Тріангуляція (геодезія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тріангуля́ція – один з головних методів створення мережі опорних геодезичних пунктів. Полягає в побудові рядів або мереж з прилеглих один до одного трикутників та визначенні розташування їх вершин у вибраній системі координат. Це основний метод створення державних планових геодезичних мереж. Кути вимірюють теодолітами, довжину базисної сторони – мірним дротом чи далекоміром. Тріангуляцію поділяють на чотири класи точності.

Розвиток сучасних GPS-технологій практично витіснив тріангуляцію як метод побудови знімальних геодезичних мереж.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]