Указ про єдиноспадковість
Указ про єдиноспадковість 1714 року (Про порядок спадкування рухомого і нерухомого майна) — нормативно-правовий акт, підписаний Петром I 18 березня 1714 года. Указ регламентував правовий статус дворянства і закріплював юридичне злиття таких форм земельної власності, як вотчина і помістя. В указі про єдиноспадкування вперше був використаний термін «нерухоме майно». Указ також встановлював правила успадкування дворянських маєтків, з метою запобігання їх дроблення. Відтепер нерухоме майно отримувала лише страшна дитина, а решта отримували у спадок нерухоме. Оприлюднення указу датується 23 березня 1714 року. Указ мав зворотну силу і, згідно з його п. 14, діяв з 1 січня 1714 року.
Скасовано імператрицею Ганною Іоанівною 9 грудня 1730 року по доповіді Сенату.
Посилання[ред. | ред. код]
- Указ про єдиноспадковість // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.