Фізичний або психічний примус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психічний або фізичний примус — застосування щодо особи психологічного чи фізичного насильства з метою примушення її до вчинення протиправних дій або до протиправного невчинення певних дій всупереч її волі[1].

Законодавство[ред. | ред. код]

Під психічним примусом згідно ст. 40 (2) КК України слід розуміти застосування кримінально-правового або не кримінально-правового психологічного насильства до людини з метою примусити її проти волі або мимо волі вчинити злочин.

Досить розповсюдженою є точка зору, що погроза фізичним насильством є єдино можливою формою вираження психічного насильства. Але є підстави віднести до нього також погрозу завданням шкоди правам людини, вплив на органи чуттів, повідомлення неприємної інформації тощо[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стаття 40. Фізичний або психічний примус
  2. О. Л. Гуртовенко Актуальні проблеми держави і права — 2004 — Випуск 22 — 863—867 с.