DX-код
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
DX-код (англомовне скорочення Digital indeX) є стандартом маркувань касет плівки формату 135 та APS. Камера (залежно від її конструкції) може використовувати значення DX-коду для керування вбудованим експонометром для підказок фотографу чи автоматичного вибору параметрів експонування. Фізично DX-код є участками, які можуть бути провідними чи діаелектричними (зазвичай срібного та чорного кольорів) і зчитується камерою електричним способом. Першою камерою, яка використовувала DX-код для керування експонометром була Konica TC-X.
Зміст |
[ред.] Електричні контакти
На корпусі картриджу плівки формату 135 присутні два рядки по шість контактів (областей), які можуть бути провідними, або ідаелектричними. Два контакти (1 і 7) завжди провідні, і викоримстовуються як спільні («земляні»). Решта контактів несуть корисну інформацію — перший рядок вказує чутливість плівки, а другий — кількість кадрів (довжину зарядженої у картридж плівки) та експоширину плівки. Розташування контактів:
| С | Ч1 | Ч2 | Ч3 | Ч4 | Ч5 |
| С | Д1 | Д2 | Д3 | Ш1 | Ш2 |
Тут 'С' є спільними контактами (завжди провідні), 'Ч' позначають чутливість плівки, 'Д' — довжину плівки, а 'Ш' — експошироту.
[ред.] Опис варіантів кодування
| Чутливсіть по шкалі ISO | 1-й ряд | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 25 | ||||||
| 32 | ||||||
| 40 | ||||||
| 50 | ||||||
| 64 | ||||||
| 80 | ||||||
| 100 | ||||||
| 125 | ||||||
| 160 | ||||||
| 200 | ||||||
| 250 | ||||||
| 320 | ||||||
| 400 | ||||||
| 500 | ||||||
| 640 | ||||||
| 800 | ||||||
| 1000 | ||||||
| 1250 | ||||||
| 1600 | ||||||
| 2000 | ||||||
| 2500 | ||||||
| 3200 | ||||||
| 4000 | ||||||
| 5000 | ||||||
| Кількість кадрів | 2-й ряд | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| other | ||||||
| 12 | ||||||
| 20 | ||||||
| 24 | ||||||
| 36 | ||||||
| 48 | ||||||
| 60 | ||||||
| 72 | ||||||
| Експоширина плівки (у f-stop) |
2-й ряд | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ±½ | ||||||
| ±1 | ||||||
| +2 −1 | ||||||
| +3 −1 | ||||||
[ред.] Використання
Сучасні плівкові камери формату 135 та APS використовують DX-коди без втручання користувача.
Камери професійної серії провідних виробників зазвичай дозволяють ігнорувати позначення DX-коду на касеті, і встановити значення чутливості вручну, що дозволяє експонувати плівку із екпозицією, нормальною для плівки іншої чутливістю, і змінювати чутливість до необхідної у процесі проявлення плівки (так званий пуш-процес), чи здійснювати інші дії згідно свого художнього задуму. Сучасні аматорські камери зазвичай не дозволяють встановлювати чутливість плівки вручну, проте фотограф знаючи принципи DX-кодування може змінити код згідно свого зажуму.
