Теорія Доу
Теорія Доу — теорія, що описує поведінку цін акцій в часі. У основі теорії лежить серія публікацій Чарльза Доу (Charles H. Dow, 1851—1902), американського журналіста, першого редактора газети «Wall Street Journal» і одного із засновників компанії «Dow Jones and Co». Вже після смерті Доу теорія була розвинута Вільямом Гамільтоном (William P. Hamilton), Чарльзом Рі (Charles Rhea) і Джорджем Шефером (George Schaefer) і названа як «теорія Доу». Сам Доу цей термін не використовував.
Теорія Доу лежить в основі технічного аналізу.
Шість постулатів Теорії Доу[ред. | ред. код]
1. Три типи трендів[ред. | ред. код]
Визначення тренда виглядає таким чином: при висхідному (низхідному) тренді кожен подальший пік і кожен спад повинні бути вище (нижче) попереднього.
Згідно з теорією Доу існують три типи трендів: первинний (або довгостроковий), вторинний (або проміжний) і малий (або короткостроковий).
2. Кожен первинний тренд має три фази[ред. | ред. код]
Теорія Доу стверджує, що кожен первинний тренд складається з трьох фаз: фази накопичення, фази участі і фази реалізації. Під час першої фази найгнучкіші інвестори починають скуповувати (розпродавати) акції всупереч загальній думці ринку. Ця фаза не супроводжується сильними змінами ціни, оскільки кількість таких інвесторів достатня мала. В якийсь момент частину ринку охоплює новий тренд і за гнучких інвесторів починають наслідувати активні трейдери, що використовують технічний аналіз. Ця фаза супроводжується сильною зміною ціни. Під час третьої фази новий тренд розпізнає весь ринок і починається ажіотаж. У цей момент проникливі інвестори починають реалізовувати прибуток і закривати позиції.
3. Фондовий ринок враховує усі новини[ред. | ред. код]
Ціни акцій швидко реагують на будь-яку нову інформацію. Це стосується не тільки до фінансових і економічних показників, але і до будь-якої новини взагалі. Дане твердження теорії Доу добре узгоджується з гіпотезою ефективності ринку.
4. Біржові індекси мають бути узгодженні[ред. | ред. код]
Дане твердження відноситься до промислового індексу Доу-джонса і транспортного індексу Доу-джонса. Згідно з теорією Доу, поточний тренд і сигнали до зміни тренда повинні підтверджуватися обома індексами. При цьому допускається деяка розбіжність в часі сигналів, тобто один з індексів може подати сигнал про зміну тренда раніше за іншого.
5. Тренди підтверджуються обсягами торгів[ред. | ред. код]
Доу вважав, що для розпізнавання тренда необхідно враховувати обсяги торгів. Зміна цін акцій при малому обсязі торгів може бути пояснене безліччю різних причин і не характеризує поточний тренд. Якщо ж зміна ціни відбулася на тлі великих обсягів торгів, то це відображає «реальну» думку ринку і характеризує розвиток поточного тренда або новий тренд.
6. Тренди діють до тих пір, поки не з'явиться однозначний сигнал про припинення[ред. | ред. код]
Це твердження слід розуміти таким чином: тренд має тенденцію до продовження і зміни цін, не відповідні тренду, у разі невпевненості необхідно інтерпретувати як тимчасове коректування, а не як зміну тренда.
Аналіз[ред. | ред. код]
Альфред Коулз у дослідженні, опублікованому в журналі Econometrica в 1934 році, показав, що торгівля на основі редакційних рекомендацій призвела б до меншого прибутку, ніж стратегія "купуй і утримуй" з використанням добре диверсифікованого портфеля. Коулз дійшов висновку, що стратегія "купуй і тримай" приносила 15,5% річного доходу з 1902 по 1929 рік, тоді як стратегія теорії Доу приносила 12% річного доходу.
Після того, як численні дослідження підтвердили висновки Коулза протягом наступних років, багато вчених припинили вивчати теорію Доу, вважаючи, що результати Коулза є остаточними. В останні роки висновки Коулза були переглянуті.[1][2] Вільям Гетцман, Стівен Браун та Алок Кумар вважають, що дослідження Коулза було неповним і що застосування теорії Доу В.П. Гамільтоном з 1902 по 1929 рік дало надлишкову дохідність, скориговану на ризик.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "More Proof For the Dow Theory", The New York Times, 9/6/98. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 16 липня 2006.
- ↑ Hulbert, Mark (6 September 1998). VIEWPOINT; More Proof for the Dow Theory. The New York Times.
- ↑ The Dow Theory: William Peter Hamilton's Record Reconsidered. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 7 грудня 2007.
Література[ред. | ред. код]
- J. M. Hurst: The Profit Magic of Stock Transaction Timing. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1977. ISBN 0-13-726000-8 (Analysis of the empirical character of US stock market movements prior to 1973) NB: Also, ISBN 0-934380-62-7
- Murphy: Technical Analysis of Futures Markets. New York, N.Y.: New York Inst. of Finance, 1986. ISBN 0-13-898008-X
Посилання[ред. | ред. код]
- Теорія Доу // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.