Тікаль
Координати: 17°13′19″ пн. ш. 89°37′22″ зх. д. / 17.22194° пн. ш. 89.62278° зх. д.
| Національний парк Тікаль Tikal National Parka Світова спадщина ЮНЕСКО |
|
|---|---|
| Країна | |
| Тип | |
| Критерії | i, iii, iv, ix, x |
| Ідентифікатор | 64 |
| Регіонb | Латинська Америка і Вест-Індія |
|
Історія реєстрації |
|
| Зареєстроване: | 1979 сесія |
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|
Тікаль (Tikal або Tik'al) — найбільше із зруйнованих стародавніх міст майя, розташоване у департаменті Ель-Петен (El Petén, Гватемала). Зараз є частиною гватемальського Національного парку Тікаль, пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО, дуже популярною серед туристів. Найближчі великі міста — Флорес і Санта-Єлена, на відстані приблизно за 30 кілометрів.
Руїни знаходяться у низовинному тропічному лісі. Відомі дерева в парку Тікаль включають гігантські сейби (Ceiba pentandra), священні дерева майя; тропічні кедри (Cedrela odorata) і червоне дерево (Swietenia). Щодо фауни, агуті, мавпи павуки, мавпи ревуни, індики, ігуани, тукани і зелені папуги живуть тут у великій кількості. Кажуть, тут інколи зустрічаються ягуари і коаті.
Тікаль у класичний період [ред.]
Тікаль був одним з найбільших культурних, політичних і населених центрів цивілізації майя. Монументальна архітектура почала з'являтися тут ще в 4-му столітті до н. е. Місто досягло розквіту протягом класичного періоду, приблизно з 200 року н. е. до 850 року, після чого будівництво монументальних споруд припинилося, деякі з палаців були знищені, а населення знизилося, поки місто не було зовсім покинутим у 10 столітті.
Назва Тікаль (Tikal — «місце голосів» або «місце мов» місцевою мовою майя) може бути дуже старим, хоча ієрогліфічні тексти класичного періоду зазвичай згадують його як Мутуль (Mutul) або Йаш-Мутуль (Yax Mutul), що означає «зелена в'язка», і, можливо, метафорично «перше пророцтво».
Населення Тікаля в період розквіту (тобто протягом класичного періоду) за оцінками дослідників становило між 100 тис. і 200 тис. мешканців.
Література [ред.]
- Nikolai Grube: „Lady Ti“ und die Liebe. Die „Frau von Tikal“ genannte Herrscherin gibt der Forschung Rätsel auf... in: Abenteuer Archäologie. Spektrum der Wissenschaft Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2005,1. ISSN 1612-9954
- Nikolai Grube: Maya. Gottkönige im Regenwald. Könemann-Verlag, Köln 2000, ISBN 3-8290-1564-X
- Rudolf Oeser: Shield Skull: Der Maya-Herrscher Nuun Ujol Chaak von Tikal, Zeitschriftenartikel in: Amerindian Research Nr. 1, 2006
- John Montgomery: Tikal - an illustrated history. Hippocrene, New York 2001, ISBN 0-7818-0853-7.
- James & Oliver Tickell: Tikal - city of the Maya. Tauris Parke Books, London 1991, ISBN 1-85043-223-6.
- Joyce Kelly: An Archaeological Guide to Northern Central America: Belize, Guatemala, Honduras, and El Salvador. Univ.of Oklahoma Pr., Norman 1996, ISBN 0-8061-2858-5, S. 129-145.
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Тікаль
|
|||||
