на який вакцина не націлена
    • вірус гепатиту В[15][16][17][18] оскільки вакцина націлена на єдине місце, утворене 9 амінокислотами
    • Bordetella pertussis[19][20][21][22] тому, що вакцина не була націленою на усі серотипи, а пізніше, тому що безклітинні вакцини були націленими лише на кілька антигенів

Серед інших, менш задокументованих випадків — пташиний грип,[23] пташиний реовірус,[24] Corynebacterium diphtheriae,[25] котячий каліцивірус,[26] Haemophilus influenzae,[27] вірус інфекційної бурсальної хвороби,[28] Neisseria meningitidis,[29] вірус хвороби Ньюкасла,[30] та свинячий цирковірус типу 2.[31]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Vanden Bossche, Geert (6 березня 2021). Mass infection prevention and mass vaccination with leaky Covid-19 vaccines in the midst of the pandemic can only breed highly infectious variants (PDF) (англійською) .
  2. ↑ Mass vaccination during pandemic historical blunder: Nobel laureate (англійською) . 25 травня 2021.
  3. ↑ Kennedy, David A.; Read, Andrew F. (29 березня 2017). Why does drug resistance readily evolve but vaccine resistance does not?. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 284 (1851): 20162562. doi:10.1098/rspb.2016.2562. ISSN 0962-8452. PMC 5378080. PMID 28356449.
  4. ↑ Kennedy, David A.; Read, Andrew F. (18 грудня 2018). Why the evolution of vaccine resistance is less of a concern than the evolution of drug resistance. Proceedings of the National Academy of Sciences. 115 (51): 12878—12886. doi:10.1073/pnas.1717159115. PMC 6304978. PMID 30559199.
  5. ↑ Witter, R. L. (1997). Increased Virulence of Marek's Disease Virus Field Isolates. Avian Diseases. 41 (1): 149—163. doi:10.2307/1592455. ISSN 0005-2086. JSTOR 1592455. PMID 9087332.
  6. ↑ Read, Andrew F.; Baigent, Susan J.; Powers, Claire; Kgosana, Lydia B.; Blackwell, Luke; Smith, Lorraine P.; Kennedy, David A.; Walkden-Brown, Stephen W.; Nair, Venugopal K. (27 липня 2015). Imperfect Vaccination Can Enhance the Transmission of Highly Virulent Pathogens. PLOS Biology (англ.). 13 (7): e1002198. doi:10.1371/journal.pbio.1002198. ISSN 1545-7885. PMC 4516275. PMID 26214839.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ Austin, D.A.; Robertson, P.A.W.; Austin, B. (1 січня 2003). Recovery of a New Biogroup of Yersinia ruckeri from Diseased Rainbow Trout (Oncorhynchus mykiss, Walbaum). Systematic and Applied Microbiology (англ.). 26 (1): 127—131. doi:10.1078/072320203322337416. ISSN 0723-2020. PMID 12747420.
  8. ↑ Welch, Timothy J.; Verner-Jeffreys, David W.; Dalsgaard, Inger; Wiklund, Thomas; Evenhuis, Jason P.; Garcia Cabrera, Jose A.; Hinshaw, Jeffrey M.; Drennan, John D.; Lapatra, Scott E. (2011). Independent Emergence of Yersinia ruckeri Biotype 2 in the United States and Europe. Applied and Environmental Microbiology (англ.). 77 (10): 3493—3499. Bibcode:2011ApEnM..77.3493W. doi:10.1128/aem.02997-10. PMC 3126439. PMID 21441334. Процитовано 10 серпня 2021.
  9. ↑ Banet-Noach, Caroline; Simanov, Lubov; Laham-Karam, Nihay; Perk, Shimon; Bacharach, Eran (2009). Longitudinal Survey of Avian Metapneumoviruses in Poultry in Israel: Infiltration of Field Strains into Vaccinated Flocks. Avian Diseases. 53 (2): 184—189. doi:10.1637/8466-090408-Reg.1. ISSN 0005-2086. JSTOR 25599093. PMID 19630222.
  10. ↑ Catelli, Elena; Lupini, Caterina; Cecchinato, Mattia; Ricchizzi, Enrico; Brown, Paul; Naylor, Clive J. (22 січня 2010). Field avian Metapneumovirus evolution avoiding vaccine induced immunity. Vaccine (англ.). 28 (4): 916—921. doi:10.1016/j.vaccine.2009.10.149. ISSN 0264-410X. PMID 19931381.
  11. ↑ Cecchinato, Mattia; Catelli, Elena; Lupini, Caterina; Ricchizzi, Enrico; Clubbe, Jayne; Battilani, Mara; Naylor, Clive J. (20 листопада 2010). Avian metapneumovirus (AMPV) attachment protein involvement in probable virus evolution concurrent with mass live vaccine introduction. Veterinary Microbiology (англ.). 146 (1–2): 24—34. doi:10.1016/j.vetmic.2010.04.014. ISSN 0378-1135. PMID 20447777.
  12. ↑ Naylor, Clive J.; Ling, Roger; Edworthy, Nicole; Savage, Carol E.; Easton, Andrew J.YR 2007 (2007). Avian metapneumovirus SH gene end and G protein mutations influence the level of protection of live-vaccine candidates. Journal of General Virology. 88 (6): 1767—1775. doi:10.1099/vir.0.82755-0. ISSN 1465-2099. PMID 17485538.
  13. ↑ Weinberger, Daniel M; Malley, Richard; Lipsitch, Marc (December 2011). Serotype replacement in disease after pneumococcal vaccination. The Lancet. 378 (9807): 1962—1973. doi:10.1016/s0140-6736(10)62225-8. ISSN 0140-6736. PMC 3256741. PMID 21492929.
  14. ↑ Brueggemann, Angela B.; Pai, Rekha; Crook, Derrick W.; Beall, Bernard (16 листопада 2007). Vaccine Escape Recombinants Emerge after Pneumococcal Vaccination in the United States. PLOS Pathogens (англ.). 3 (11): e168. doi:10.1371/journal.ppat.0030168. ISSN 1553-7374. PMC 2077903. PMID 18020702.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Carman, W.F.; Karayiannis, P.; Waters, J.; Thomas, H.C.; Zanetti, A.R.; Manzillo, G.; Zuckerman, A.J. (August 1990). Vaccine-induced escape mutant of hepatitis B virus. The Lancet. 336 (8711): 325—329. doi:10.1016/0140-6736(90)91874-a. ISSN 0140-6736. PMID 1697396.
  16. ↑ Zanetti, A.R.; Tanzi, E.; Manzillo, G.; Maio, G.; Sbreglia, C.; Caporaso, N.; Thomas, Howard; Zuckerman, ArieJ. (November 1988). Hepatitis B Variant in Europe. The Lancet. 332 (8620): 1132—1133. doi:10.1016/s0140-6736(88)90541-7. ISSN 0140-6736. PMID 2460710.
  17. ↑ Romanò, Luisa; Paladini, Sara; Galli, Cristina; Raimondo, Giovanni; Pollicino, Teresa; Zanetti, Alessandro R. (1 січня 2015). Hepatitis B vaccination. Human Vaccines & Immunotherapeutics. 11 (1): 53—57. doi:10.4161/hv.34306. ISSN 2164-5515. PMC 4514213. PMID 25483515.
  18. ↑ Sheldon, J.; Soriano, V. (4 лютого 2008). Hepatitis B virus escape mutants induced by antiviral therapy. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 61 (4): 766—768. doi:10.1093/jac/dkn014. ISSN 0305-7453. PMID 18218641.
  19. ↑ Mooi, F. R.; van Oirschot, H.; Heuvelman, K.; van der Heide, H. G.; Gaastra, W.; Willems, R. J. (February 1998). Polymorphism in the Bordetella pertussis virulence factors P.69/pertactin and pertussis toxin in The Netherlands: temporal trends and evidence for vaccine-driven evolution. Infection and Immunity. 66 (2): 670—675. doi:10.1128/IAI.66.2.670-675.1998. ISSN 0019-9567. PMC 107955. PMID 9453625.
  20. ↑ Kallonen, Teemu; He, Qiushui (1 липня 2009). Bordetella pertussis strain variation and evolution postvaccination. Expert Review of Vaccines. 8 (7): 863—875. doi:10.1586/erv.09.46. ISSN 1476-0584. PMID 19538113.
  21. ↑ Hegerle, Nicolas; Guiso, Nicole (1 вересня 2014). Bordetella pertussis and pertactin-deficient clinical isolates: lessons for pertussis vaccines. Expert Review of Vaccines. 13 (9): 1135—1146. doi:10.1586/14760584.2014.932254. ISSN 1476-0584. PMID 24953157.
  22. ↑ Safarchi, Azadeh; Octavia, Sophie; Luu, Laurence Don Wai; Tay, Chin Yen; Sintchenko, Vitali; Wood, Nicholas; Marshall, Helen; McIntyre, Peter; Lan, Ruiting (17 листопада 2015). Pertactin negative Bordetella pertussis demonstrates higher fitness under vaccine selection pressure in a mixed infection model. Vaccine (англ.). 33 (46): 6277—6281. doi:10.1016/j.vaccine.2015.09.064. ISSN 0264-410X. PMID 26432908.
  23. ↑ Lee, Chang-Won; Senne, Dennis A.; Suarez, David L. (2004). Effect of Vaccine Use in the Evolution of Mexican Lineage H5N2 Avian Influenza Virus. Journal of Virology (англ.). 78 (15): 8372—8381. doi:10.1128/jvi.78.15.8372-8381.2004. PMC 446090. PMID 15254209. Процитовано 10 серпня 2021.
  24. ↑ Lu, Huaguang; Tang, Yi; Dunn, Patricia A.; Wallner-Pendleton, Eva A.; Lin, Lin; Knoll, Eric A. (15 жовтня 2015). Isolation and molecular characterization of newly emerging avian reovirus variants and novel strains in Pennsylvania, USA, 2011–2014. Scientific Reports (англ.). 5 (1): 14727. Bibcode:2015NatSR...514727L. doi:10.1038/srep14727. ISSN 2045-2322. PMC 4606735. PMID 26469681.
  25. ↑ Soubeyrand, Benoit; Plotkin, Stanley A. (June 2002). Antitoxin vaccines and pathogen virulence. Nature (англ.). 417 (6889): 609—610. doi:10.1038/417609b. ISSN 1476-4687. PMID 12050654.
  26. ↑ Radford, Alan D.; Dawson, Susan; Coyne, Karen P.; Porter, Carol J.; Gaskell, Rosalind M. (5 жовтня 2006). The challenge for the next generation of feline calicivirus vaccines. Veterinary Microbiology (англ.). 117 (1): 14—18. doi:10.1016/j.vetmic.2006.04.004. ISSN 0378-1135. PMID 16698199.
  27. ↑ Ribeiro, Guilherme S.; Reis, Joice N.; Cordeiro, Soraia M.; Lima, Josilene B. T.; Gouveia, Edilane L.; Petersen, Maya; Salgado, Kátia; Silva, Hagamenon R.; Zanella, Rosemeire Cobo (January 2003). Prevention ofHaemophilus influenzaeType b (Hib) Meningitis and Emergence of Serotype Replacement with Type a Strains after Introduction of Hib Immunization in Brazil. The Journal of Infectious Diseases. 187 (1): 109—116. doi:10.1086/345863. ISSN 0022-1899. PMID 12508153.
  28. ↑ Berg, Thierry P. Van Den (1 червня 2000). Acute infectious bursal disease in poultry: A review. Avian Pathology. 29 (3): 175—194. doi:10.1080/03079450050045431. ISSN 0307-9457. PMID 19184804.
  29. ↑ Kertesz, Daniel A.; Coulthart, Michael B.; Ryan, J. Alan; Johnson, Wendy M.; Ashton, Fraser E. (June 1998). Serogroup B, Electrophoretic Type 15 Neisseria meningitidis in Canada. The Journal of Infectious Diseases. 177 (6): 1754—1757. doi:10.1086/517439. ISSN 0022-1899. PMID 9607865.
  30. ↑ Boven, Michiel van; Bouma, Annemarie; Fabri, Teun H. F.; Katsma, Elly; Hartog, Leo; Koch, Guus (1 лютого 2008). Herd immunity to Newcastle disease virus in poultry by vaccination. Avian Pathology. 37 (1): 1—5. doi:10.1080/03079450701772391. ISSN 0307-9457. PMC 2556191. PMID 18202943.
  31. ↑ Franzo, Giovanni; Tucciarone, Claudia Maria; Cecchinato, Mattia; Drigo, Michele (19 грудня 2016). Porcine circovirus type 2 (PCV2) evolution before and after the vaccination introduction: A large scale epidemiological study. Scientific Reports (англ.). 6 (1): 39458. Bibcode:2016NatSR...639458F. doi:10.1038/srep39458. ISSN 2045-2322. PMC 5171922. PMID 27991573.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стійкість_до_вакцин&oldid=38332532