Фразеологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) - розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.
Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологія - сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.
Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом(лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів). Особливості фразеологізму:1) лексичне значення виражається сполученням кількох слів.значення ф.єдине. 2)постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу. 3) х-ся стійкістю граматичних категорій. 4) слова у складі ф. мають часто переносне значення. 5) контекстуальна обумовленість вживання. Фразеологічні зрощення-стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: дати драла, врізати дуба. Фразеологічні єдності-семантично неподільні і цілісні,але в них семантика частково мотивована значення слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення: зітерти в порошок(зітерти в дрібний порошок). Фразеологічні сполучення-такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати(нічого не їсти), брати рушник(свататися).
Зміст |
[ред.] Наукова цінність
Фразеологія кожної мови - це багатий культурологічний матеріал про історію народу, про його боротьбу, звичаї, ідеали, мрії й сподівання. Наприклад: Пропав, як швед під Полтавою або Висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха, Казав пан кожух дам, та слово його тепле, богу слава, а попові дай сала тощо. Такі стали вирази як: Перемивати кісточки, Сім п’ятниць на тиждень, Ні пуха ні пера є спадщиною колишніх звичаїв, вірувань, обрядів. Тому фразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів, філософів.
[ред.] Фразеологізми
Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом. Наприклад: Покласти зуби на полицю, Повісити носа, Як рак свисне, З вогню та в полум’я. Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого - відрізняються від них. Вони мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.
Як і слова, фразеологізми:
- не користуються щоразу ,а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням;
- відзначаються стійкістю складу і сталістю структури;
- часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв’язки з словами;
- виконують ту ж функцію, що й слова.
Наприклад: Накивати п'ятами - втекти, Пасти задніх - відставати.
На відміну від слів, фразеологізми
- складаються із самостійних одиниць мови – слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми;
- відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.
Наприклад: Пройти вогонь і воду, Чужими руками жар загрібати.
