Тахіриди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія під правлінням Тахіридів

Тахіриди (перс. سلسله‏ی طاهریان‎) — династія перського походження[1][2], що між 821 та 873 роками правила провінцією Аббасидського халіфату Хорасан, а також Багдадом з 820 по 891 рік. Засновником династії був Тахір ібн Гусейн, полководець халіфа аль-Мамуна. Столиця Хорасану спочатку була в Мерві, але потім змістилася в Нішапур. Хоча Хорасан залишався частиною Аббасидського халіфату, Тахіриди правили в ньому практично незалежно[3].

873 року Тахіриди поступилися правлінням Саффаридам. Тахіриди продовжували виконувати обов'язки управителів Багдада до 891 року.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
  2. Sectarian and national movements in Iran, Khurasan and Transoxanial during Umayyad in early Abbasid times, F. Daftary, History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV, 57.
  3. Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 90.