Сенат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сена́т (лат. Senatus — рада старіших), у Древньому Римі найвища держ. рада; у ряді держав один з найвищих держ. органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, суд. колегія при вищих судах, або і найвищий суд (напр., Держ. Сенат в Україні за гетьманату П. Скоропадського); також колеґіальна зверхня влада у високих школах.
Зміст |
[ред.] Сенат у Древньому Римі
Сена́т (лат. senatus, від senex — старий, рада старійшин) — один з найвищих державних органів в Стародавньому Римі.
Виник з ради старійшин патриціанських родів в кінці царської епохи (біля VI століття до н. е.);
Зі встановленням республіки сенат, разом з магістратами і народними зібраннями (коміціями) став істотним елементом суспільного життя. До складу сенату довічно входили колишні магістрати — таким чином, тут концентрувалися політичні сили і державний досвід Риму.
Члени сенату ділилися на ранги у відповідності до раніше займаних посад (консули,претори,еділи, трибуни,квестори). Під час дискусій сенатори отримували право голосу відповідно до цих рангів. На чолі сенату стояв найбільш заслужений, перший з сенаторів — прінцепс (princeps senatus).
В період республіки в ході станової боротьби плебеїв з патриціями (V—III вв. до н. е.) влада сенату була дещо обмежена на користь коміций (народних зібрань).
У III—I вв. до н. е. сенат заздалегідь розглядав законопроекти, що пропонувалися для голосування в коміциях, йому належало вище керівництво військовими справами, зовнішньою політикою, фінансами і державним майном, нагляд за релігійними культами, право оголошувати надзвичайне положення і т. д. Сенат затверджував закони і результати виборів, контролював діяльність магістратів. Таким чином, сенат фактично здійснював керівництво державою.
Ухвали сенату (s. з., senatus consulta) мали силу закону, так само як і ухвали народного зібрання і зборів плебеїв — плебісциту. За словами Полібія (тобто з погляду римлян) рішення в Карфагені приймалися народом (плебеїосом), а в Римі — кращими людьми, тобто Сенатом.[1] І це притому, що на думку багатьох істориків Карфаген правила Олігархія.[1]
В період Імперії влада Сенату все більш обмежувалася, зосереджуючись в руках імператора, хоча формально Сенат продовжував вважатися одним з вищих державних органів. Насправді, Сенат перетворився на збори представників знатних сімей/родів, що не мають великого політичного впливу. Ухвали Сенату зберегли силу законів, але приймалися зазвичай за ініціативою імператора. Починаючи з Октавіана Августа, фактичний імператор Риму носив титул «прінцепс» — тобто «перший з сенаторів».
Число сенаторів неодноразово змінювалось:
- спочатку — 100
- за часів ранньої республіки (до 88 до н. е.) — 300
- з часів Сулли — 600
- при Цезарі — 900
- з часів Августа — знову 600
- в період пізньої античності (домінату) — 2000.
Спочатку в Сенат входили тільки члени споконвічних римських родів(патриції), але з I століття до н. е. це право отримали і італіки, а за часів Імперії — навіть знатні провінціали.
З 313 до н. е. в члени сенату приймали цензора — він складав список з осіб, що займали магістри, зa певним майновим цензом (наприклад, при Август (I століття н. е.) — 1 млн. сестерцій). За часів імперії це стало прерогативою імператора.
При Діоклетіані (кінець III століття) сенат був перетворений на міську раду Риму, при Костянтині (IV століття) був започаткований сенат в Константинополі — «другому Римі», що був урівняний в правах з сенатом Риму.
[ред.] Сенат у Речі Посполитій
Сенат у Польщі витворився протягом часу з королівської ради і оформився у першій половині 16 ст. як частина (поряд палати послів) сейму. По Люблінській унії (1569) Польщі з Литвою (у В. Князівстві Лит. С. не було, але була Пани-Рада) С, (як і сейм) був спільний для всієї Речі Посполитої. До С. входили духовні (примас, архієп., єп. — лише римо-кат.) та світські (міністри, воєводи, каштеляни) достойники, разом 150 сенаторів. С. мав свої ради окремо від послів, до його компетенцій належало схвалення постанов посольської палати (поступово це стало звич. формальністю). До С. не допускали ні правос., ні уніятських єп. (щойно за конституцією 1791 до С. мав увійти уніатський митр.).
[ред.] Сенат у Російській імперії
У Російській імперії сенат був одним з найвищих державних органів, функції і компетенції якого впродовж 200 років мінялися. Створений Петром І у 1711 році, замість Боярської думи, сенат був головним знаряддям його реформ. Деякий час сенат був найвищим органом Російської імперії з адміністративними, судібнимі і контрольними компетенціями. Йому були підпорядковані колегії і органи місцевого управління, репрезентовані губернаторами. За Катерини II компетенції сенату було обмежено, зокрема на чолі урядів губерній було поставлено генерал-губернаторів, підпорядкованих безпосередньо імператриці. По створенні Держної Ради у 1810 році сенат став головним чином найвищою судовою інстанцією; в кінці 19 століття він здобув також право інтерпретувати закони. Сенат ліквідований декретом радяньської влади 22 листопада (5 грудня) 1917.
[ред.] Сенати у Польщі, Румунії та Чехословаччині
Сенати існували у 1920 — 30-их pp. у Польщі, Румунії та Чехословаччині як вищі палати парламенту. У Польщі до компетенцій сенату належало затвердження проектів законів, схваленіх сеймом. У разі, коли сейм приймав їх кваліфікованою більшістю вдруге, закон входив у силу. Сенаторів обирали через загагальні вибори. За конституцією 1935 компетенції сенату Польщі дещо збільшено; члени сенату відтоді частково обиралися, коли другу частину призначав презедент держави.
У Чехословаччині, за конституцією 1920, сенат мав подібне становище, як у Польщі 1920-их років члени сенату обиралися загальними виборами. У Румунії сенатори частково вибиралися громадою і частково призначалися королем. У сенатах цих країн брали участь представники української меншості, але далеко не пропорційно до її числа.
[ред.] Сенат США
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
