Der хунта цайтунг
 | ||||
| Мова | українська, російська, суржик | |||
|---|---|---|---|---|
| Політична належність | без політичних партій | |||
| Видавець | Управління військово-патріотичної роботи та сприяння територіальній обороні ТСОУа | |||
| Формат | A3 | |||
|
| ||||
| Засновано | 2014 | |||
| Ціна | поширюється безкоштовно | |||
| Головний офіс | м. Київ, пр-т Перемоги 52 | |||
| Наклад | 2000 (перші випуски), 5 тис. (випуски 2015 р.) | |||
Der Хунта Цайтунг — інформаційний часопис, газета, оформлена в гумористичному стилі, яку випускають волонтери для бійців АТО та небайдужих до подій в Україні громадян. Газету видає Управління військово-патріотичної роботи та сприяння територіальній обороні ТСОУ.
Заснування[ред. | ред. код]
Газету засновано в кінці 2014 року. На прес-конференції Товариства сприяння обороні України (екс-ДТСААФ), проведеній з ініціативи Київського прес-клубу, що пройшла в стінах Національної спілки журналістів України, було відмічено, що серед справ ТСОУ є й такі:
Великими тиражами надруковано «захалявний» «Кобзар», кишеньковий варіант Біблії, кілька спеціальних військових довідників, плакати, спецвипуск бюлетеня ЦК «Вісник ТСО України», сатиричну газету «Дер Хунта цайтунг», топографічні карти зони АТО в масштабі 1:50. Усі ці видання користуються підвищеним попитом передовсім в зоні бойових дій.— УКРОП (Український оперативний прогноз), 02.04.2015.[1]
Журналістські матеріали[ред. | ред. код]
В газеті розміщується велика кількість інформаційних матеріалів, аналітики щодо перебігу бойових дій, пам'ятки для бійців і цивільних, що перебувають біля лінії фронту. Вміщаються також патріотичні вірші, передруки важливих інформаційних повідомлень тощо.
Серед дописувачів журналістського й аналітичного блоку видання — Юрій Макаров, Василь Рибніков, Костянтин Скоркін, Віталій Портніков, Олена Степова, Віталій Чепинога, Віктор Шевчук, Циля Зінгельшухер та ін.
Газету безкоштовно поширювали волонтери. Головну частину накладу волонтери поширюють серед бійців АТО, у тому числі серед бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ[2].
В газеті подаються як суто журналістські матеріали, так і народний гумор. Значна кількість дописів і гасел оформлена на українсько-німецькому суржику, відомому з радянських фільмів про події 2СВ зі сценами спілкування німецьких окупантів з місцевим населенням.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Що робить і що може зробити для оборони країни Товариство сприяння обороні України // УКРОП (Український оперативний прогноз). - 02.04.2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ В Станице Луганской раздавали газету «Der Хунта» 09.03.2015. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Der Хунта Цайтунг»: в Києві роздають газету, яка заборонена «ватнікам» та людям без почуття гумору // «ЄДНІСТЬ.ІНФО» — ТОП ТЕМИ ТИЖНЯ УКРАЇНСЬКОЮ (вебсайт). — 14.02.2015 [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- В Станице Луганской раздавали газету «Der Хунта» // informator.lg.ua. — 8.03.2015[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Найперший випуск газети «Der Хунта Цайтунг» [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Випуски газети на сторінці Управління військово-патріотичної роботи та сприяння територіальній обороні ТСОУа на http://www.slideshare.net/ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- В Украине начали выпускать ироничную газету Der Хунта Цайтунг // «Русский еврей» 2015/02/17 [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Що робить і що може зробити для оборони країни Товариство сприяння обороні України (Прес-конференція Товариства сприяння обороні України) // Укроп (Український оперативний прогноз). — 02.04.2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка видання в соціальній мережі facebook [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- «Der Хунта Цайтунг» - випуск 14 (новорічний 6.01.2016)
- «Der Хунта Цайтунг» - випуск 15 (27 травня 2016 року)
- «Der Хунта Цайтунг» - випуск 16 (pdf on-line) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Средство от "распятых мальчиков" [Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)