Hymenophyllaceae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hymenophyllales)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

пізній тріаснаш час
Vandenboschia speciosa
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Polypodiidae
Порядок: Hymenophyllales
A.B.Frank
Родина: Hymenophyllaceae
Mart., 1835
Роди

див текст

Синоніми

Trichomanaceae

Вікісховище: Hymenophyllaceae

Hymenophyllaceae (Гіменофілові[1] або Мембранолисті[1]) — єдина родина папоротеподібних рослин з порядку Hymenophyllales. У Європі (але не в Україні) ростуть види: Vandenboschia speciosa, Hymenophyllum maderense, Hymenophyllum tunbrigense і Hymenophyllum wilsonii. Hymenophyllaceae існували, принаймні у пізньому тріасі. Етимологія: дав.-гр. ὑμήν — «шкіра, мембрана», дав.-гр. φύλλον — «листок»[2].

Опис[ред. | ред. код]

Рослини наземні і епіфітні. Рослини часто з крихітним повзучим кореневищем і з листям від трьох до кількох десятків сантиметрів. Коріння відсутнє у деяких видів і замінюється корінцями уздовж кореневища. Листя, як правило, волохаті, лопатеві, перисті, але деякі види мають ціле листя. Спорангії, чашоподібні, згруповані в сорусах, на краю листя. Спори зелені.

Поширення[ред. | ред. код]

Родина з субкосмополітичним поширенням, але як правило, обмежуючись дуже вологими місцями або місцями, де вони змочуються бризками з водоспадів або джерел. Переважна більшість видів зустрічається в тропічних лісах, але деякі з них також зустрічаються в помірних тропічних лісів (зокрема, Нової Зеландії) і кілька — в сухих лісових районах.

Роди[ред. | ред. код]

Перелік родів цей родини змінна з індексом і авторами: тільки 3 — по індексу ITIS, 9 — по індексу NCBI, 63 — по індексу GRIN та IPNI. Кількість видів становить понад 600. Традиційно, родина ділиться на дві основні групи: гіменофілоїди (типовий рід Hymenophyllum) з двогубим індузієм і трихоманоїди (типовий рід Trichomanes) з трубчастим індузієм. Остання група морфологічно більш різноманітна і тепер розділена на окремі роди.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кагало О.О., Проць Б.Г. Оселищна концепція збереження біорізноманіття. — Львів : ЗУКЦ, 2012. — С. 58. — ISBN 978-617-655-027-3.
  2. Etimologia botanica di Alexandre de Théis 1810. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.