Чемпіонство WWE

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чемпіонство WWE
Дата заснування: 29 квітня 1963 року
Належить: WWE
Попередні назви: (зміна назви пов’язана з зміною назви компанії)
  • WWWF World Heavyweight Championship (29 квітня 1963 — 8 лютого 1971)[1]
  • WWWF Heavyweight Championship (8 лютого 1971—1979)[1]
  • WWF Heavyweight Championship (1979 — 1983)[1]
  • WWF World Heavyweight Championship - теж саме, що попередня назва
  • WWF Championship (1983 — 9 грудня 2001)[2]
  • Undisputed WWF Championship (9 грудня 2001[2] — 6 травня 2002)[3]
  • WWF Undisputed Championship - те саме, що попередня назва
  • WWE Undisputed Championship (6 травня 2002[3] — 2 вересня 2002)[4]
  • Undisputed WWE Championship (2 вересня 2002[4] — досі)

Титул чемпіона WWE — один із двох основних титулів, які розігруються в WWE. Титул був заснований ще за часів WWWF, і від того моменту під різними назвами належив компаніям Макменів, які теж немало міняли свої назви. Після поділу WWE на два бренди (Raw і Smackdown!), чемпіонство в різні періоди перебувало як на одній, так і на іншій арені. Перехід найчастіше відбувався внаслідок драфту.

Історія[ред.ред. код]

Початок[ред.ред. код]

Датою заснування та початку існування титулу прийнято вважати 29 квітня 1963 року, коли пояс був вручений Бадді Роджерсу, який став першим чемпіоном. Однак, його появі передували події, що сталися в NWA. NWA мала надзвичайно багато гілок та підконтрольних компаній. Входила туди і компанія Вінса Макмена старшого (батька Вінса Макмена, голови WWE) Capitol Wrestling Corporation. З часом правління CWC почала володіти контрольним пакетом NWA. Під їхнім керівництвом титулом чемпіона у важкій вазі NWA володів Бадді Роджерс. 24 січня 1963 року відбувся матч між Роджерсом та іншою легендою професійного реслінгу Луї Тезом. Тез виграв матч, але це викликало незадоволення та протест функціонерів CWC, що привело до виходу CWC з складу NWA. Також CWC змінило назву на WWWF(World Wide Wrestling Federation). Тоді, в квітневому турнірі WWWF в Ріо-де-Жанейро, Роджерс переміг Антоніно Рокко і здобув новостворений титул федерації.[5] Через деякий час WWWF знову об'єдналась з NWA та була перейменована на WWF (World Wrestling Federation) у 1979; остаточно співпраця між двома федераціями припинилась у 1983 році. В цей період чемпіонство стало називатись чемпіонством у важкій вазі WWF, а на початку 90-х назву скоротили до чемпіонства WWF.

Завойовуючи визначне місце[ред.ред. код]

У 1991 році від NWA відділилась ще одна її гілка, а саме WCW (World Championship Wrestling). Організація одразу ж створила і свій власний титул чемпіона у важкій вазі WCW. Після відділення WCW поступово перетворилась на головного суперника WWF. Обидві компанії стрімко завойовували телевізійні рейтинги і почали початок так званим Monday Night Wars («війнам по понеділках»). Однак, досить скоро у WCW почалися фінансові проблеми і компанія, разом з відеоархівами, документами та ромтером, перейшла до WWF.[6] Головний титул WCW був об'єднаний з головним титулом WWF та став називатися «Беззаперечний» чемпіонством WWF. Відбулося це на шоу WWF Vengeance 2001, де за один вечір Кріс Джеріко переміг Двейна «Скелю» Джонсона, і Стіва Остіна (чемпіонів WWE та WCW) та став називати себе «беззаперечним» чемпіоном, об'єднавши два титули в один.[7] Таким чином на головне місце в світі професійного реслінгу вийшов пояс WWF (який так і продовжив називатися «беззаперечним»).[8][9]

«Беззаперечне» чемпіонство WWF та створення альтернативи[ред.ред. код]

Через купівлю WCW кількість реслерів у WWF зросла вдвічі, що призвело до поділу на два телевізійні бренди: Raw та Smackdown!.[10]Крім того, в той час WWF програє суд фонду дикої природи і назва федерації змінюється на WWE. Відповідні зміни відбулися і в назві титулу. На кожній арені буди свої провідні зірки, але титул на два бренди був один. Це була інша причина, чому титул називався «беззаперечний»: за нього змагалися реслери двох брендів, і інших титулів не було.

На початку 2002 тодішній чемпіон Брок Леснар був підписаний генеральним менеджером Smackdown! Стефані Макмен і залишив RAW без чемпіонства.[11][12]Більше того, Брок повідомив, що захищатиме титул лише проти когось з синього бренду. Тому 2 вересня генеральний менеджер арени RAW Ерік Бішофф створив альтернативу до чемпіонства WWE — пояс чемпіона у важкій вазі WWE. З того моменту «беззаперечне» чемпіонство іменується просто чемпіонством WWE.[13]

Перебування в брендах[ред.ред. код]

Кожного року відбувається драфт, згідно з яким реслери виступають на тому, чи іншому бренді.[14] Якщо задрафтованим виявляється чемпіон, то його титул теж переходить з ним на іншу арену і стає ексклюзивним для неї. Так з 26 серпня 2002 року по 6 червня 2005 року титул чемпіона WWE був ексклюзивним для арени Smackdown!, але на драфті тодішній чемпіон Джон Сіна перейшов на Raw (в свою чергу чемпіон світу у важкій вазі Батиста перейшов до синього бренду).[15] 11 червня 2006 року Роб Ван Дам, як переможець матчу «Зірви банк» на Wrestlemania 22, використав свій контракт на шоу One Night Stand 2006 проти Сіни та перевів чемпіонський титул на арену ECW. 3 червня того ж року, в трьохсторонньму поєдинку Едж здолав і Роба, і Сіну, та повернув титул на RAW. Після драфту 2008, пояс разом з Тріпл Ейчем повернувся на екрани Smackdown!, але вже через рік, той же чемпіон перейшов на RAW.[16] На недовгий період титул на синю арену повернув Батиста, коли переміг Сіну на Elimination Chamber 2010, але згодом його перевели на RAW.

В липні 2011 відбулася сюжетна лінія з СМ Панком, за якою він мав покинути WWE після 17 липня того ж року (в цей день він мав титульний поєдинок на Money in the Bank 2011 проти Джона Сіни). Панк переміг і забрав пояс з компанії. В терміновому порядку створився новий пояс, який був розіграний 25 липня. В турнірі до фіналу дійшли Міз та Рей Містеріо. Переміг останній, але того ж вечора програв його Джону Сіні. Під час святкування Сіни в WWE повернувся СМ Панк.[17] Це повернення привело до бою на Summerslam 2011, де розігрувалося нове «беззаперечне» чемпіонство. Виграв його Панк, але через напад Кевіна Неша програв його в той же вечір переможцю Money in the Bank 2011 Альберто дель Ріо.

З 29 серпня 2011 року усі випуски RAW та Smackdown! виходять з приставкою «Supershow». Це означає, що на них змагаються реслери двох брендів і, очевидно, що будь-який титул теоретично може захищатися на будь-якій арені.

Пояс[ред.ред. код]

До канонічних поясів належать:

Неканонічні пояси (були змінені спеціально під реслера):

Вигляд пояса і його назва досить часто залежала від того, хто володів титулом.[19] На початку історії WWE чемпіонство не часто змінювало власника, а, отже, вигляд титулу теж мінявся рідко. Перші дизайни чемпіонського пояса пов’язаний з Бадді Роджерсом та Бруно Саммартіно. Останній володів поясом протягом 11 років (дві каденції). На одному з його поясів були зображені континентальні штати, на іншому - два атлети, що тримають орла.[20]

1983 рік приніс перші великі зміни в дизайн титулу. Тепер він став називатися Big Green belt, через зелені ремінці і дуже великий розмір. Найпопулярнішим його власником був Халк Хоган.[21]У такому вигляді титул проіснував рік і був замінений на ексклюзивно зроблений під Хогана пояс, що носив назву "Хоган 84".[22]Цей титул зазнав лише одної модифікації - у 1985.

У 1986 пояс кардинально змінили. Тепер на ремінцях красувалися стяги США, Австралії, Японії, Великої Британії, Мексики, Канади, СРСР та Італії.[22] Це все мало підкреслити "масштабність" чемпіона, підняти його престиж. Халк Хоган знову залишився єдиним влодарем такого поясу.Під час суперництва Хогана з Андре Гігантом ремінці пояса були збільшені (зроблено для Андре).[23]

На шоу Main Event у 1988 році був представлений новий дизайн титулу - "Winged Eagle". На поясі красувався золотий орел з роспростертими крилами, на яких розмістилася земна сфера. Наступні десять років вигляд поясу не мінявся і володарями такого титулу ставали такі реслери як Брет Харт, Ренді Севедж, Рік Флер, Йокодзуна, Шон Майклз.[24]

Через 10 років Вінс Макмен презентував титул "Attitude Era": дещо модифікований, без бокових пластинок та з більшим орлом. Цим титулом володіли Остін, Рок, Тріпл Ейч.[25] Одною з визначних видозмін пояса був "Smoking Skull".[26] Інша пам’ятна видозміна - пояс "Brahma Bull" для Скелі.[27]

На Vengeance 2001 Кріс Джеріко переміг за один вечір і Скелю, і Остіна і став першим "беззаперечним чемпіоном". Для такої події був створений новий пояс - пояс беззаперечного чемпіона. Він почав відрізнятися і кольором (на зміну золотому прийшов срібний, хоча через деякий час золотий колір повернувся)[28]

Наступний дизайн був зроблений Джоном Сіною. Для того, щоб репрезентувати його хіп-хоп стиль, пояс зробили з емлемою, що крутиться (spinner). Залежно від бренду (Сіна виступав як на одній, так і на іншій арені), існували дві легкі модифікації поясу: для Smackdown! — з написом SMACKDOWN, а для RAW — з MON-NITE RAW.[29][30]Модифікацією цього поясу був пояс Rated "R", який Едж , що ворогував із Сіною на той час, забажав носити.[31]

Під час чемпіонства Міза, на поясі догори ногами була перевернута буква «W» (WWE). Вона перетворилася в літеру «М» (Міз).[31][32]

18 лютого 2013 року, на Raw Рок продемонстрував новий дизайн пояса. Новий титул має чорний ремінець з великим діамантом, інкрустованим в логотип компанії, та написом «CHAMPION» під емблемою. Для Рока одразу ж створили Brahma Bull — версію (на ремінцях, з боків, зображені бики); звийчайна версія містить не биків, а логотипи WWE. Окрім цього, зникнула табличка з ім'ям чемпіона.[33][34]

Чемпіони[ред.ред. код]

Статистика[ред.ред. код]

Рекорд: Володар рекорду: Показник: Примітки:
Найбільша кількість поясів Джон Сіна 11 раз Джон Сіна — єдиний десятикратний володар одного і того поясу. Другий такий рекорд належить Крісу Джеріко — він дев'ятикратний володар інтерконтинентального чемпіонсва.
Найдовше чемпіонство Бруно Саммартіно 2803 дня (7 років, 8 місяців та 1 день) Друге чемпіонство Саммартіно тривало 1237 днів (3 роки, 4 місяца і 20 днів), це четвертий показник в історії.
Найкоротше чемпіонство Андре Гігант 45 секунд Гігант переміг Халка Хогана і подарував титул Теду Дібіасі.
Найстарший чемпіон Вінс Макмен 56 років і 21 день Після тижня чемпіонства Вінс зробив титул вакантним.
Наймолодший чемпіон Брок Леснар 25 років
Найважчий чемпіон Йокодзуна 272 кг Йокодзуна став найпершим японським и азіатським чемпіоном WWE в історії, також, на даний момент, останнім
Найлегший чемпіон Рей Містеріо 79 кг Чемпіонство Містеріо тривало 2 години. Одразу, в той же вечір, був назначений поєдинок між Реєм і Сіною, де переміг останній

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «WWE World Heavyweight Title». Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2011-02-03. 
  2. а б «http://corporate.wwe.com/news/2001/2001_12_09.jsp». Dec 9, 2001. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2011-01-23. 
  3. а б «http://corporate.wwe.com/news/2002/2002_05_06.jsp». May 6, 2002. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2011-01-23. 
  4. а б Nemer, Paul (2002-09-02). «Full WWE Raw Results – 9/2/02». WrestleView.com. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2009-11-24. 
  5. «WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  6. «WWE Entertainment, Inc. acquires WCW from Turner Broadcasting». WWE Corporate. 2001-03-23. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-05-24. 
  7. WCW World Champion — Chris Jericho at WWE.com
  8. «WWWF/WWF/WWE World Heavyweight Title». Wrestling-titles.com. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2007-03-18. 
  9. Clayton, Corey (2007-09-06). «World Heavyweight Championship turns five years old». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-12-23. 
  10. «WWE Entertainment To Make RAW and SMACKDOWN Distinct Television Brands». Архів оригіналу за 2013-07-23. 
  11. «Brock Lesnar Biography at SLAM! Sports». SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2008-12-21. «After the July 22nd edition of Raw, Lesnar defected to Stephanie McMahon's Smackdown brand. A month later, at SummerSlam 2002, Brock Lesnar defeated the Rock to become the WWE Champion, but while the previous title-holders had moved between Raw and Smackdown, Lesnar decided to remain exclusively on Smackdown, forcing Eric Bischoff's Raw brand to create its own World Championship.» 
  12. «Vince Mcmahon Biography at SLAM! Sports». SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2008-12-21. «The entire WWE roster was broken up into two separate camps, with some rivalry (especially between future General Managers Eric Bischoff and Stephanie McMahon) occurring.» 
  13. Nemer, Paul (2002-09-02). «Full WWE RAW Results - 9/2/02». WrestleView. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-12-20. 
  14. Dee, Louie (2007-06-07). «Draft History». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-12-21. 
  15. «2005 WWE Draft Lottery». World Wrestling Entertainment. 2005-06-13. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-12-21. 
  16. Sitterson, Aubrey (2008-06-23). «A Draft disaster». WWE. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-12-20. 
  17. «SmackDown results: Truth and Consequences». WWE. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2011-07-30. 
  18. Robinson, Jon. «Edge Interview». с. 2. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2006-11-18. 
  19. Bobby Melok & Kevin Powers. «The history of the WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  20. Bobby Melok & Kevin Powers. «The history of the WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. «Bruno Sammartino wore several variations, including one that was shaped like the 48 contiguous United States of America» 
  21. Bobby Melok & Kevin Powers. «The history of the WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  22. а б The Beltster. «WWE Title Belts: A Guide to the Gold». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  23. Bobby Melok & Kevin Powers. «The history of the WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  24. Bleacher Report (Analyst). «WWE: The Top 5 Best Looking Championship Belts in History». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  25. Bleacher Report (Analyst). «WWE: The Top 5 Best Looking Championship Belts in History». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  26. The Doctor Chris Mueller. «Ranking Every WWE Championship Design from the Last 20 Years». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  27. «7 Championship Secrets Finally Revealed». (July 2009). WWE Magazine, p. 37.
  28. Bobby Melok & Kevin Powers. «The history of the WWE Championship». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  29. The Beltster. «WWE Title Belts: A Guide to the Gold». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  30. Mike Chiari. «New WWE Championship: Why WWE Should Have Looked to the Past for Inspiration». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  31. а б The Doctor Chris Mueller. «Ranking Every WWE Championship Design from the Last 20 Years». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  32. Matt Fowler. «Wrestling Wrap Up: The Miz Unveils New Title Belt!». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. «The Miz got me all "anticipatey" last night when it looked like he was going to reveal a new title belt. And, well, he did introduce a new belt, but it was pretty lamesauce. It was weakspread. It was just the same belt turned upside-down so the "W" was now an "M."» 
  33. Anthony Benigno. «Raw results: The Rock unveils a new WWE Championship, Cena challenges Punk, and The Shield strikes again». Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  34. Jeremy Thomas. [PHOTO-Check-Out-a-Full-Look-at-the-New-WWE-Heavyweight-Title.html «[PHOTO] Check Out a Full Look at the New WWE Heavyweight Title»]. Процитовано 2013-02-25. 

Посилання[ред.ред. код]