Таїланд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Королівство Таїланд |
|||||
|
|||||
| Девіз: ชาติ ศาสนา พระมหากษัตริย์ "Нація, Віра, Король" |
|||||
| Гімн: Пхеленг Чат Монарший гімн: Пхеленг Сансоен Пхра Барамі |
|||||
 |
|||||
| Столиця | Бангкок (Крунгтеп) 1 13°44′ пн. ш.; 100°30′ сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | столиця | ||||
| Офіційні мови | тайська | ||||
| Державний устрій | Конституційна монархія | ||||
| - Голова держави | король Пуміпон Адульядет | ||||
| - Прем'єр-міністр | Самак Сундаравей | ||||
| Становлення | |||||
| - Королівство Сукхотхаі | 1238—1368 | ||||
| - Королівство Ауттхая | 1350—1767 | ||||
| - Королівство Тхонбурі | 1767 — 6 квітня 1782 | ||||
| - Королівство Ратанакосін | З 6 квітня 1782 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 514,000 км² (49-а) | ||||
| - Води (%) | 0,4 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка грудень 2006 р. | 62.828, 7061 (21-а) | ||||
| - перепис 2000 р. | 60.916.441 | ||||
| - Щільність | 122/км² (82-а2) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $585,9 мільярдів (21-а) | ||||
| - На душу населення | $9.100 (69-а) | ||||
| ІРЛП (2004) | 0,784 (середній) (72-а) | ||||
| Валюта | Бат (THB) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+7) | ||||
| - Літній час | (UTC+7) | ||||
| Домен Інтернет | .th | ||||
| Телефонний код | +66 | ||||
Таїланд (Thailand), Королівство Таїланд — країна в Південно-Східній Азії, розташованана на півостровах Індокитай і Малака, межує на сході з Лаосом і Камбоджею, півдні з Малайзією, на заході з М'янмою (раніше Бірма); Загальна протяжність берегової лінії близько 2400 км. Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою, південно-західне — Андаманським морем.
площа 513115 кв. км;
столиця і головний порт Бангкок;
рельєф і клімат: гористе напівпосушливе плато на північному сході, родючий центральний регіон, тропіки на півдні.
Глава держави — король Бхумібол Адуліадей з 1946,
глава уряду Чуан Лікпай з 1992;
політичний режим — демократія, що розвивається;
експорт: рис, текстиль, гума, олово, рубіни, сапфіри, кукурудза, тапіока;
населення 54,890 млн. чол. (1990), 61,201 млн. чол. (2001) (тайці 75 %, китайці 14 %);
мови: тайська і китайська (обидві державні), місцеві діалекти;
Грошова одиниця — бат.
Член Асоціації країн-виробників олова (з 1983). Таїланд є членом ООН і входить в Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і Азіатсько-Тихоокеанську економічну конференцію.
Зміст |
[ред.] Історія
недавня історія: англо-французька угода 1896 визнала Сіам незалежною буферною державою. Конституційна монархія встановлена в 1932, назва країни Таїланд прийнята у 1939. Японія окупувала країну в 1941 — 45. Військові захопили владу в результаті перевороту в 1947, скинуті в 1973, повернули владу в 1976. Цивільний уряд утворений у 1983. Військові знову захопили владу в 1991, були проведені нелегітимні вибори в 1992, призначення генерала Сучінда Крапрайуна прем'єр-міністром викликало бурхливий протест, йому довелося залишити посаду; сформовано новий коаліційний уряд, який очолив Чуан Лікпай.
Перша велика тайська держава — Сукотаї — виникла в ХІІІ ст. Його змінило королівство Аютія (Сіам) в 1350. У ХІХ ст. Сіам уклав нерівноправні угоди з Великобританією, Францією, США. До 1949 держава називалася Сіам, сучасна офіційна назва — Таїланд, або Пратхеттхай («Земля вільних»). З 1946 до середини 1970-х років він був союзником США в період холодної війни і отримував американську військову допомогу. У роки війни у В'єтнамі на території Таїланду розміщувалися американські військові підрозділи.
[ред.] Географія. Природа
Див. Природа Таїланду, Геологія Таїланду, Гідрогеологія Таїланду.
За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, Північно-Східне плато, південний схід і півострівний Південний район. Найбільші ріки — Менам-Чао-Прая (на Менамській рівнині) , Меконґ (на кордоні з Лаосом). Клімат країни тропічний мусонний.
[ред.] Економіка
Див. Економіка Таїланду
Таїланд — аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Бл. 70 % економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов'яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, річковий. Осн. порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 158,6 млрд. темп зростання ВВП — (-9,4)%. ВВП на душу населення — $2593. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт — $ 55 млрд. (г.ч. Японія — 23 %; США — 14 %; Сінгапур — 5 %; Малайзія — 5,2 %; Німеччина — 5,1 %). Експорт — $ 72,8 млрд. (г.ч. США — 22 %; Японія — 13 %; Сінгапур — 8,7 %; Гонконг — 5 %; Нідерланди — 3,4 %). Експортують комп'ютери і комплектуючі, інтегральні схеми, електричні трансформатори, ювелірні вироби, готовий одяг, тканини, різноманітну продукцію з пластику, олово, плавиковий шпат, цинкову руду, сільськогосподарську продукцію (рис, каучук, тапіока, сорго, кенаф, джут), морепродукти. Імпорт складається в основному з машин і обладнання, споживчих товарів, нафти і нафтопродуктів.
Див. також: Корисні копалини Таїланду, Історія освоєння мінеральних ресурсів Таїланду, Гірнича промисловість Таїланду.
[ред.] Політичний устрій
Королівство Таїланд — конституційна монархія (монархія, при якій влада монарха обмежена конституцією).
Королі безконтрольно правили Таїландом до 1932 року, коли в результаті безкровної революції, що очолювалася чиновниками і військовими, абсолютну монархію змінила монархія конституційна.
У сучасному Таїланді король зберігає важливі позиції в суспільному житті, його персона вважається священною, втілюючи собою силу, об'єднуючу суспільство. Король є головою держави і верховним головнокомандувачем, за рекомендацією голови Національної асамблеї призначає премьер‑министра і затверджує список членів кабінету. Монарх має право розпускати палату представників і оголошувати в країні військовий стан.
Нинішній монарх — Пуміпон Адульядет (Рама IX) — вступив на престол 9 червня 1946 року (коронований 5 травня 1950 року). Пуміпон Адульядет є монархом, що має найтривалішій час царювання в світі.
Найвищим законодавчим органом Таїланду є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається з Сенату і Палати представників. За конституцією 1997 року, обидві палати парламенту є виборними і включають 500 депутатів в Палаті представників і 200 депутатів в Сенаті. Членів обох палат обирає народ Таїланду, за винятком 50 % членів Сенату, які призначаються монархом. Нижня палата (Палата представників) обирається на 4 роки, Сенат — на 6 років.
Сенатори не повинні належати до політичних партій, більшість з них складають армійські і поліцейські чини. Кандидати в Палату представників на виборах можуть бути як партійні, так і незалежні, ті, хто бореться за право потрапити до парламенту як по одномандатних, так і по багатомандатних округах.
Головою Національної асамблеї є голова верхньої палати — Сенату, а спікер палати представників виконує функції його заступника.
Право голосу надане всім громадянам країни старшим 20 років, що мають достатній рівень письменності.
Виконавча влада покладена на уряд на чолі з премьер‑министром, який з 1992 року призначається тільки з числа депутатів Національної асамблеї загальним голосуванням нижньої палати строком на чотири роки. Кандидатуру прем'єр-міністра також має затвердити король Таїланду. До уряду Таїланду входять до 44 міністрів, що призначаються прем'єром. Як правило, кабінет міністрів формується на основі багатопартійної коаліції, що має більшість в парламенті.
З 28 січня 2008 року премьер‑министром Таїланду є Самак Сундаравей — голова партії «Влада народу». Самак Сундаравей — 25‑й у історії країни голова уряду.
Вища судова інстанція — Верховний суд — розглядає особливо складні справи і заслуховує апеляції, а також вирішує спори, пов'язані з проведенням виборів. Трактування положень Конституції королівства доручене спеціальному Конституційному трибуналу.
[ред.] Адміністративний поділ
Територія Таїланду поділяється на 75 провінцій (чангват) та метрополію Бангкок (Крунгтхепмаханакхон), яка мала статус провінції до 1972 року. Всі провінції поділяються на райони (ампхе). В 2006 році їх нараховувалось 877 проти 926 в 2000. Кожна з провінцій має один головний район (ампхе-муенг), виключенням є провінція Аюттхая (повна назва Пхранакхонсіаюттхая), де головний район носить таку ж назву як і провінція — Пхранакхонсіаюттхая.
Райони в свою чергу поділяються на субрайони (тамбон) — 7 254 в 2000 році. Субрайони поділяються на поселення (мубан) — 69 307 в 2000 році. Хоча найменша адміністративна одиниця і називається поселення, але вони можуть об'єднувати кілька селищ.
Метрополія Бангкок має дещо інший поділ. Столиця поділяється на 50 районів (кхет), які поділяються на 154 субрайони (квенг).
Всі провінції, мають паралельно також такі адміністративні одиниці як міські поселення. Вони поділяються на комуни (чумчон), які тотожні поселенням (мубан). Окрім звичних міст в країні виділяються 2 королівських міста — столиця Бангкок та Паттая. Міста в Таїланді існують 3 рівнів:
- міста (тхесабан-накхон) — населення понад 50 тис. осіб — 23 міста
- містечка (тхесабан-муенг) — населення понад 10 тис. осіб — 118 містечок
- міські селища (тхесабан-тамбон) — населення понад 5 тис. осіб — 1456 міських селищ
[ред.] Культура
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Веб сторінка про Таїланд
- Таиланд — Путь в туристический мир Таиланда.
|
|
|
|---|---|
| Суверенні держави |  Бруней •  Східний Тімор •  В'єтнам • .svg){kind=small} Індонезія •  Камбоджа •  Лаос •  Малайзія •  М'янма • .svg){kind=small} Сінгапур •  Таїланд •  Філіппіни |
| Несуверенні території |  Андаманські і Нікобарські острови (Індія) •  Острів Різдва (Австралія) • _Islands.svg){kind=small} Кокосові острови (Австралія) •  Острів Хайнань (КНР) •  Охрідський острів (Республіка Китай) |
| Спірні території | Острови Ашмор і Кратьєр (Австралія, Індонезія) • острови річки Наф (Бангладеш, Мьянма) • Оcтрови Макклесфілд (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Парацельські острови (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Острови Пратас (КНР, Республіка Китай) • Риф Скарбороу (Філіппіни, КНР, Республіка Китай) • Острови Спартлі (Бруней, Малайзія, Філіппіни, КНР, Республіка Китай, В'єтнам) |
 |
Це незавершена стаття з географії Таїланду. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
