Шан (країна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шан
шан. Mongtai.png

Прапор держави Шан Герб держави Шан
Прапор Герб
Розташування держави Шан
Столиця Таунджі
Найбільше місто Таунджі, Вансхала
Офіційні мови шанська
Державний устрій Воєнна диктатура , мілітократія
Лідер шанів Йод Сук
від М’янми 1996 рік 
Площа
 - Загалом 155 800 км²
Населення
 - перепис 1999 р. 4 702 000
 - Густота 30/км²
Часовий пояс
Домен інтернету

Шан (Держава Шан, Федерація Шанських Держав, Федеративні Шанські Держави, Сполучені штати Шану, Шанленд) — невизнана держава, яка виникла на території однойменного штату на північному сході М’янми. Незважаючи на те, що кордони проголошеної країни практично співпадають з межами провінції, Шану вдається контролювати лише частину території [1]. Північний захід штату Шан контролюється іншою невизнаною державою Ва, північний захід — урядовими військами М’янми.

Провінція, де пізніше виникла держава Шан, була ареною найзапекліших сутичок в ході Громадянської війни в М’янмі. Тут діяли китайська армія Гоміньдана, бірманські комуністи, яких активно підтримував Китай, декілька різних визвольних армій, до боротьби підключались угрупування з Лаосу і Таїланду.

Столицею держави Шан було проголошено місто Таунджі з населенням понад 200 тисяч осіб. Воно розташоване на висоті 1400 м над рівнем моря. Проте шани не є основним населенням міста, окрім них в місті мешкають різні народи – інта, пао, бірманці, китайці, індуси.

Історія[ред.ред. код]

Колоніальний період[ред.ред. код]

В колоніальний період англійці зробили з невеличкого села Таунджі столицю Південних Шанських держав. З 1894 року місто почало активно розвиватися та розростатися. У зв’язку з цим, а також через здоровіший клімат та вигідніше стратегічне положення англійці перемістили сюди адміністративний центр із Маїн Таук (Форт Стедмана), що знаходився на східному березі озера Інле. В 1906 році в Таунджі вже нараховувалось тисяча будинків.

Шани ніколи не мирилися із колонізаторами, а тому в регіоні час від часу виникали заворушення. Для підтримки порядку англійці розмістили в Таунджі головний воєнно-поліцейський гарнізон.

Під владою «Золотого трикутника»[ред.ред. код]

Перебуваючи в складі М’янми, Шан фактично перебував під владою «Золотого трикутника» – наркокартелю, вплив якого поширювався на територію північного Таїланду, західний Лаос і північний схід М’янми. Для забезпечення безпеки діяльності злочинного угрупування було задіяно майже 50 тисяч чоловік. Головою цієї армії був напівкитаєць, напівшан Чжан Шіфу, більше відомий як Кун Са. Саме він запропонував шанам забезпечувати свої визвольні змагання за рахунок виробництва і продажу наркотиків.

Керівники «Золотого трикутника» розробили нові схеми транзиту через Шрі-Ланку, Індію, Бангладеш, а також через Таїланд і Камбоджу, чим суттєво розширили ринок збуту. Проте в 1996 році, після вдалих воєнних операцій армії М’янми, Кун Са був змушений здати найближчих соратників і втекти.

Боротьба за незалежність[ред.ред. код]

Шанські старійшини двічі за домовленістю зі спадковим шанським принцом Ніянг-Ше (Яунхе) проголошували незалежність Федерації Шанських Держав – в 1994 та 2005 роках. Проте реальної сили держава набула в 1996 році після зради Кун Са. Коли його грізна армія Монг-Тай розвалилась на дрібні банди, новий лідер шанів полковник Йод Сук заявив, що тепер вони вернулись до справжніх витоків боротьби – за незалежність своїх територій.

За кілька років до них приєдналося близько 15 тисяч чоловік. Армія Шану поповнюється переважно за рахунок населення сіл, особливо тих, де проводилися етнічні чистки армією М’янми. Армія Шану під командуванням Йода Сука також відома як Армія держави Шан – Південна (Shan State Army-South). Крім неї існує також Армія держави Шан – Північна (Shan State Army-North) чисельністю 4 тисячі чоловік. Це збройне формування підписало договір про перемир’я з військовою хунтою М’янми, який не поширюється на Південну армію. Також існує Східна армія Шан (ESSA), яка на відміну від північної та південної не була частиною Монг-Таї. Вона також підписала перемир’я з військовою хунтою М’янми строком на 20 років.

У квітні 2005 року війська Державної ради миру і розвитку (офіційна назва правлячої військової хунти) і армія держави Ва провели спільну операцію проти шанських повстанців. В результаті була обстріляна їх штаб-квартира. Всього з лютого по квітень було заарештовано щонайменше десяток шанських політиків, серед яких лідер Ліги за демократію шанських народностей Кхун Хтун У і 82-річний активіст Шве Охн. В результаті дій хунти в квітні 2005 року друга за чисельністю Національна армія держави Шан (Shan State National Army) була змушена залишити свої бази в північній частині Шану.

21 травня 2005 року лідери Армії держави Шан – Південної (SSA-S) і Національної армії держави Шан (SSNA) Йод Сук і Сай Йі на спільній прес-конференції поблизу кордону Таїланду оголосили про об’єднання в боротьбі проти військової хунти за незалежність Шану.

24 грудня 2008 року для вирішення життєво важливих питань найбільшої етнічної провінції було створено Конгрес держави Шан, до складу якого увійшло сім чоловік[2]

Населення[ред.ред. код]

Основу населення країни складають шани — народність Південно-Східної Азії, споріднена з етнічною групою лао. Окрім Шану, представники народності заселяють також прилеглі території Китаю, Таїланду і Лаосу. Мова шанів відноситься до тай-кадайських мов.

Етнічна спільнота шанів складається з 7 племен, загальною чисельністю більше 3 мільйонів чоловік. Більшість шанів сповідує буддизм. У домашньому господарстві селяни вирощують рис і тропічні фрукти, розводять курчат і свиней.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]