ТЕС Умм-аль-Нар
| Країна |
 ОАЕ | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
ОАЕ, емірат Абу-Дабі | |||
| Введення в експлуатацію | 2007 (Умм-аль-Нар В) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1 × 1550 (Умм-аль-Нар В) | |||
| Котельні агрегати | 5 котлів-утилізаторів Doosan/NEM (Умм-аль-Нар В) | |||
| Турбіни | 5 газових General Electric Frame 9351FA + 2 парові Toshiba (Умм-аль-Нар В) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1550 (Умм-аль-Нар В) | |||
| Материнська компанія | Arabian Power Company | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 24°26′13″ пн. ш. 54°28′55″ зх. д. / 24.43694° пн. ш. 54.48194° зх. д.
ТЕС Умм-аль-Нар — теплова електростанція у місті Абу-Дабі (столиця однойменного емірату зі складу Об'єднаних Арабських Еміратів) на острові Умм-аль-Нар.
У 1979—1980 роках почав роботу майданчик Умм-аль-Нар-Схід, котрий обладнали двома газовими турбінами швейцарської компанії Brown Boveri and Cie GT13D потужністю по 70 МВт (їх номінальний показник становив 91 МВт, проте в умовах високої температури навколишнього середовища газові турбіни втрачають суттєву частину потужності). Відпрацьовані ними гарячі гази надходили до двох котлів-утилізаторів, проте це було зроблене не з метою створення комбінованого парогазового циклу по виробництву електроенергії, а задля живлення установок опріснення води)[1][2].
У 1981 році стала до ладу друга частина комплексу, відома як Умм-аль-Нар-Захід. Вона мала шість класичних парових турбін Skoda потужністю по 60 МВт, котрі живились від котлів виробництва Deutsche Babcock. У цьому випадку залишкове тепло також використовувалось для роботи опріснювальних установок.
У 1986 році Умм-аль-Нар-Захід підсилили за рахунок ще двох парових турбін Skoda потужністю по 160 МВт.
Нарешті, кожен майданчик ТЕС отримав по дві турбіни потужністю по 65 МВт, постачені італійськими виробниками — на Умм-аль-Нар-Схід це були дві газові турбіни від компанії Fiat, а для Умм-аль-Нар-Захід призначили дві парові від Franco Tosi[3][4].
На початку 2000-х станцію приватизували та передали під контроль компанії Arabian Power Company (APC), учасниками якої є місцева енергетична агенція ADWEA (60 %) і японські Tokyo Electric Power Company та Mitsui. За умовами цієї угоди на майданчику належало спорудити новий парогазовий блок (Умм-аль-Нар В) потужністю 1550 МВт, котрий став до ладу у 2007 році. Він має п'ять газових турбін потужністю по 218 МВт, які через відповідну кількість котлів-утилізаторів живлять дві парові турбіни з показниками по 308 МВт[5][6].
На момент запуску парогазового блоку у складі станції компанії APC також перебувала більша частина обладнання старих черг, за виключенням італійських турбін. При цьому потужність двох турбін Умм-аль-Нар-Схід номінувалась на рівні 118 МВт, тоді як загальний показник Умм-аль-Нар-Захід визначали як 660 МВт (6 турбін по 60 МВт і 2 турбіни по 150 МВт). Первісно планувалося демобілізувати ці об'єкти у 2008 році, проте потім цей строк у два етапи зсунули на 2012-й[7].
Як паливо ТЕС споживає природний газ, поданий до Абу-Дабі по трубопроводу від газопереробного комплексу Хабшан.
Зв'язок станції з енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 400 кВ та 132 кВ.
Станом на 1989 рік на майданчику працювало 16 ліній опріснення загальною продуктивністю 350 млн літрів на добу.
У середині 2000-х років продуктивність обладнання Умм-аль-Нар-Захід та Умм-аль-Нар-Схід визначали на рівні 405 млн літрів на добу, при цьому після проходження літнього піку споживання 2006 року вивели з експлуатації частину обладнання добовою потужністю 177 млн літрів. Інші опріснювальні установки старих черг мали демобілізувати до кінця 2010-х.
Виробництво прісної води продовжується на Умм-аль-Нар В, котра має загальну продуктивність у 432 млн літрів на добу. При цьому 400 млн літрів виробляється з використанням технології багатостадійного випаровування, а залишок припадає на метод Multi Effect Desalination (MED)[8].
- ↑ Modernisation et rééquipement sur mesure de la centrale à cycle combiné Umm Al Nar East (PDF).
- ↑ Projects. www.elsaie-engineering.com. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ UAN (Umm Al Nar) West Cogen Thermal Power Plant UAE - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Final report Umm-al-Nar (PDF).
- ↑ APC 1,550MW CCGT, Umm Al Nar. Power Technology | Energy News and Market Analysis (брит.). Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Umm Al Nar. Water Technology (брит.). Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Yumpu.com. ADWEC 2008 Statement of Future Capacity Requirements 2008 ... yumpu.com (англ.). Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ 2019 Seven Year Water Planning Statement (2020-2026) (PDF).