Річкова акула іравадійська
| Річкова акула іравадійська | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Glyphis siamensis (Steindachner, 1896) | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Річкова акула іравадійська (Glyphis siamensis) — акула з роду Річкова акула родини сірі акули. Натепер є недостатньо вивченою.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 60 см, проте це не максимальна довжина, оскілький цей голотип був молодим самцем. За гіпотезею ця акула має 1-3 м. Зовнішнє нагадує гангську річкову акулу. Голова коротка. Морда округлена. Очі маленькі з мигательною перетинкою. Рот серпоподібний. На обох щелепах присутньо 29 зубів. На верхній щелепі зуби трикутної форми, зазубрені. На нижній — вузькі, шилоподібні, з 2 дрібними боковими зубчиками. Тулуб доволі товстий. Осьовий скелет нараховує 209 хребців. Грудні плавці широкі, довгі, з гострими кінчиками. Має 2 спинних плавця. Передній спинний плавець широкий, у 2 рази перевершує задній. Розташовано позаду грудних плавців. Задній спинний плавець розташовано навпроти анального. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать значно довше за нижню.
Забарвлення спини сіре з бронзовим або жовтуватим відтінком. Черево має світлий, майже білий, колір.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Воліє до мулового ґрунту з мангровими заростями. Постійно перебуває у каламутній воді. Під час полювання використовує бокову лінію та ампули Лоренціні, з огляду на поганий зір. Живиться костистою рибою та донними безхребетними.
Це живородна акула. Стосовно процесу парування й розмноження немає відомостей.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у гирлі річки Іраваді (М'янма). Звідси походить її назва.
Джерела[ред. | ред. код]
- Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton Field Guides, Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005; S. 133–134, ISBN 978-0-691-12072-0.