Кобзар (збірка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кобзар, виданий 2002 року

«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка

У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.

Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».

Прижиттєві видання[ред.ред. код]

Перше видання[ред.ред. код]

Форзац першого видання

До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.

Перше видання «Кобзаря» надруковано ярижкою.[1][2]

Бо васъ лыхо на свитъ на смихъ породыло,
Полывалы сліозы… чомъ не затопылы,
Не вынеслы въ море, не розмылы в поли?…
Не пыталы бъ, люды—що в мене болыть?

Друге видання[ред.ред. код]

1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».

Третє видання[ред.ред. код]

«Кобзар» 1860 року надруковано коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.

Того ж 1860 року вийшов «Кобзарь» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.

Видання в журналі «Основа»[ред.ред. код]

Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Білозерського, книги I–XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.

Кобзар виданий 1911 року в Санкт-Петербурзі

На відзначення 100-річчя видання Видання «Кобзаря» в «Основі» 1861 року і сторіччя смерті Шевченка це видання вперше було передруковане окремою книжкою за редакцією Ярослава-Богдана Рудницького в 1961 році у Вінніпезі. Видання здійснила Українська вільна академія наук, Інститут шевченкознавства. Профінансував видання український діловик (підприємець) з Вінніпега Степан Дурбак.

Інші видання[ред.ред. код]

Форзац Кобзаря 1939 року

1867 року видано «Кобзар», до якого, окрім згаданих вище поезій, входила більша частина творів періоду заслання.

Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876.

У Женеві 1878 р. Михайло Драгоманов видав карманний варіант «Кобзаря» репринтним способом. Розмір книжки 9 на 5 см. До України книги були завезені контрабандно в упаковках з-під цигарок.

Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше здійснено лише 1907 року, потім 1908 та 1910.

Перше радянське «канонічне» видання збірки побачило світ 1925 року за редакцією Яреми Айзенштока і Миколи Плеваки.

Урядовий Ювілейний Комітет по вшануванню пам'яті Тараса Шевченка ухвалив видати до 125-річного ювілею окремими виданнями повну збірку всіх поезій та п'ятитомний збірник творів, що вміщував усі поезії, прозу, драми і «Щоденник» поета. 1939 року у Державному Літературному Видавництві вийшов «Кобзар» (повна збірка поезій) [3]).

Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників. Низку творів із «Кобзаря» перекладено понад 100 іноземними мовами.

2006 року видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надав Національний музей Т. Шевченка, та всі твори.

2009 року київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» видали «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899–1937).

Інтерпретації[ред.ред. код]

2001 року Видавництво імені Олени Теліги видало книги «Кобзар» — Євангеліє українців" Віктора Щербини. Автор дослідив збірки Т. Шевченка через призму віковічних християнських цінностей та подальшого впливу постулатів поета на формування свідомості українців[4].

Музей[ред.ред. код]

У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій із 18 до 22 липня 1859 року жив у сім'ї Цибульських Т. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Шевченко Тарас Григорьевич, «Кобзарь» 1840 года (на украинском языке). — К.: Дніпро, 1976.
  2. типографском тираже издания "Кобзаря" 1840 года, осуществлённого в своё время в Петербурге, говорить невозможно: "тираж", состоящий всего из нескольких экземпляров, дошедших до нас, где все или почти все экземпляры отличны друг от друга - вовсе не тираж. Всё, чем располагает украинство в доказательство существования издания "Кобзаря" 1840 года - собрание из разнородных подделок в количестве нескольких штук.)
  3. Подається за виданням: Тарас Шевченко. Кобзар. Повна збірка поезій./Академія наук УРСР. Інститут Української Літератури ім. Т.Г. Шевченка. Ред. колегія: Корнійчук О.Є., Тичина П.Г., Рильський М.Т., Редько Ф.А., Копиця Д.Д.— К.: Державне Літературне Видавництво, 1939.— С. 387—389. (До 125-річного ювілею від дня народження)
  4. Офіційний інтернет-сайт Київської міської ради. Персони [1]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]