Буенос-Айрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Буенос-Айрес ісп. Cuidad de la Santisima Trinidad у Puerto de Nuestra Senora de Santa Maria de los Buenos Aires
Основні дані
Країна	Аргентина
Регіон	Буенос-Айрес (провінція) Великий Буенос-Айрес
Засноване	1536
Населення	3 050 728(2009)
Площа міста	203 км²
Густота населення	13 356 715 осіб/км²
Географічні координати	34°36′44″ пн. ш. 58°26′25″ сх. д.
Міська влада
Веб-сторінка	www.buenosaires.gov.ar
Розташування

Буенос-Айрес (ісп. Cuidad de la Santisima Trinidad у Puerto de Nuestra Senora de Santa Maria de los Buenos Aires, букв. «Місто Пресвятої Трійці і Порт Богоматері Марії Добрих Вітрів») — столиця Аргентини, адміністративний, культурний і економічний центр країни і одне з найбільших міст Південної Америки. Утворює одну з найбільших агломерацій в Південній Америці - Великий Буенос-Айрес.

Зміст 1 Природні умови 2 Населення, мова, віросповідання 3 Історія розвитку міста 4 Культурне значення 5 Посилання

[ред.] Природні умови

Буенос-Айрес розташований на відстані 275 км. від Атлантичного океану в добре захищеній бухті затоки Ла-Плата, на правому березі річки Ріачуело. Середня температура повітря в липні складає +10 °C, а в січні +24 °C. Кількість опадів на території міста складає — 987 мм. в рік. Столиця знаходиться в південно-східній частині Аргентини, на рівнинній місцевості, в субтропічному природному поясі. Природна рослинність околиць міста представлена типовими для лугових степів і саван породами дерев і трав. До складу великого Буенос-Айреса, входять 18 передмість, загальна площа складає 3646 км².

[ред.] Населення, мова, віросповідання

Чисельність населення столиці Аргентини перевищує 12,6 млн. чоловік, що складає третину населення країни в цілому і одну другу її міського населення. Місто є дуже багатонаціональним. Основну частину населення складають іспанці і італійці. Близько 30 % — метиси і представники інших народностей, серед яких виділяються общини: арабів, євреїв, англійців, вірмен, японців, китайців і корейців, також велика кількість переселенців з сусідніх країн, в першу чергу з Болівії і Парагвая. Державна мова — іспанська, але частина населення використовує італійську, португальську, англійську, німецьку і французьку. Серед віруючого населення міста більшість є прихильниками католицизму, незначна частина жителів столиці сповідають іслам і іудаїзм. Місто роздільне на 47 адміністративних районів, ділення спочатку базувалося по прив'язці до католицьких приходів, і залишалося таким до 1940 року.

[ред.] Історія розвитку міста

Буенос-Айрес заснований в 1536 (за іншими даними в 1535) році іспанським конкістадором Педро Мендосой на південному березі затоки Ла-Плата і включав велике поселення, надалі використовуване як опорний пункт для пересування переселенців в глиб країни, і зручну гавань, яка давала можливість подорожувати по Атлантиці. Злиття морського порту і містечка, що стояло неподалеку, стало причиною об'єднання їх назв в одну довгу фразу «Місто Пресвятої Трійці і порт Богоматері Святої Марії хороших вітрів (покровительки моряків)»; «Cuidad de la Santisima Trinidad у Puerto de Nuestra Senora de Santa Maria de los Buenos Aires» на іспанському. На початку XIX в. воно було скорочено до Буенос-Айрес («хороших вітрів»). Сучасні жителі Аргентини ще більш скоротили назву, що історично склалася. В наші дні воно звучить як Байрес, а пишеться «Bsas». При нападі індійців в 1541 р. місто було спалене, а в 1580 р. відновлений. Буенос-Айрес отримав статус центрального міста в іспанській колонії Ла-Плата («срібло») в 1776 р. і в 1810 р. став одним з найважливіших стратегічних центрів боротьбі з Іспанією за незалежність американських колоній.

Вигляд на оперний театр «Колон»с 1816 по 1826 р. Буенос-Айрес вважався столицею Об'єднаних провінцій Ла-плати. У 1880 р. він став центом Федеральної Республіки Аргентина. У XX в. Буенос-айрес неодноразово ставав лідером в класових війнах Аргентинської Республіки. У 1919 р. спокійне життя Буенос-айреса було кілька разів порушене хвилюваннями серед робочого класу. У 1930 р. до влади в столиці прийшли військові, які підтримували проникнення в столицю іноземного капіталу і утворення нової буржуазії. У 1950-х рр. в місті відбулося декілька страйків. Закінчення Другої світової війни ознаменувалося обранням на посаду президента Х. Д. Перона, який в ході подальших політичних хвилювань в Буенос-Айресі був зміщений із займаного поста. Для столиці і країни в цілому послідували десятиліття під управлінням військових, що привело до економічної кризи. Лише з середини 1990-х рр. місто знову почало розвиватися інтенсивними темпами.

[ред.] Культурне значення

Буенос-айрес є одним з найвродливіших міст Південної Америки. Його планування відзначається простотою й представлене головною площею і мережею геометрично розташованих вулиць. Основними архітектурними визначними пам'ятками Буенос-айреса є ратуша (1724—1754 рр.) і церкви Ель Пілар (1716—1732 рр.) і Сан-ігнасио (1710—1734 рр.). У числі найкрасивіших вулиць столиці можна назвати парадні магістралі Авеніда де Майо (1889 р.), Авеніда 9 липня (1930 р.) і Авеніда Хенераль Пас (1937—1941 рр.). За проектом архітектора В. Маено будувалися будівлі конгресу і театру Колумба (1908 рік). У 1958 р. до списку архітектурних визначних пам'яток Буенос-айреса увійшли будівлі Муніципального театру і етнографічного музею. Будівлі Південноамериканського і Лондонського банків, створені в 1966—1967 рр., так само привертають увагу. Буенос-айрес є найбільшим культурним центром країни. У місті є Бібліотека Конгресу, університет, консерваторія (1893 р., заснована композитором Альберто Вільямсом), Національна бібліотека, технологічний інститут, оперний театр «Колон», декілька науково-дослідних установ, серед яких виділяються Музей сучасного мистецтва, Національний історичний, Аргентинський музей природних наук, Національний музей витончених мистецтв, Муніципальний музей витончених мистецтв і національного мистецтва, етнографічний, Національний музей декоративного мистецтва.

Часто вважається, що широко відомий танець танго, веде своє походження з околиць Буенос-Айреса, де він набув широкого поширення серед небагатих верств населення. У 1910 р. танго придбало популярність в столиці Франції і поступово розповсюдилося по всьому світу. 11 грудня щорічно святкується в місті як «День танго». Буенос-айрес є містом барвистих фестивалів, національних свят і спортивних заходів. Спортом номер один і гордістю всіх городян, безперечно, є футбол. Протистояння клубів Рівер Плейт і Бока Хуніорс двічі в рік збирають повні стадіони. У 1950 і 1990 роках в місті проходили Чемпіонати світу з баскетболу, а в 1978 році Аргентина отримала право на проведення Чемпіонату Світу з футболу, фінальний матч якого проходив в Буенос-айресі. 25 червня у фінальному поєдинку турніру збірна Аргентини з рахунком 3:1 переграла команду Голландії і вперше в своїй історії стала кращою на планеті. У період з 1953 р. по 1998 р., в місті було проведено 20 етапів автоперегонів класу Формули 1. Гран-прі Аргентини проводилися на автодромі імені Оскара Кальвеза, на жаль багатьох городян в 1998 р. даний етап гран-прі був викреслений з календаря чемпіонатів Формули 1 у зв'язку з фінансовими складнощами господарів траси, проте, практично кожні вихідні на цьому автодромі проходять заїзди менш визначних гоночних турнірів, як національних, так і міжнародних. Так само в місті популярні такі види спорту, як великий теніс, хокей на траві і регбі.

Одна з трибун стадіону «Бомбонера», домашньої арени клубу Бока Хуніорс.

В місті доволі непогано розвинені сучасні комунікаційні технології. У місті працює декілька стільникових оперторів. Вартість швидкісного Інтернету ADSL, що має найбільше розповсюдження серед можливих підключень інтернет-користувачів столиці Аргентини, за світовими мірками порівняно невисока і складає близько 50$ щомісяця за необмежений трафік. Основний інтернет-бум обрушився на місто в 2000 році, і з року в рік кількість користувачів глобальної мережі росте. У центральній частині Буенос-айреса в даний час функціонує близько 200 точок бездротового доступу до мережі Інтернет за технологією Wi-fi. Місто має Міжнародний Аеропорт і досить розгалужену мережу Метрополітену.

[ред.] Посилання

• www.buenosaires.gov.ar

п • о • р Столиці Південної Америки
Держав	Асунсьйон · Бразиліа · Богота · Буенос-Айрес · Джорджтаун · Каракас · Кіто · Ліма · Монтевідео · Парамарибо · Сантьяго · Сукре
Залежних територій	Грютвікен · Кайєнна · Стенлі