ТЕЦ Дахедж (RIL)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Дахедж (RIL)
Розташування Індія Індія, штат Гуджарат
Введення в експлуатацію 1996 (перша черга), середина 2010-х (друга черга), 2016—2017 (третя черга)
Вид палива природний газ (перша, друга черги), вугілля (третя черга)
Водозабір Нармада
Енергоблоки 3х93 (третя черга)
Котельні агрегати 2 котли-утилізатори Thermax + 2 парові (друга черга, до переміщення частини обладнання до Джамнагару), 4 парових Thermax (третя черга)
Турбіни 1 газова + 1 парова (перша черга), 2 газові BHEL Frame 6 + 1 парова (друга черга, до переміщення частини обладнання до Джамнагару), 3 парові (третя черга)
Встановлена електрична
потужність
65 (перша черга), 90 (друга черга, до переміщення частини обладнання до Джамнагару), 279 (третя черга)
Материнська компанія Reliance Industries Ltd
ідентифікатори і посилання

Координати: 21°41′12″ пн. ш. 72°35′02″ сх. д. / 21.68667° пн. ш. 72.58389° сх. д. / 21.68667; 72.58389

ТЕЦ Дахедж (RIL) — індійська теплова електростанція у штаті Гуджарат, яка обслуговує роботу нафтохімічного майданчика компанії Reliance Industries Ltd (зокрема, тут діє велика установка парового крекінгу).

У 1996 році в Дахеджі почав роботу нафтохімічний майданчик, який спирається на самозабезпечення у питанні виробництва електроенергії та води. Перша черга заводської ТЕЦ мала потужність у 65 МВт, що забезпечували одна парова турбіна потужністю 34 МВт та одна газова турбіна типу Frame 6 (розробка компанії General Electric, яка випускалась по ліцензії численними підприємствами у різних країнах світу та мала потужність близько 30 МВт).  Відпрацьовані останньою гази потрапляли у котел-утилізатор, що виробляв теплову енергію для потреб нафтохімічного виробництва.

У середині 2010-х ввели другу чергу загальною потужністю 90 МВт, у складі якої працювали дві газові турбіни Frame 6 (з двома котлами-утилізаторами продуктивністю по 120 тонн пари на годину), а також два парові котли і одна парова турбіна.

Як паливо ТЕЦ споживала природний газ, який з 2001/2002 року надходив до Дахеджу по трубопроводу Хазіра — Дахедж. Втім, зростання цін на вуглеводні призвело до рішення доповнити енергетичне господарство майданчика електростанцією на вугіллі. Як наслідок, у 2016—2017 роках стали до ладу чотири парові котли, від яких живляться три парові турбіни виробництва BHEL потужністю по 93 МВт. Для видалення продуктів згоряння з котлів цієї станції звели два димарі заввишки 220 метрів.

Запуск вугільної черги дозволив перевести газові турбіни у резерв. При цьому наприкінці 2010-х одну газову турбіну з котлом-утилізатором демонтували та перенесли на майданчик Reliance Industries у Джамнагарі, де знаходиться найбільший у світі нафтопереробний завод.

Можливо також відзначити, що певний час існував проект переведення котлів останньої черги з вугілля на нафтовий кокс, який у великих об'ємах продукує тільки що згаданий НПЗ у Джамнагарі. Втім, у підсумку в самому Джамнагарі звели потужний завод із газифікації коксу, що навіть почав закуповувати додаткові обсяги сировини.

Технологічна вода подається на майданчик у Дахеджі із річки Нармада по трубопроводу довжиною 45 км.[1][2][3][4][5][6][7][8]

Електростанція під'єднана до ЛЕП напругою 220 кВ, яка належить все тій же компанії Reliance Industries.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Reliance Industries Limited, Dahej. www.slideshare.net (англ.). Процитовано 1 вересня 2023.
  2. Datta, Tonuj (1 січня 2019). Analysis of Over Time Reasons and Suggested Mitigation at RIL-Dahej Manufacturing Division, Gujarat Award of degree of Master of Business Administration. Процитовано 1 вересня 2023.
  3. Home. Offshore Technology (амер.). Процитовано 1 вересня 2023.
  4. RELIANCE UTILITIES AND POWER PRIVATE LIMITED (PDF).
  5. BHEL Commissions 93 Megawatt Unit at RIL's Hazira Power Plant. NDTV.com. Процитовано 1 вересня 2023.
  6. balbharti.
  7. а б BEFORE THE GUJARAT ELECTRICITY REGULATORY COMMISSION GANDHINAGAR Petition No.1640/2017 (PDF).
  8. Pre-Feasibility Report Proposed 3 x 90 MW Petcoke based Captive Co-generation Power Plant (CCPP) (PDF).