Шульмінський Юрій Олександрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Шульмінський Юрій Олександрович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 1920 |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Буенос-Айрес |
Шульмінський Юрій Олександрович (1920 — ?) — український архітектор, який працював в Аргентині.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1920 року.[1] Син Олександра Шульмінського (1862—1944) та Олімпіади з дому Пащенко.[2] Однокровний брат священика Станіслава Шульмінського (1894—1941).[3] Навчався у Львові, згодом — у Римі. Був дивізійником Української національної армії (Першої дивізії «Галичина»), вижив у «Бродівському котлі».[4] Після війни потрапив до Другого польського корпусу.[5] Власник архітектурного бюро в Аргентині. Професор архітектури в університеті Сан-Хуана.[6] Викладав у аргентинському відділі Філософського-гуманістичного факультету Українського католицького університету.[7] Член Спілки українських інженерів в Аргентині[8], Товариства подолян при Українській вільній академії наук у США.[9]
- Роботи
- Проект греко-католицького кафедрального храму в Буенос-Айресі (1961—1964, співавтор Віктор Гриненко).[10]
- Конкурсний проект пам'ятника Шевченкові в Буенос-Айресі (1969, скульптор Григорій Крук).[11]
- Будинок централі кооперативів «Відродження» в Буенос-Айресі.[6]
- Будинок Сестер служебниць у Чоко.[6]
- Церква в місті Кармен дель Парана (Парагвай) (Iglesia greco-católica ucraniana).[6]
- Церква, парафіяльний центр, колегія та інтернат Василіянок у Бовені.[6]
- Відпочинково-спортивний осередок поблизу Буенос-Айреса.[6]
- Статті
- La arquitectura eclesiástica ucrania // Ucrania Libre. — 1960. — № 18/19.
- Недоля жидів у Дубні // Літопис Волині. — 1958. — Ч. 4 (співавтор Олексій Сацюк).
- Олімпіада Пащенко-Шульмінська: Некролог // Дзвін. — Буенос-Айрес, 1972.
- Останні лицарі Андів // Сучасність. — 1977. — № 7—8.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Leksykon kultury polskiej poza krajem od roku 1939 // red. K. Dybciak, Z. Kudelski — T. 1. — Lublin, 2000. — S. 16. — ISBN 83-87703-18-4.
- ↑ Йолтуховський Р. Життя та діяльність діячів української національно-визвольної боротьби в місті Луцьку у 1920-30-х рр. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Модест Левицький в історії України і Волині та проблеми формування інтелектуальної еліти : матеріали Всеукр. наук. істор.-краєзн. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. відомого укр. письменника, педагога, держ. і громад. діяча Модеста Левицького, м. Луцьк, 15-16 груд. 2016 р. — Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2012. — С. 96.
- ↑ Tytus S. Sługa Boży ks. Stanisław Szulmiński // Wołanie z Wołynia. — 2016. — № 2 (129). — S. 30.
- ↑ Дмитренко Т. Двічі розстріляна: віхи життя і діяльності Олімпіади Шульмінської // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Зб. наук. праць. Вип. XV.: Матеріали наукової конференції «Волинь в Українській революції 1917—1921 рр.» / за заг. ред. проф. П. С Григорчука. — Рівне : ПП Дятлик М, 2017. — Т. XV. — С. 113. — ISBN 978-617-515-248-5.
- ↑ Корчак-Городиський О. Щоденник «Свобода» в таборі полонених в Ріміні // Альманах Українського Народного Союзу. — 1984. — № 74. — С. 44.
- ↑ а б в г д е Сіяк. Д. Юрій Шульмінський // Юнак. — 1968. — № 5 (59). — С. 6.
- ↑ В Аргентині засновано відділ Українського Католицького Університету // Свобода. — 1967. — 4 травня. — № 80. — С. 3.
- ↑ Іваник Ю. Ґрех Ю. Історія українських інженерів в Арґентині // Інженери-українці в діяспорі. — Торонто, 1992. — С. 120.
- ↑ Легун Ю. Товариство подолян при українській вільній академії наук у США (кінця 1960-х — початку 1970-х рр.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. XIV. Серія: Історія: Збірник наукових праць / за заг. ред. проф. П. С Григорчука. — Вінниця, 2008. — Т. 14. — С. 387.
- ↑ Василик М. Творення Української Католицької єпархії в Аргентині // Історія релігії в Україні. — К. : Український видавничий консорціум та УАР, 2012. — Т. 9. — С. 206—207. — ISBN 978-966-2315-24-1.
- ↑ Василик М. Українці Арґентини. Історія та сучасність. — Львів : Видавництво УКУ, 2009. — С. 232.
