Хрящ-молочник перцевий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хрящ-молочник перцевий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Hymenomycetidae
Порядок: Русулальні (Russulales)
Родина: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Хрящ-молочник (Lactarius)
Вид: Хрящ-молочник перцевий
Lactarius piperatus
(L.) Pers.
Посилання
Вікісховище: Lactarius piperatus
EOL: 1029841
MB: 174964
IF: 174964

Хрящ-молочник перцевий (Lactarius piperatus (L.) Pers.) — умовноїстівний гриб з родини сироїжкових — Russulaceae. Місцева назва — біляк.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Шапинка 5-12(20) см у діаметрі, товстом'ясиста, опукла, потім увігнуторозпростерта, іноді лійкоподібна, біла, жовтувата, гола, суха, при натискуванні став вохряно- або рудувато-коричневою. Пластинки молочно-білі, кремові, з зеленуватим (зрідка синюватим) відтінком. Спори 6,5-9,5 Х 5,5-7,5 мкм. Ніжка 2-8(12) Х 1,5-3,5 см, дуже щільна, біла, гола. М'якуш дуже щільний, білий, при підсиханні нерівномірно жовтіє, особливо в ніжці біля основи, при розрізуванні набував зеленуватого відтінку, пекучо-їдкий, без особливого запаху. Молочний сік білий, на повітрі не змінюється або дуже повільно трохи жовтів чи зеленіє, пекучо-їдкий.

Поширення[ред. | ред. код]

В Україні поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у листяних (переважно дубових і березових), хвойних та мішаних лісах; у червні — листопаді. Їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють після відварювання (відвар вилити). Використовують при бленореї та сечокам'яній хворобі як сечогінний засіб.

Замість хряща-молочника перцевого часом збирають умовно їстівний хрящ-молочник повстистий — умовно їстівний гриб дуже низької якості.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 128–129.