Тімар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сипахи (або тімаріот) у битві за Відень, 1683

Тімар (Тимар) – у Османській імперії - військовий лен, земельне володіння, за рахунок доходу якого, його володар-сипахи повинен був виходити в похід. За назвою тімара османська військово-ленна система в історіографії має назву тімарної або сипахійської.

Тімаром вважалося володіння, що приносило від 3 до 20 тис. акче на рік[1]. Після смерті сипахи його тімар міг наслідувати син за умови перейняття та продовження ним батьківської служби.

Види тімарів[ред.ред. код]

Тезкерелі тімар – тімар, одержаний на підставі султанського берата.

Тезкересіз тімар – тімар виданий на основі жалуваної грамоти бейлербея (без тезкере - документу, який бейлербеї відсилали на ім’я султана, і який передбачав право тієї чи іншої особи на тімар і на основі якого видавався султанський берат).

Дотичні терміни[ред.ред. код]

Тімаріот – у Османській імперії - володар лена, те ж що і сіпагі.

  • Сахіб-і арз (сахіб-і райят) – “держатель землі, селян” – тімаріот.

Тімар-дефтердар – у Османській імперії - провінційний чиновник, який відав справами стосовно тімарів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Новая история стран Азии и Африки. XVI-XIX вв. / Под ред. А.М. Родригеса: В 3 Ч. – М.: ВЛАДОС, 2004. – Ч.2. – С.355

Джерела[ред.ред. код]