Чак-Ток-Іч'аахк III
| Чак-Ток-Іч'аахк III | |
|---|---|
 іменний ієрогліф Чак-Ток-Іч'аахка III | |
| К'ухуль Мутуль Ахав | |
| Початок правління: | 9.2.10.9.7, 8 Манік’ 10 Ч’єн (26 вересня 485 року) |
| Кінець правління: | 9.3.13.12.5, 13 Чікчан 13 Шуль (26 липня 508 року) |
|
| |
| Попередник: | К'ан-Чітам |
| Наступник: | Іш-Йок'ін |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Місце народження: | Йашмутуль |
| Країна: | Мутульське царство |
| Дата смерті: | 9.3.13.12.5, 13 Чікчан 13 Шуль (26 липня 508) |
| Місце смерті: | Йашмутуль |
| Діти: |
Іш-Йок'ін Вак-Чан-К'авііль |
| Династія: | Теотіуаканська династія |
| Батько: | К'ан-Чітам |
| Мати: | Іш-Цуц-Нік |
Чак-Ток-Іч'аахк III (д/н —26 липня 508) — ахав Мутуля у 485—508 роках. Ім'я перекладається як «Велика Примарна/Облачна лапа».
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з теотіуаканської династії. Син ахава К'ан-Чітама і Іш-Цуц-Нік, саальської принцеси. Про дату народження немає відомостей. Після смерті батька у 485 році обійняв трон. Церемонія інтронізації відбулася в день 9.2.10.9.7, 8 Манік’ 10 Ч'єн (26 вересня 485 року).
Вже у 486 році вирушив у похід проти царства Маасаль, що відмовилося визнати зверхність ще батька Чак-Ток-Іч'аахка III. У день 9.2.11.7.8, 4 Ламат 6 Яшк'ін (13 серпня 486 року) мутульський військовик Балам-Мам спустошив Маасаль і через сім днів доставив полоненого маасальского царя Чак-Ток-Іч'аахку III. Після цього в день 9.2.11.10.16, 7 Кіб 14 Яш (20 жовтня 486 року) Чак-Ток-Іч'аахк III провів обряд, в ході якого бранця, можливо, принесли в жертву.
Посиливши свої позиції північніше, мутульський цар на початку 500-х років звернув свою увагу на долину річки Усумасінти, сподіваючись скористатися конфліктом між царствами Па'чан і Йокіб-К'ін. Зрештою Чак-Ток-Іч'аахк III вирішив підтримати Па'чанську державу, проте зазнав поразки, а його військовик Ах-Балам потрапив у полон через 14 днів. Невдовзі мутульський цар помер (від поранень або на полі бою) в день 9.3.13.12.5, 13 Чікчан 13 Шуль (26 липня 508 року).
Джерела[ред. | ред. код]
- Beliaev D., Tokovinine A., Vepretskiy S. et al. Los monumentos de Tikal // Proyecto Atlas Epigráfico de Petén, Fase I. Informe Final No. 1,Temporada abril-mayo 2013 / Director D. Beliaev, Co-Directora M. de León. Informe Entregado al Instituto de Antropología e Historia de Guatemala, octubre 2013. — P.70-72
- Martin, Simon; Nikolai Grube (2008). Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya (2nd ed.). London and New York: Thames & Hudson. — P. 37