Шмалій Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шмалій Валерій Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 листопада 1986(1986-11-28)
Бабайківка
Смерть 24 серпня 2014(2014-08-24) (27 років)
Чумаки
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́рій Олекса́ндрович Шмалі́й (1986—2014) — солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в селі Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області. Закінчив бабайківську школу; Царичанське ПТУ, проходив практику в ТОВ «Україна». Працював охоронником, останнім часом мешкав та працював у Полтаві, звідки й був мобілізований.

Стрілець, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2».

Ніс службу на блокпосту під Моспиним. 24 серпня 2014-го загинули на блокпосту — перехрестя доріг між селами Чумаки та Олександрівка — в часі наступу терористичних загонів — старший сержант батальйону «Дніпро-2» Олександр Жабінець, молодший сержант Сергій Ряженцев, солдат Валерій Шмалій та військовик, чия особа не встановлена. Тоді відбувався наступ у тил українським силам в Іловайську. 15 вересня 2014-го тіла було ексгумовано пошуковцями місії «Експедиція-200», привезено до Запоріжжя[1].

Без Валерія лишилася батько Олександр Іванович, мама Наталія Миколаївна, молодший брат Олександр, наречена Віталіна.

Упізнаний за експертизою ДНК. Похований в Бабайківці 17 грудня 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 9
  • Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жабінець. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 13 березня 2016.
  2. Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]