Сіта Коулман-Каммула
Сіта Коулман-Каммула | |
---|---|
Народилася | 1950 |
Діяльність | активістка, хімік |
Alma mater | Обернський університет і Османський університет |
Сіта Коулман-Каммула — індійська хімік, еколог і підприємиця. У 2005 році після більш ніж 25 років роботи в нафтохімічній промисловості з розробки пластмас, вона почала працювати в екологічній консалтинговій фірмі. Її фірма зосереджується на промисловій екології та оцінці життєвого циклу продуктів, щоб вони вироблялися в процесах, які екологічно безпечні щодо майбутнього впливу відходів.
Біографія[ред. | ред. код]
Сіта Коулман-Каммула[1] народилася в Індії та навчалася на бакалавраті в Університеті Османії в Хайдарабаді. Вона здобула ступінь доктора наук з органічної хімії в Обернському університеті в Оберні, штат Алабама, а потім студіювала аспірантуру в Прінстонському університеті. Вона отримала стипендію НАТО та закінчила додаткове навчання в Амстердамському університеті. У 1978 році вона була найнята дослідницею у Royal Dutch Shell в Амстердамі, де працювала до 1988 року. Через десять років вона[2] переїхала з Shell до Англії, де працювала менеджеркою з розвитку бізнесу.[3] Пізніше Коулман-Каммула переміщалася як до Бельгії, так і до Г'юстона, штат Техас,[2] як керівниця підрозділу з виробництва епоксидних смол[3], що створює пластмаси.[4] У 2000 році вона покинула Shell і стала старшою віце-президентом Basell Polyolefins, де зосередилася на управлінні активами, інноваціях та стратегічному маркетингу.[2] Вона також входила до ради директорів Indelpro, спільного підприємства Basell і Alfa в Мексиці.[3]
У 2005 році Коулман-Каммула покинула Bassell і заснувала Simply Sustain, консалтингову компанію, яка має на меті консультувати підприємства щодо більш стійких моделей.[5] Після поїздки до Індії приблизно в той час[6] Коулман-Каммула зрозуміла, що пластмаси, які вона допомогла розробити[7], негативно впливають на навколишнє середовище, оскільки як винахідниця і дизайнерка вона ніколи не замислювалася, що станеться, коли продукт буде не придатним до використання і стане відходом.[8] Зараз вона консультується з фірмами, рекомендуючи їм надавати інформацію про те, що міститься в їхніх продуктах і як їх розбирати. Це засіб захисту навколишнього середовища і створення робочих місць у сфері утилізації та переробки.[9] Вона пропагує «промислову екологію» та рекомендує юридичним особам протягом життєвого циклу продукції проводити оцінку впливу на навколишнє середовище[10] як засіб підвищення вартості продукції та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.[11] Вона працює у зовнішній консультативній раді з питань сталого розвитку компанії Dow Chemical Company та з іншими корпоративними структурами.[3]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Seetha M. Coleman-Kammula. Find the Data. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ а б в Dr. Seetha Coleman-Kammula. Detroit, Michigan: Plastics News. 11 лютого 2008. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ а б в г Seetha Coleman-Kammula, PhD. Spartanburg, South Carolina: International Recycling. 2013. Процитовано 26 листопада 2015.
{{cite web}}
:|archive-date=
вимагає|archive-url=
(довідка) - ↑ Hardman, 2009, с. 136-137.
- ↑ Hardman, 2009, с. 106.
- ↑ Hardman, 2009, с. 135.
- ↑ Hardman, 2009, с. 122.
- ↑ Hardman, 2009, с. 137.
- ↑ Dobransky, Megan. What is a Producer's Responsibility?. Colony, Texas: Earth 911. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ DSU to Host Guest Lecture Green Chemistry in Ag/Industry Jan. 23. Dover, Delaware: Delaware State University. 21 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Senge, et. al., 2008, с. 216.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Senge, Peter M.; Smith, Bryan; Kruschwitz, Nina; Laur, Joe; Schley, Sara (10 червня 2008). The Necessary Revolution: How Individuals And Organizations Are Working Together to Create a Sustainable World. Crown Publishing Group. ISBN 978-0-385-52530-5.