Тварини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тварини
Період існування: кембрій - сьогодення
Animal diversity October 2007.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eucaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарства
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Animalia
EOL: 1
ITIS logo.jpg ITIS: 202423
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33208
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Animalia

Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. Однак тварини не завжди ведуть активний спосіб життя і є гетеротрофами. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро. До тварин належать ссавці, птахи, риби, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів.

Тварини належать до еукаріотів (у клітинах є ядра). Класичними ознаками тварин вважаються: гетеротрофність (харчування готовими органічними сполуками) та здатність активно пересуватися. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам.

У побуті під словом тварини часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» закріплено ширше значення, що відповідає латинському Animalia (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, всілякі черв'яки і тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».

При цьому, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилося за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви, а не мають їх губки, пластинчасті, мезозої, кнідоспорідії, які можливо, втратили їх.

У той же час, у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.

Особливості[ред.ред. код]

Характерні особливості тварин:

Походження[ред.ред. код]

Докладніше: Походження тварин

Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.

Походження Metazoa[ред.ред. код]

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі це хоанофлагеляти — комірцеві жгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають Хоанофлагелят, гриби і невелику кількість паразитичних Найпростіших. Назва Opisthokonta позначає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти, здебільшого, мають передній джгутик.

Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію, віком близько 610 мільйонів років. Вони відомі як едіакарська або вендська фауна. Однак, їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони можуть бути попередниками сучасних гілок тварин, а можуть бути й незалежними групами, а може, вони взагалі не були тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією між диференціювальними групами, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому[Джерело?].

На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, таких як відбитки й нори в тонійский період, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки[1]. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними Найпростішими Gromia sphaerica і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин[2][3].

Дослідження[ред.ред. код]

Докладніше: Зоологія

Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протистологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.

Методи вивчення тваринних організмів:

Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

Класифікація[ред.ред. код]

Система родинних стосунків основних груп тварин за морфологічними (ліворуч) і генетичними (праворуч) даними (за: Загороднюк, Головачов, 2005; за даними Adoutte A., Balavoine G., Lartillot N. et al., 2000)[4]

На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.

Альтернативні варіанти класифікації[ред.ред. код]

Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.

Іноді найпростіших відносять до тварин як підцарства на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними активно пересуваємими організмами. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому протистов також виділяють в окреме царство (або декілька царств). В деяких класифікаціях виділялося подцарство Агнотозоі, що включає плакозоев, ортонектід і діціемід.

Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі можливі варіації на тему типів.

  • Кнідаріїв і реброплавів можуть об'єднувати в один тип (кишковопорожнинні).
  • Нематод, брюхореснічних черв'яків, кінорінхов, волосатик, коловерток і іноді пріапулід об'єднують в якості класів в одному типі первічнополостние черви або круглі черв'яки (явно застаріла класифікація).
  • Нематод, Волосові і Черевовійчасті черви відносять до типу круглі черв'яки (Nemathelminthes).
  • Класи головохоботних — пріапулід, кіноринхів і лоріціфери розглядають як окремі типи.
  • Форонід, Мохуватки і Плечоногі об'єднують в тип щупальцеві або лофофорові з трьома відповідними класами.
  • Напівхордові раніше вважалися підтипом хордових.
  • Покривники нерідко розглядалися в якості окремого типу.
  • У багатьох посібниках в якості окремого типу вторічноротих розглядаються погонофори.
  • Прямоплави і дицієміди можуть розглядатися як один тип мезозою (явно застаріла класифікація).
  • До складу Metazoa включається тип Myxozoa, який раніше відносили до Найпростіших.

Галерея[ред.ред. код]

Поширення[ред.ред. код]

Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.

Значення[ред.ред. код]

Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.

Посилання[ред.ред. код]