Тася ван Рі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тася ван Рі
Тася ван Рі у 2019
Народилася 30 квітня 1976 (47 років)(19760430)
Мілілані, Гонолулу, Гаваї, США
Країна  США
Діяльність фотографка, художниця
Сайт tasyavanree.com

Тася ван Рі (англ. Tasya van Ree; нар. 30 квітня 1976(19760430)) — американська художниця та фотограф[1][2]. Вона відома своїми фотороботами та багатогранними інтересами в змішаній техніці та візуальній презентації, зокрема в галузі моди та її зв'язку з особистістю, а також стосунками з актрисою Ембер Герд[3].

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Ван Рі японсько-голландського походження. Вона виросла в Мілілані, де займалася серфінгом[4][5]. Вона закінчила курси фотографії в середній загальноосвітній школі та серйозно зайнялася цим в старших класах[6]. У 1994 році переїхала до Лос-Анджелеса, щоб вступити до коледжу, але згодом кинула навчання[7][6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ван Рі переважно відома своїми чорно-білими фотографіями знаменитостей, зокрема Мішель Родрігес[8], Кетрін Монніг[9] і Метта Далласа. За її словами, чорно-біла фотографія «містить у собі певну присутність; вона бере предмет і запалює в ньому певний ліричний відтінок, який неможливо передати словами»[10]. Використання можливостей матеріалів особливо пов'язано з тим, що чорно-біле зображення передає відчуття часу та позачасу, і що контрастність її сучасних сюжетів з часовим союзом матеріалу є джерелом загадкових якостей її фотографій. У кількох інтерв'ю вона називала актрису Ембер Герд своєю головною музою: «Гала — для Сальвадора Далі, Кікі де Монпарнас — для Ман Рея, Беатріс — для Данте Аліг'єрі»[10][11].

На виставці 2014 року «Стан розуму та зв'язок з його іграми» ван Рі продемонструвала протиставлення як у темі, так і в матеріалі для фотографії. На тих повноколірних роботах були показані іграшки та популярні предмети[5].

Її роботи виставлялися в кількох містах[10][11] і друкувалися у журналах[12][13]. Вона брала участь у виставках як сольний фотограф, а також виставлялася поряд з іншими відомими художниками, зокрема Ґасом Ван Сентом, Емі Арбус, Девідом Лінчем і Джесікою Ленґ. Її роботи також представлені в приватних колекціях.

Окрім фотографії, Рі знімає короткометражні фільми та працює в інших візуальних засобах масової інформації, зокрема живопис і малюнок олівцем[14]. У своїх малюнках, натхнення для яких знаходить у снах, вона намагається надати відчутність образам зі снів. Малювання уві сні, за словами ван Рі, створює відчуття знайомства з її життям наяву[4]. Вона також розробила футболки з текстом, які називає «DieWilder» і носить на публічних заходах[15]. У серпні 2015 року Рі написала вірш в блозі для серії «Лист до себе молодшого» онлайн-магазину одягу та домашнього декору The Dreslyn[16].

Виставки[ред. | ред. код]

  • Серпень 2010 — «Проект без назви». Галерея «Celebrity Vault», Лос-Анджелес[10]
  • Червень 2011 — «Спотворені смаколики». Нью-Йорк[13]
  • 17 вересня 2011 — 22 жовтня 2011 р. — «Персональна виставка фотографії» — Галерея витонченого мистецтва Едгара Валера, Лос-Анджелес[17]
  • Жовтень 2014 — «Стан розуму та зв'язок з його іграми»[5] — Готель «Шато Мармон», Лос-Анджелес.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ван Рі привертає увагу своїм фірмовим капелюхом не тільки інтерв'юерів, але й вона сама відзначає під час своїх роздумів як її вибір стилю пов'язаний з її особистістю. Ван Рі розглядає аксесуари як «деталі вбрання» та висловлює інтерес до концепції деталей загалом[4]. У розмовному відео інтерв'ю для проєкту «Бути тобою» із Genetic ван Рі каже, що її капелюх виражає, що вона «в душі ковбой… частково інопланетянка, частково ковбой, частково чоловік, частково жінка… Я думаю, що ти стаєш тим, що носиш, і твоя особистість як би узгоджується з тим, як ти виглядаєш ззовні»[18].

До 2012 року вона була у стосунках з акторкою Ембер Герд[19]. У 2009 році вони з Герд «сперечалися в аеропорту… [а потім] арешт через нібито удар Рі, було зазначено „Ю-Ес-Ей Тудей“ у 2016 році»[20]. Рі заявила, що інцидент був неправильно розтлумачений і хибно представлений. Рі та Герд залишаються друзями, вона захищала свою колишню партнерку, і все ще має татуювання імені Герд на руці, деталь, яка була розкрита під час інтерв'ю «StyleLikeU» у 2013 році[21]. У 2016 році Рі мала стосунки з моделлю Керолайн Вріланд, правнучкою Діани Вріланд[22].

В інтерв'ю вона розповідала про свою зацікавленість до культури харчування та мистецтва Лос-Анджелеса та їхню виражала естетику у своєму мистецтві[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tasya van Ree (American, born 1976). Artnet. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 7 червня 2016.
  2. ↑ Tasya van Ree: Who Is She?. ThirdAge.com. 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.
  3. ↑ Will The Amber Heard Case Be A Turning Point For Male Victims Of Domestic Abuse?. 15 березня 2019.
  4. ↑ а б в Closets: Tasya van Ree. 11 жовтня 2013. Подія сталася на 00:17. Процитовано 23 лютого 2016.
  5. ↑ а б в Tran, Khanh T. L. (10 жовтня 2014). Tasya van Ree Mounts Photography Exhibit at Chateau Marmont. Women's Wear Daily. Процитовано 23 квітня 2015.
  6. ↑ а б Wild Horses: Haunting Beauty in Photographs of Tasya van Ree. DamagedDigital.com. Процитовано 2 червня 2016.
  7. ↑ Helpern, Jane (3 березня 2015). Metamorphosis and Mind-Control with Artist Tasya Van Ree. Smashbox Studios. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
  8. ↑ Michelle Rodriguez – The Edge of Beauty. Tasya van Ree. 10 серпня 2010. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 19 липня 2011.
  9. ↑ Kate Moennig – Time never stands still. tasyavanree.com. 18 серпня 2010. Архів оригіналу за 3 серпня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  10. ↑ а б в г Bendix, Trish (6 серпня 2010). An interview with Tasya van Ree. AfterEllen.com. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 5 лютого 2012.
  11. ↑ а б Kelly, Anne B. (25 серпня 2010). Smolder and Shoot: Photographer Tasya Van Ree. Huffington Post. Процитовано 5 лютого 2012.
  12. ↑ Neil, Lanee (17 березня 2011). Feminizing the Lens: Five Notable L.A. Photographers. Fabrik Magazine. № 12. с. 58. Процитовано 5 лютого 2012 — через issuu.
  13. ↑ а б Kallon, Catherine (24 червня 2011). Amber Heard In Amanda Wakeley – Tasya Van Ree's "Distorted Delicacies" Art Exhibit. Red Carpet Fashion Awards. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
  14. ↑ ART: Tasya Van Ree. Pas Un Autre. 14 липня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 5 лютого 2012.
  15. ↑ Tasya Van Ree. The Coveteur. 7 жовтня 2013. Процитовано 23 лютого 2016.
  16. ↑ A Letter To My Younger Self: Photographer and Artist Tasya van Ree. The Dreslyn. Процитовано 23 лютого 2016.
  17. ↑ A Solo Photography Exhibition – EVFA. Tasya Van Ree. 9 серпня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 5 лютого 2012.
  18. ↑ GeneticVideo (23 травня 2013). Genetic Be You Project: Tasya Van Ree. Процитовано 23 лютого 2016.
  19. ↑ Kimble, Lindsay (7 червня 2016). Who Is Tasya van Ree? 5 Things to Know About Amber Heard's Ex-Girlfriend. People.com. Процитовано 7 серпня 2017.
  20. ↑ Khaled, Fatma (6 травня 2022). Amber Heard's alleged abuse of ex-partner resurfaces amid Depp trial. Newsweek (англ.). Процитовано 9 травня 2022.
  21. ↑ Closets: Tasya van Ree. 11 жовтня 2013. Подія сталася на 02:11. Процитовано 23 лютого 2016.
  22. ↑ Tasya Van Ree vs. Caroline Vreeland. Vs. n.d. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  23. ↑ Tasya Van Ree. The Coveteur. 22 липня 2014. Процитовано 23 лютого 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тася_ван_Рі&oldid=41826508