Іспанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Мова, відома як іспанська або кастильська. Для інших мов, поширених в Іспанії, дивись також: Мови Іспанії.
Іспанська мова
Español, Castellano
Поширена в: Більша частина Південної та Центральної Америки, частини Європи, Північної Америки та Вест-Індії, іммігрантські групи на всіх континентах
Місце: 2-4 (різні оцінки)
Класифікація: Індо-європейська

  Італійська група
   Романська
    Західно-італійська
      Гало-іберійська
     Іберо-романська
      Західно-іберійська
Офіційний статус
Державна: Аргентина, Болівія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська республіка, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Європейський союз, Іспанія, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Нікарагуа, Нью-Мексико (США), Панама, Парагвай, Перу, Пуерто-Рико, Сальвадор, Уругвай і Чилі.
Регулює: Asociación de Academias de la Lengua Española (Іспанська Королівська академія і 21 національна академія іспанської мови)
Коди мови
ISO 639-1 es
ISO 639-2 spa
SIL SPA

Іспанська (español) або кастильська (castellano) — іберо-романська мова. Це найбільш поширена романська мова, і четверта поширена мова в світі згідно деяким джерелам, тоді як інші джерела ставлять її третьою чи навіть другою розмовною мовою за поширенням. Нею розмовляють 332 мільйони людей, у країнах, де вона є державною (дані на 1998 рік) і 32 мільйони у інших країнах (28 мільйонів в США, дані на 2000 рік), зараз число носіїв оцінюється в більш ніж 400 мільйонів.

Виникла в Іспанії, звідки пізніше була перенесена іспанськими дослідниками, колоністами, і будівниками імперії до Західної півкулі та інших частин світу протягом минулих п'яти століть, іспанська мова - одна з п'яти найбільших розмовних мов у світі і одна з шести офіційних робочих мов Організації Об'єднаних Націй. Вона одна з найголовніших глобальних мов (разом з англійською і французькою мовами), якою розмовляють на всіх континентах: найекстенсивніше в Північній і Південній Америці, Європі, і певних частинах Африки і Азії. Її важливість також виражається в міжнародному поширенні і визнанні іспанської літературної мови, кіно- і телевізійній продукції (особливо телесеріалів), і музики в межах глобалізованого ринку.

Зміст

[ред.] Назва мови

Іспаномовні люди прагнуть називати свою мову іспанською (español), протиставляючи її мовам інших держав (наприклад: поряд з французькою і англійською мовами), але називають її кастильською (castellano, від назви історичної області Кастилія), протиставляючи іншими мовами Іспанії (наприклад, галіцийській, баскській і каталонській). Згідно з цим правилом, іспанська конституція 1978 року використовує термін castellano, щоб визначити державну мову всієї країни, в протилежність las demás lenguas españolas (дослівно: інші іспанські мови). Стаття III гласить:

El castellano es la lengua española oficial del Estado. (…) Las demás lenguas españolas serán también oficiales en las respectivas Comunidades Autónomas…

Кастильська - державна іспанська мова країни. (…) Інші іспанські мови також є офіційними у відповідних автономних областях.

Проте, в деяких частинах Іспанії, переважно, де люди говорять галіцийською, баскською або каталонською, вибір слів може показати, як мовець оцінює свою приналежність до того чи іншого народу, і навіть його політичні погляди. Люди з двомовних областей можуть розглядати образливим, коли цю мову називають іспанською, оскільки це термін, вибраний Франциско Франко, - протягом диктатури якого використання регіональних мов було заборонено - і тому, що це позначає, що баскська, каталонська і галіцийська - не мови Іспанії. З другого боку, більш націоналістичні носії мови (як кастильської, так і регіональні націоналісти), можуть віддати перевагу назві español, щоб відобразити їхню віру в єдність Іспанської держави, або, щоб означити вказану дистанцію відділяння між їх областю і рештою країни.

Для решти світу, носії іспанської мови і більшості районів називають її español, в деяких – castellano більш прийняте. Наприклад, назва castellano часто надається іспанській мові в Аргентині, Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадорі, Парагваї, Перу, Уругваї і Венесуелі.

Деякі філологи використовують термін "кастильська" тільки тоді, коли мова ведеться про мову, розмовну в Кастилії протягом Середніх Віків, заявляючи, що краще використовувати "іспанська" для її сучасної форми. “Кастильська” може бути також діалектом іспанської мови, що вживається в більшості частин сучасної Кастилії. Цей діалект має цілий ряд характеристик і певну вимову, відрізняючись, наприклад, від діалектів Андалузії або Арагону. Зазвичай цей кастильський діалект і вважається нормативною іспанською мовою.

[ред.] Класифікація і пов'язані мови

Іспанська/кастильська мова класифікована наступним чином:

Іспанська/кастильська найбільш споріднена з іншими іспанськими мовами латинського походження і діалектами (самої іспанської мови), розмовних в межах Іспанії. Більшість з них взаємно зрозумілі серед носіїв без труднощів.

[ред.] Порівняння між іспанською і португальською мовами

Між двома головними мовами, розмовними на півострові, іспанською і португальською, є загалом взаєморозуміння між нормальними розмовними формами, хоч іспанська морфологія набагато легша для розуміння носієм португальської, ніж навпаки. Також і з каталонською, яка ближче до окситанської, ніж до іспанської або португальської мови.

Іспанська і португальська мови мають подібні граматики і більшість словника, також як і загальну історію впливу арабської мови, коли велика частина півострова була під мусульманською владою (обидві мови поширилися на мусульманські території).

Дифтонгізація коротких наголошених голосних звуків звичайна в іспанський так як і іншиї романських мовах, але відсутня в галіцийсько-португальській групі.

Латинська morit (він/вона вмирає)
Італійська muore
Французька meurt/muert
Іспанська muere
Португальська morre
Румунська moare

Orbis Latinus

Ще одна властивість іспанської мови (як і гасконського діалекту оксітанської мови, поза сумнівом завдяки баскському впливу) — втрата латинського початкового /f/, коли наступний голосний звук не становиться дифтонгом.

Іспанська Португальська
hacer fazer
hígado fígado
hablar falar
horno forno
hacienda fazenda
hijo filho (відмітьте: гасконською hilh, оксітанською filh)
harina farinha
але
fuego fogo
fuerte forte
fuero foro

Такі споріднені слова не обов'язково означають те ж саме.

Деякі дуже загальні слова також значно відрізняються між обома мовами (у дужках – латинський чи інший оригінал слова)

Іспанська Португальська Українська
ventana (vĕntu) janela (jānuella) вікно
rodilla (rŏtella) joelho (genucŭlu) коліно
calle (callis) rua ([via] ruga) вулиця
alfombra (Arab. alḥánbal) tapete (tapēte) килим
borrar (Sp. borra) apagar (adpācāre) видаляти
olvidar (oblītare) esquecer (excadĕscere) забувати

Еволюція латинських кластерів приголосних узяла зовсім інші шляхи у двох мовах (Іспанські і португальські слова подібні до "pleno", " ocular ", "nocturno", "tremular" не взяти в рахунок тому, що вони були повторно запозичені безпосередньо із латинської мови протягом Ренесансу і віків Бароко):

Латинська Іспанська Португальська Українська
octo ocho oito вісім
noctem noche noite ніч
mŭltum mucho muito багато
argilla arcilla argila глина
clamāre llamar chamar звати
flamma llama chama полум'я
plēnum lleno cheio повний
blandum blando brando м’який
homĭnem > hom´nem hombre homem чоловік
tremulāre > trem´lare temblar tremer тремтіти
cāsĕus queso queijo сир
alĭum ajo alho часник
ocŭlum > oc´lum ojo olho око

Іспанська мова не відкидає єдині міжголосні \L\ і \N\, як це характерне для португальської:

Латинська Іспанська Португальська Українська
generāle(m) general geral (arch. gẽeral) загальний
volāre volar voa літати
tenēre tener ter (arch. tẽer) мати (гл.)
Luna Luna Lua (arch. Lũa) Луна/Місяць
caelu(m) cielo céu (arch. ceo) небеса
arēna arena areia (arch. arẽa) пісок

Латинські подвійні міжголосні \LL\ перетворюються на іспанські -ll- і португальський -l- \NN\ - на іспанські -ñ- (іспанська буква "ñ" була спочатку скороченням "nn") і португальські -n-,

Латинська Іспанська Португальська Українська
castellu(m) castillo castelo замок, палас
canna caña cana тростина
anno año ano рік

[ред.] Порівняння між іспанською і каталонською мовами

Іспанська мова має різні загальні особливості з каталонською, східно-іберійською мовою, яка виражає багато гало-романських рис.

Латинська Іспанська Португальська Каталонська Українська
nos nosotros nós nosaltres досл. ви-інші
dies Martis martes terça-feira (third fair) Dimarts вівторок
germānu(m) hermano irmão germà брат (фр. frère, лат. frātrĕm)
cantĭōne(m) canción canção cançò пісня
magis, plus más mais (arch.also chus) més більше (фр. plus, іт. più)
manū(m) sĭnistra mano izquierda mão esquerda (arch.also sẽestra) mà esquerra ліва рука (баск. esku ezkerra)
nulla rem nata (досл. жодна річ народилась) nada nada (арх. також rem) res ніщо (фр. rien)

[ред.] Порівняння між іспанською і іншими романськими мовами

Іспанська мова не зрозуміла взаємно з французькою або румунською мовами, та майже не зрозуміла взаємно з італійською. Хоча італійська фонетична система дуже подібна до іспанської, вони дуже відрізняються граматичним словником і морфологією і можуть бути зрозумілими тільки якщо людина вже знайома з іншою мовою.

[ред.] Ладіно

Ладіно, мова, яка є по суті середньовічною кастильською і ближче до сучасної іспанської, ніж до будь-якої іншої мови, вживається багатьма нащадками сефардських євреїв, які був вигнані з Іспанії в 15-м сторіччі.

[ред.] Історія

Іспанська мова розвивалася від народної латинської мови, з впливом кельто-іберійської, баскської та арабської мов, на півночі Іберійського півострова (див. Іберо-романські мови). Типові особливості Іспанської діахронічної фонології включають пом’якшення (лат. vita, ісп. vida), палаталізація (лат. annum, ісп. año) і діфтонгацію (зміну кореневого голосного) короткого e і o з вульгарної латинської мови (лат. terra, ісп. tierra; лат. novus, ісп. nuevo). Подібні явищах також можуть бути знайдені у інших романських мовах.

Протягом Реконкісти, цей північний діалект перенесений на південь, і дійсно – це все ще мова меншини в північному Марокко.

Перший латинсько-іспанський словник (Gramática de la Lengua Castellana) було написано у Саламанці, Іспанія, в 1492 році Еліо Антоніо де Небріхо. Коли Ізабеллі Кастильській представили книгу, вона запитала: “Навіщо мені ця робота, я вже знаю мову?”, на що отримала відповідь: “Пані, мова – це інструмент Імперії”.

Починаючи з 16-го століття, мову було перенесено до Америки, Мікронезії, Гуаму, Маріанських островів, Палау і Філіппін іспанською колонізацією. Також в цю епоху, іспанська стала головною мовою політики і мистецтва у великої частині Європи. Але вже у 18-м сторіччі, французька мова зайняла її місце.

У 20-му столітті, іспанську мову було перенесено до Екваторіальної Гвінеї, Західної Сахари і частини Сполучених Штатів, як, наприклад, іспаномовний Гарлем у Нью-Йорку, які ніколи не були частиними Іспанської імперії.

[ред.] Географічне розповсюдження

Див. також: Країни зі значним іспаномовним населенням

Іспанська мова — одна з офіційних мов Організації об'єднаних націй і Євросоюзу. Більшість її носіїв обмежені Західною півкулею та Іспанією.

З приблизно 106 мільйонами носіїв іспанської мови як першої або другої, Мексика може похвалитися найбільшим іспаномовним населенням у світі. Чотири наступні найбільші населення існують у Колумбії (44 мільйонів), Іспанії (40 мільйонів), Аргентині (39 мільйонів) і Сполучених Штатах Америки (число іспаномовних американських резидентів віком 5 років та доросліших сягає 31 мільйона).

Іспанська мова — державна і найбільш важлива мова у 22 країнах: Аргентина, Болівія (поруч з індіанськими мовами кечуа і аймара), Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Екваторіальна Гвінея (поруч з французькою), Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай (поруч з гуарані), Перу (поруч з кечуа і аймара), Пуерто-Ріко (поруч з англійською), Іспанія (у деяких регіонах поруч з каталонською, галісійською або баскською), Уругвай, Венесуела, і Західна Сахара (поруч з арабською).

У Белізі іспанська мова не визнана офіційно. Проте, це рідна мова близько 50 % населення і є другою мовою ще для 20 %. Вона, можливо, найголовніша і найбільш широко-розмовна на популярному рівні, але англійська зберігає статус єдиної державної мови.

У Сполучених Штатах іспанською розмовляє три чверті від 41,3 мільйонів населення латиноамериканського походження. Безперервний приплив нових іммігрантів надає можливість чинити опір асиміляції, яка відбулася з багатьма мовами попередніх іммігрантів. Її також вивчає і нею розмовляє невелика, хоч поволі ростуча, група людей нелатиноамериканського походження, які використовують її в бізнесі, торгівлі, як у місцевій, так і в міжнародній політиці. Іспанська мова тримає статус однієї з офіційних мов у штаті Нью-Мексико і в неприєднаній американській території Пуерто-Ріко.

У Бразилії, іспанська мова тримає важливий статус другої мови серед молодих студентів і багатьох кваліфікованих професіоналів. В останні роки, з тим що Бразилія зменшує свою залежність від торгівлі зі США та Європою і збільшує торгівлю та зв'язки із своїми іспанськомовними сусідами (особливо як член торгового блоку Меркосур), багато зусиль докладається до двомовності і знання іспанської мови в країні (що також слушне і щодо знання португальської в сусідніх країнах). 07 липня, 2005, Національний конгрес Бразилії надав схвалення законопроекту, який робить іспанську обов'язковою іноземною мовою в публічних і приватних початкових школах. Близьке генетичне взаємовідношення між двома мовами, разом з фактом, що іспанська мова — домінуюча і державна мова майже кожної країни, з якими межує Бразилія, додає до її популярності. Стандартна іспанська мова і ладіно також є рідними мовами деяких бразильців, іммігрантів-працівників із сусідніх країн, і бразильський сефардів, які підтримують свою рідну мову. Додатково, в бразильських прикордонних штатах, які мають повноваження над своїми системами освіти, іспанська викладається протягом років. У багатьох прикордонних містах і селах (особливо уздовж уругвайсько-бразильського кордону) розмовляють змішаною мовою, звичайно відомою як Portuñol.

У Європейських країнах окрім Іспанії, іспанською розмовляють у деяких іммігрантських співтовариствах, перш за все в Андоррі (де нею розмовляє велика частина населення, незважаючи на відсутність будь-якого офіційного статусу), Нідерландах, Італії, Франції, Німеччині і Великобританії, де є велике співтовариство в Лондоні. У Великобританії відзначений гострий ріст популярності іспанської мови за минулі декілька років. Нею розмовляє більшість населення Гібралтара, хоч англійська залишається єдиною державною мовою. Яніно (llanito), змішана англійсько-іспанська мова також поширена.

Серед країн і територій в Океанії, іспанська — сьома найбільш розмовна мова в Австралії (100,000 носіїв), де знаходяться старі аргентинське, чилійське та іспанське співтовариства і ростучі колумбійське та мексиканські співтовариства, переважно в Сіднеї. Нею також розмовнояє приблизно 3,000 мешканців острова Пасхи, територіального володіння Чилі. На островах Гуам, Палау, Північних Маріанських, Маршаливих островах і Мікронезії колись було багато носіїв іспанської мови, але вона була пізніше забута, і зараз залишається тільки як вплив на місцеві мови.

В Азії іспанська мова не набирає багато носіїв. Іспанська перестала бути державною мовою Філіппін в 1987, і зараз нею розмовляє менш ніж 0.01 % населення, або близько 2.658 людей (згідно перепису 1990 року), хоч недавно там, здається, відродився деякий інтерес до неї серед освічених молодих людей. Зараз існує тільки одна іспансько-азіатська креольська мова, чабакано (chabacano), якою розмовляє до 0.4 % філіппінського населення, 292.630 (1990). Більшість інших філіппінських мов містять багато слів, запозичених із іспанської. В інших азіатських країнах, іспанською, також розмовляють невеличкі співтовариства екс-переселенців, наприклад народжені у Мексиці етнічні китайці, які були вислані до Китаю або третій чи четверте покоління етнічних японських перуанців, що повернулися до своєї спадкової батьківщини, Японії.

На Середньому Сході і Північної Африці, маленькі іспанськомовні співтовариства, існують в Ізраїлі (як стандартної іспанський, так і ладіно), північному Марокко (як стандартний іспанський, так і ладіно), Туреччині (ладіно), і іспанських анклавах Сеута і Мелія, які є частиною Іспанії.

У Північній Америці і Вест-Індії (зоні Карибського моря), іспанською також розмовляють групи населення в Арубі, Канаді (переважно в Торонто і Монреалі), Нідерландських Антильських островах (переважно на Бонейре, Кюрасао і Ст. Мартине), Тринідаді і Тобаго, і Американських Віргінських островах (переважно на Ст. Круа).

У Антарктиді, де є територіальні вимоги і засновані постійні бази Аргентиною, Чилі, Перу, Уругваєм і Іспанією, також використовують іспанську як державну і робочу мову цих анклавів.

[ред.] Варіації мови

Існують важливі різниці між різними областями Іспанії і різними іспанськомовними країнами Америки. У Іспанії діалектна кастильська вимова звичайно береться як стандарт, хоча з декількома виключеннями. Але в Латинській Америці кожна країна самостійно регулює свою мову, яка відражає собою мову андалузійських переселенців 16-18 віків та вплив місцевих індіанських мов. Тут будуть розглянені деякі найбільш помітні різниці діалектів іспанської мови.

[ред.] Leísmo/Laísmo

Leísmo/Laísmo – це явище використання непрямих прийменників (le/les) замість прямих (la/lo/las/los) (leísmo), або прямих замість непрямих (laísmo). Laísmo – характерна ознака кастильського діалекту, тоді як leísmo більш поширене, але також тільки в Іспанії.

[ред.] Використання особистих займенників

У іспанській мові існують три займенники другої особи: tú, usted, і в деяких частинах Латинської Америки, vos (використання цієї форми називаеться voseo). Взагалі кажучи, tú і vos неформальні і використовуються з друзями (проте в Іспанії vos розглядається як архаїчна форма для звертання до видатних особистостей, її використання зараз обмежене літургією). Usted універсально розцінюється як формальна форма, і використовується звертаючись до своїх старших або незнайомців. Займенник vosotros - множинна форма tú в більшості Іспанії, хоча в Америці (і деяких містах Південної Іспанії, наприклад Кадісі і на Канарських островах) він заміюється на ustedes. Цікаво що використання ustedes як неформального прийменника у множині, "ви", в південній Іспанії не слідує звичайним правилам узгодження дієслова і займенника, наприклад, тоді як формальна форма для "ви йдете", ustedes van, використовує множинну форму третьої особи дієслова, в Кадісі неформальна форма сконструйована як ustedes vais, використовуючи другу особу множини дієслова. На Канарських островах звичайна узгодження дієслова і займенника збережена в більшості випадків.

Vos використовується екстенсивно як первинна розмовна форма єдиного займенника другої особи в багатьох країнах Латинської Америки, зокрема Аргентині, Коста-Рікі, Еквадорі, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Парагваї, Уругваї і венесуельському штаті Зуліан. У Аргентині, Уругваі, і все частіше в Парагваї, це нормальна форма, використовувана в ЗМІ, але ЗМІ в інших voseante країнах продовжують використовувати usted або tú. Залежно від країни або області, використання, може бути стандартом або бути випадковим. Ситуації, в яких прийняте використання vos також значно відрізняються між областями.

Іспанські форми також відрізняються щодо займенників множини другої особи. Іспанські діалекти Латинської Америки мають тільки одну форму множини другої особи, ustedes (як формальну, так і неформальну). У Іспанії існують дві форми - ustedes (формальна) і vosotros (неформальна).

[ред.] Літери s, c (перед e та i), z та x

Вимова цих звуків відрізняється між Іспанією і Латинською Америкою. Переселенці до Америки, в більшості андалузійці, перенесли до Америки вимову типову для Андалузії 16 сторіччя – seseo. Сучасна фонема європейської кастиської мови IPA /θ/ як в ciento, caza (міжзубний безголосний фрикативний звук, подібний до англійського th у слові thin) не існує в американській іспанській мові, де він замінюється на звук /s/, як в siento, casa (такий же звук як українське “с”).

[ред.] Літери y та ll

Традиційно іспанська мова мала фонему /ʎ/, піднебінний латеральний сонант, яка записувалася ll (вимовляється як українська “ль”). Вона була втрачено в більшої частині Америки (за винятком двомовних областей, де кечуа та інші індіанські мови мали такий самий звук, але зараз це також втрачається в Іспанії (також за винятком двомовних областей з каталонською і іншими моваи, які зберегли цей звук). Проте цей звук був збережений в ладіно, також як і в словах іспанського походження тагалогської (філіппінської) мови, як наприклад kordilyera (/koɾdiʎeɾa/). У багатьох іспанськомовних областях цей звук з’єднався з піднебінним /ʝ/ (звичайно записується y), це явище називається yeísmo. Цей об’єднаний звук вимовляється кількома різними способами. У більшості областей, де присутній yeísmo, фонема явна тільки так же точно як /ʝ/ (український “й”). У області навколо Ріо-де-ла-Плата (Аргентина, Уругвай) ця фонема вимовляється як постальвеольний безголосий або слабкий фрикативний звук, (подібний до /ʃ/ або /ʒ/, український “ш” або ”ж”).

[ред.] Регіональні слова

Деякі слова відмінні у різних регіонах іспаномовного світу, у деяких випадках дуже значно. Самі носії іспанської можуть визнати інші іспанські форми, навіть в місцях, де вони звичайно не використовуються, але іспанці загалом не визнають американське використання. Звичайно у Америці іспанські слова замінюються словами індіанського або англійського походження. Наприклад, іспанські слова mantequilla, aguacate, albaricoque (відповідно, "масло", "авокадо", "абрикос") стають manteca, palta, і damasco в Аргентині. Або слова frontera, fila, ordinador (відповідно, "кордон", "черга", "комп'ютер") стають bordera, linea, computadora в Мексиці. Щоденні іспанські слова coger (ловити або підніміть) і concha (морська раковина) розглядаються надзвичайно грубими в частинах Латинської Америки. Наприклад, типова фраза виданого в Іспанії розмовника, “¿Donde se cogen las taxis?” (Де я можу взяти таксі?”) означає в Мексиці “Де таксі займаються сексом?”.

[ред.] Будова іспанської мови

Див. статтю “Будова іспанської мови”.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т.Шевченка іспанською мовою (переклали Сесар Арконад і Федір Кельїн)

TESTAMENTO
Cuando yo muera, enterradme
En una tumba alla arriba,
Sobre un cerro que domine
Toda mi Ucrania querida.
Que inmensos campos se vean,
Y al Dniéper con sus colinas
Que se le vea y que se oiga
Cómo ruge y cómo grita.
Cuando el Dniéper desde Ucrania
Al mar azul lleve en clamor,
De todos sus enemigos,
La sangre, entonces yo
Dejaré campos y montes
Y he de volar hasta Dios
Para rezar. Y antes de esto
A Dios no conozco yo.
Y después de sepultarme
Alzaos, romped las cadenas,
Rociad con sangre enemiga
La libertad, que es tan vuestra.
Y a mi, en la familia nueva
No me olvidéis, acordaos
Con palabras dulces, buenas.

(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

[ред.] Дивись також

[ред.] Ресурси Інтернет

[ред.] Про іспанські мову

[ред.] Словники

[ред.] Уроки

п • о • р
Прапор ЕС Офіційні мови ЄС Прапор ЄС

Англійська • Болгарська • Грецька • Данська • Естонська • Ірландська • Іспанська • Італійська • Латиська • Литовська • Мальтійська • Нідерландська • Німецька • Польська • Португальська • Румунська • Словацька • Словенська • Угорська • Фінська • Французька • Чеська • Шведська

 


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0
Особисті інструменти
Іншими мовами