Cnidoglanis macrocephalus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cnidoglanis macrocephalus

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Вугрехвості соми (Plotosidae)
Рід: Cnidoglanis (Кнідогланіс)
Günther, 1864
Вид: Cnidoglanis macrocephalus
(Valenciennes, 1840)
Синоніми
  • Plotosus macrocephalus Cuvier & Valenciennes, 1840
  • Choeroplotosus decemfilis Kner, 1867
  • Neoplotosus waterhousii Castelnau, 1875
  • Ostophycephalus duriceps Ogilby, 1899
Посилання
Вікісховище: Cnidoglanis macrocephalus
Віківиди: Cnidoglanis macrocephalus
МСОП: 154627

Cnidoglanis macrocephalus — єдиний вид роду Cnidoglanis родини вугрехвості соми ряду сомоподібні. Інші назви «естуарієвий сом», «південноавстралійський сом», «сом річки Свон». Наукова назва походить від грецьких слів knide, тобто «кропива», та glanis — «сом».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина сягає 90-91 см при вазі 2,5 кг. Голова велика, широка, сплощена зверху. Очі маленькі, зір слабенький. Є 5 пар товстих вусиків, що ростуть навколо рота. Тулуб вугреподібний. Скелет складається з 77-78 хребців. Спинний і грудні плавці мають гострі й отруйні шипи. Жировий, анальний та хвостовий плавці з'єднані між собою. Грудні та черевні плавці невеличкі.

Забарвлення спини темно-сіре або коричневе. Черево білувато-кремове.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Є демерсальною рибою. Зустрічається в морських і солонуватих естуарних водах, на прибережних коралових рифах. Віддає перевагу мілководним затокам з чистою чорною водою. Оселяється недалеко від берега або в гирлах річок на глибині до 30 метрів. Вдень ховається в норах, банках або під камінням. Полює вночі, здобич шукає за допомогою вусів. Живиться донними безхребетними, переважно двостулковими і одностулковими молюсками, креветками, а також морськими хробаками і водоростями. Доволі ненажерливий хижак. Молодь споживає рачків.

Головні вороги — пелікани і баклани, від яких захищається за допомогою шипів на плавцях. Вони спричиняють хворобливі поранення.

Спочатку соми облаштовують місця, де має з'явитися їх потомство: зазвичай це укриття під камінням або в коренях прибережних рослин. Тут відбувається спарювання і кладка яєць, які майбутній батько оберігає до тих пір, поки з них не вилупляться мальки, а потім ще цілий місяць доглядає за малюками.

Має м'яке ніжне м'ясо, приємне на смак.

Тривалість життя близько 13 років.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у водоймах біля берегів Західної Австралії, Південної Австралії та далі до Квінсленда, а ще на острові Тасманія (в річці Дак).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Paxton, J.R., D.F. Hoese, G.R. Allen and J.E. Hanley, 1989. Pisces. Petromyzontidae to Carangidae. Zoological Catalogue of Australia, Vol. 7. Australian Government Publishing Service, Canberra, 665 p.