Хід у відповідь
Хід у відповідь | |
|---|---|
| рос. Ответный ход | |
 | |
| Жанр | бойовик |
| Режисер | Михайло Туманішвілі |
| Сценарист | Євген Мєсяцев |
| У головних ролях |
Борис Галкін Міхай Волонтір Анатолій Кузнецов Вадим Спиридонов Анатолій Ромашин |
| Оператор | Борис Бондаренко |
| Композитор | Віктор Бабушкін |
| Художник | Совєт Агоян |
| Кінокомпанія | Мосфільм |
| Тривалість | 84 хв |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1981 |
| IMDb | ID 0168111 |
| Попередній | У зоні особливої уваги |
«Хід у відповідь» (рос. «Ответный ход») — радянський гостросюжетний фільм 1981 року, режисера Михайла Туманішвілі. Друга частина дилогії про військові навчання радянських десантників і морських піхотинців, розпочатої фільмом «У зоні особливої уваги».
Сюжет[ред. | ред. код]
Закінчуються військові навчання «Щит». З'єднання кораблів угруповання «Південних», яким надано полки морської піхоти і повітряного десанту, повинні атакувати аеродром «Північних», що обороняється береговою батареєю, мотострілецьким полком і батальйоном охорони. Диверсанти «Північних», сховавшись в бункері муковоза, проникають в зону оточення «Південних» і захоплюють начальника штабу парашутно-десантного полку «Південних» з таємною документацією, роззброївши Тарасова з Волентіром, що охороняли його.
Командування «Південних» приймає рішення послати в тил «Північних» диверсійну групу в складі Тарасова, Волентіра і двох морпіхів: Швеця і Зинов'єву. Диверсанти захоплюють підполковника Морошкина з групи «Північних», який, як з'ясовується, навмисно підставився, сховавши на тілі радіомаяк. Тарасов розгадує задум і збиває погоню, сховавши маяк у вовні вівці. Диверсійна група проникає на берегову батарею і захоплює блок управління стрільбою. Потім по системі тунелів диверсанти проходять на аеродром «Північних», атакують пересувний командний пункт «Північних» і забирають у генерала Нефьодова секретні документи.
Командувач «Південними» відкриває командувачу навчаннями, що навмисно підставив під захоплення начальника штабу з документами, що містять дезінформацію, і наказує групі повертатися. Зуєв переслідує диверсантів на бронетранспортері БТР-60ПБ, але Волентір закриває йому огляд, внаслідок чого машина з'їжджає з берега в болото і тоне. Волентір важко поранений уламками моста. Швець і Тарасов допомагають «Північним» покинути затонулу машину, в той час як Зинов'єва їде на узбережжі і передає документи. «Південні» переходять у загальний наступ.
У ролях[ред. | ред. код]
- Борис Галкін — гвардії капітан Тарасов Віктор Павлович
- Міхай Волонтір — гвардії прапорщик Волентір Олександр Іванович
- Анатолій Кузнецов — гвардії підполковник Морошкин Геннадій Семенович, начальник контррозвідки «Північних»
- Вадим Спиридонов — капітан Євген Швець
- Олена Глєбова — сержант Антоніна Зинов'єва
- Олександр Пятков — гвардії капітан Зуєв («Зуїч»)
- Анатолій Ромашин — генерал-майор Нефьодов, командувач силами «Північних»
- Лаймонас Норейка — контр-адмірал Губанов Віктор Сергійович, командувач силами «Південних» (озвучування — Фелікс Яворський)
- Семен Морозов — прапорщик на КПП
- Михайло Чигарьов — гвардії підполковник Кочубей Борис Петрович
- Леонід Бєлозорович — майор Буткеєв, начальник штабу «Північних»
- Михайло Ліщинський — камео
- Володимир Маренков — гвардії полковник Новиков, командир полку «Південних»
- Валерій Хромушкин — офіцер-десантник в складі дорожньо-комендантського патруля
- Олександр Іншаков — «водій» муковоза, прапорщик на батареї
- Данило Нетребін — капітан 1 рангу Попов, начальник штабу «Південних»
- Валентина Березуцька — жінка з отарою овець, епізод
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер: Михайло Туманішвілі
- Автор сценарію: Євген Мєсяцев
- Оператор: Борис Бондаренко
- Художник: Совєт Агоян
- Композитор: Віктор Бабушкін
- Монтаж: Світлана Ляшинська
- Директор: Віталій Богуславський
Посилання[ред. | ред. код]
- Хід у відповідь на сайті IMDb (англ.)
|
