Яценко Володимир Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яценко.
Не плутати з банкіром Володимиром Яценком.
Володимир Яценко
Дата народження 10 грудня 1977(1977-12-10)[1] (46 років)
Громадянство Україна
Професія кінопродюсер
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Напрям ігрове кіно, реклама
IMDb ID 2353294
Орден «За мужність» III ступеня
Яценко Володимир Вікторович у Вікісховищі

Володи́мир Ві́кторович Яце́нко — український кінопродюсер.

З життєпису[ред. | ред. код]

Володимир Яценко — співзасновник київського рекламного продакшену Limelite. У 2018 році випустив перший повнометражний фільм за романом Сергія Жадана «Ворошиловград» під назвою «Дике поле» режисера Ярослава Лодигіна, який представляв Україну на 22-му Талліннському міжнародному кінофестивалі. У межах структури Limelite Яценко спродюсував ще два повнометражні фільми: претендента на міжнародну премію «Оскар» від України «Додому» Нарімана Алієва(2019), який також було відібрано до конкурсної програми «Особливий погляд» 72-го Каннського міжнародному кінофестивалю[2] і отримав Ґран-прі 10-го Одеського МКФ та «Атлантида» Валентина Васяновича, який вперше в історії українського кіно здобув перемогу на Венеційському кінофестивалі. Також Яценко спродюсував короткометражний фільм режисерки Анни Соболевської «Вічність». Віднедавна (2020) є представником України у Європейському фонді підтримки кіно Eurimages.

У 2017—2019 був головою Асоціації кіноіндустрії України[3].

Яценко став 49-им представником України серед членів Європейської кіноакадемії[4].

У травні 2020 спільно з Анною Соболевською створив окрему компанію Forefilms[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://dzygamdb.com/uk/persons/1565
  2. ↑ Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18.04.2019.
  3. ↑ Limelite Володимир Яценко залишив посаду голови Асоціації кіноіндустрії через велику продюсерську зайнятість.//телекритика, 12.11.2019[недоступне посилання]
  4. ↑ Привітання Володимира Яценка на сайті Держкіно України. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  5. ↑ Ярослав Друзюк «У нас досі немає фільмів про людей, які п’ють каву в «Каштані»: хто і навіщо запускає Forefilms//The Village? 12 травня 2020. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  6. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»

Джерела[ред. | ред. код]

Фільмографія Володимира Яценка на сайті Кіноріум [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яценко_Володимир_Вікторович&oldid=41639310