Франціско Мейра Ґаррідо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Франціско Мера Ґаррідо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франціско Мейра Ґаррідо
Кар'єра
Кадіс КФ
КД Сосьєдад Еркулес де Кадіс КФ		 Президент
(1943)

Франціско Мейра Ґаррідо (ісп. Francisco Mera Garrido) — іспанський, андалузький медик та підприємець, президент футбольного клубу «Кадіс КФ» із міста Кадіс. Після поспішного об'єднання з клубом «КД Еркулес Ґадітано» (CD Hércules Gaditano), він став, 14 за ліком, і наймолодшим президентом головного футбольного клубу побережжя Кадіської затоки[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Франціско Мейра Ґаррідо[2] був з-поміж андалузької інтелігенції, і в часі найглибшого фінансового кризу в кадійському футболі — він перебував на керівних посадах в адміністративному штаті клубу. Тому коли очільники «Кадіс КФ» та муніципалітет ставши перед дилемою краху: розпаду клубу чи спасіння — звернулися до військових за допомогою[3], запросивши Селестіно Руїс Сайнц де Сантамарія в його акціонери-партнери[4], а пізніше, ще й обрали президентом клубу, то в помічники йому долучили Франціско Мейра Ґаррідо. Але військові справи та невдалий старт команди призвів до відставки військових та поглиблення кризи, тому в поспіху запросили очолити клуб саме Франціско Мейру, який вже мав досвід роботи з цим колективом[5].

Головний набуток Франціско Мейри в клубі[3]: утримання на плаву «КД Сосьєдад Еркулес де Кадіс КФ» (CF Sociedad Hercules de Cádiz CF)[6], хоча відносно турнірного становища, то вони так і не вибралися зі стану аутсайдерів. Додатково, «ославилися» кадісці на фініші сезону, коли у фінальному єдиноборстві за виживання в лізі, вони, програвши «африканцям» «Мелілья» (Melilla), примудрилися ще й отримати дисциплінарні покарання, за рукоприкладство до судді матчу одним із гравців команди та безчинства на стадіоні. А це ще й потягнуло за собою покарання для очільника клубу, Франціско Мейру відлучили від футболу[7].

Провальна кінцівка сезону 1942-43 років під наставництвом граючого тренера Сантьяго Буїрія (Santiago Buiría), коли внаслідок реорганізації Сегунди, їм не вдалося зачепитися за рятівне місце й понизилися до класу Терсери[8] — все це призвело до фінасово-ресурсного краху в клубі. Впродовж сезону чимало сосіос та акціонерів відвернулися від команди, а за ними й покинули клуб перспективні виконавці, тому грати в щойно сформованій Терсері, навіть не було кому. Відтак поєднавши «геркулесців» та «кадісців» й залишивши місцевого ветерана на тренерській лавці, Селестіно Руїс Сайнц де Сантамарія відновив надії на сезон 1943-44 років. На жаль, гравці не були ще зіграні — тому команда провалила стартовий відрізок. Незадоволені таким результатом акціонери клубу вирішили долучити до президенства місцевого управлінця, а полковник поступово віддалився від команди[9]. Але команду у весняний період знову залихоманило[10], а завершальний турнір за виживання розставив всі крапки над «і» — безславний виліт до регіональної ліги[11].

Після полишення поста президента клубу, Франціско Мейра Ґаррідо повернувся до своєї медичної практики[12], та продовжив своє сприяння спорту в Кадісі. Відомий в краї медик практик та експериментатор отримував нагороди та визнання від кадісців[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Historia del Cádiz C.F. — Presidentes
  2. ↑ Francisco Mera, un presidente en tiempos de dificultad
  3. ↑ а б З історії клубу Кадіс ФК. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  4. ↑ система обрання президента та очільників футбольного клубу Кадіс
  5. ↑ la cual acepta las dimisiones y el 1 de febrero de 1944 nombra Presidente de la entidad al entonces secretario técnico de la misma, Francisco Mera Garrido
  6. ↑ Parece definitiva la defunción del Cádiz en septiembre, pero in extremis, se producen varias reuniones entre las directivas cadista y herculina, y se acuerda fusionar ambos clubes, naciendo la Sociedad Hércules de Cádiz CF, que se inscribe en la Federación Sur, para competir en Tercera División. Celestino Ruiz Sáenz de Santamaría es proclamado presidente de la nueva entidad,
  7. ↑ En el partido de vuelta, en suelo gaditano, el jugador local Constancio agredió brutalmente al árbitro. Cuatro años de sanción al futbolista y una multa de 5.000 pesetas al club. A Francisco Mera, entonces presidente, se le suspendió de forma indefinida
  8. ↑ Остаточні результати сезону 1942-43 років
  9. ↑ Fuera de lo estrictamente deportivo las cosas no van mucho mejor. La afición da la espalda totalmente a un equipo que no le responde, y la tesorería está en fase terminal. Esto provoca marejada en la directiva, que dimite en el mes de enero, quedando Paco Mera como presidente del Hércules de Cádiz
  10. ↑ Підсумок сезону 1943-44 років
  11. ↑ Провал в перехідному турнірі
  12. ↑ Recibió la Gran Cruz de la Orden Civil de Sanidad en el año 1986. Fue también un buen cofrade, siendo uno de los fundadores de la cofradía de penitencia de la Sanidad,
  13. ↑ Fallece a los 92 años el que fuera ATS del Cádiz, Francisco Mera

Джерела[ред. | ред. код]

  • Enrique Díaz Alba «Historia del Cádiz C.F.»; Paperback: 304 pages; Publisher: SÍLEX EDICIONES, S.L.; 1 edition (October 10, 2005); Language: Spanish; ISBN-10: 847737158X; ISBN-13: 978-8477371588

Посилання[ред. | ред. код]


Генрі Форд Це незавершена стаття про підприємця чи підприємницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франціско_Мейра_Ґаррідо&oldid=39904457