Товариш пісня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Товариш пісня
Жанр військовий
музичний
драма
Режисери Валентин Козачков
Юрій Романовський
Василь Левін
Сценарист Євген Долматовський
У головних
ролях
Савелій Крамаров
Лев Золотухін
Оператори В'ячеслав Єгоров
Валерій Шувалов
Олексій Герасимов
Вадим Костроменко
Композитор Василь Соловйов-Сєдой
Художники Юрій Богатиренко
Юрій Горобець
Сергій Жаров
Михайло Заяць
Анатолій Овсянкін
Кінокомпанія Одеська кіностудія
Тривалість 64 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1966
IMDb ID 8224806

«Товариш пісня» — радянський чорно-білий кіноальманах з трьох новел 1966 року, знятий режисерами Валентином Козачковим, Юрієм Романовським і Василем Левіним на Одеській кіностудії.

Сюжет[ред. | ред. код]

Кіноальманах складається з трьох новел: «Пісня-пароль», «Пісня про матір» і «Пісня на світанку».

«Пісня-пароль»[ред. | ред. код]

До окупованого фашистами міста прямує лейтенант Марченко, щоб через зв'язкову передати підпільникам гаманець із підривниками. Пісня-пароль допомагає йому знайти своїх. І незабаром злітають на повітря склади та нафтосховища ворога.

«Пісня про матір»[ред. | ред. код]

У далекій Африці працюють радянські льотчики, допомагаючи африканцям освоїти радянську техніку. Віктор та Ігор записують на магнітофон улюблену пісню льотчиків про матір. Ігор із лікарем-африканцем вилітає на гелікоптері в район епідемії. Там Ігор заражається смертельною хворобою. На зворотному шляху, втрачаючи свідомість, він ледве садить машину в пустельному районі. На їх пошуки вирушає гелікоптер Віктора. Він знаходить друга, але надто пізно… Повернувшись на батьківщину, Віктор передає плівку з піснею матері Ігоря на згадку про свого друга.

«Пісня на світанку»[ред. | ред. код]

Сергій (Василь Лановий) любить Валентину. Він присвячує їй пісню, яку на конкурсі самодіяльності виконує його друг Петро. Валентина, не знаючи, що пісню написав Сергій, критично відгукується про її слова, дорікаючи авторові за зайвий романтизм. Сергій дізнається про це. Вважаючи, що Валентина відкинула його кохання, він відлітає у довгу наукову експедицію на Північ. Валентина, яка не розуміє причин його вчинку, кидається за ним до аеропорту, але не встигає… Минає кілька років. Валентина одружена з Петром, у них росте донька Альона. З розмови із чоловіком під час прогулянки Валентина випадково дізнається, що саме Сергій є автором тієї пісні. Вона шокована, до неї приходить розуміння того, що вона, сама того не бажаючи, образила Сергія. А між тим відносини Валентини та Петра залишають бажати кращого. Він, не звертаючи увагу, на дружину і доньку, пізно ввечері запрошує друзів для гри в преферанс. Ображена Валентина демонстративно дивиться телевізор, не зважаючи ні на чоловіка, ні на гостей. І в цей час по телевізору починається передача про полярників. Валентина бачить Сергія, він посміхається їй з екрану. На її очах сльози. Минає ще кілька років. Валентина, зважаючи на все, розлучилася з Петром і живе з дочкою, якій уже років 18. Вони вдвох вбирають новорічну ялинку, потім Олена тікає на побачення. А Валентина залишається одна…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]