Marginal Man

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Marginal Man
Основна інформація
Жанр Хардкор-панк
Роки

1982–1988

1991, 1995, 2011 (возз'єднання)
Країна США
Місто Вашингтон
Лейбл Dischord Records, Gasatanka, Enigma, Giant Records
Склад Стів Полкарі, Піт Мюррей, Кенні Іноуе, Андре Лі, Майк Манос
dischord.com/band/marginal-man

Marginal Man — американський хардкор-панк гурт із Вашингтона, округ Колумбія, заснований у 1982 році.

Історія[ред. | ред. код]

Троє учасників гурту Marginal Man — вокаліст Стів Полкарі (Steve Polcari), гітарист Піт Мюррей (Pete Murray) та барабанщик Майк Манос (Mike Manos) — раніше грали разом у хардкор-гурті Artificial Peace,[1] з міста Бетесда, штат Меріленд. Artificial Peace — помітний представник ранньої хардкор-сцени округу Колумбія. Один з треків гурту з’явився на збірці Flex Your Head, Dischord Records.[2]

Після того, як гурт Artificial Peace розпався, колишні учасники гурту об’єдналися з басистом Андре Лі (Andre Lee) і гітаристом Кенні Інує (Kenny Inouye), щоб створити гурт Marginal Man.

Перший виступ гурту відбувся 19 листопада 1982 року, у підвальному приміщенні житлового будинку (як це було заведено у хардкор-панк спільноті)[3][4] разом із гуртами Scream, Insurrection, Double-O, United Mutation та іншими.[5]

За словами Полкарі, назва «Marginal Man» стосується концепції «мати друзів у двох або більше гуртах, але не бути частиною жодного окремого гурту. Щось на кшталт «дивитися ззовні.»»[6]

Гурт Marginal Man був одним із перших хардкор-гуртів Вашингтону, у якому грало дві гітари (за винятком гуртів The Faith та Minor Threat).

За словами барабанщика гурту Minor Threat і співзасновника Dischord Records, Джеффа Нельсона, «Marginal Man найкраще використав дві гітари з усіх гуртів округу Колумбія»[7]

Гурт часто гастролював і записувався.

24 березня 1988 року гурт дав «останній» концерт у клубі 9:30 Club.

Гурт ще кілька разів возз'єднувався, щоб дати черговий концерт:

  • 29 серпня 1991 року у клубі 9:30 Club;
  • 30 грудня 1995 року у клубі 9:30 Club;
  • 20 серпня 2011 року у клубі Black Cat.[8]

Гітарист Кенні Іноуе є сином покійного колишнього члена Конгрессу, сенатора та володаря Почесної медалі, Даніеля Іноуе, штат Гаваї.[9]

Дискографія[ред. | ред. код]

Релізи[ред. | ред. код]

  • Identity 12" EP (Dischord Records, 1984)/CD EP (Dischord, 1997)
  • Double Image LP (Gasatanka/Enigma Records, 1985)/CD (In Your Eye, 2000)
  • Marginal Man LP/CS (Giant Records, 1988)

Збірники різних виконавців[ред. | ред. код]

  • "Marginal Man" on the "Alive And Kicking" 7" compilation (WGNS Recordings, 1985)
  • "Stones Of A Wall" on the "State Of The Union" LP compilation (Dischord, 1989)
  • "Friends" on the "Going Nowhere Slow" LP compilation (Double A Records, 1990)
  • "Mainstream" and "Tell Me" on the "...And The Fun Just Never Ends" CD compilation (Lost And Found Records, 1993)
  • "Missing Rungs" and "Manipulator" on the "20 Years Of Dischord" 3xCD compilation (Dischord, 2003)

Склад гурту[ред. | ред. код]

  • Стів Полкарі (Steve Polcari) — вокал
  • Піт Мюррей (Pete Murray) — гітара, вокал
  • Кенні Іноуе (Kenny Inouye) — гітара
  • Андре Лі (Andre Lee) — бас
  • Майк Манос (Mike Manos) — барабани

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Righi, Len (April 12, 1986). "Marginal Man: Discontent On The Punk Border", The Morning Call, p. 60.
  2. ↑ Azerrad, Michael (2002). Our band could be your life : scenes from the American indie underground 1981-1991 (вид. First Back Bay paperback). Boston. с. 133. ISBN 0316787531.
  3. ↑ Kolic, Doug (24 лютого 2023). Basement Show Goes Dark After Grandma Turns on Kettle Upstairs. The Hard Times (амер.). Процитовано 8 березня 2024.
  4. ↑ The Underground World of Philly’s Basement House Shows. www.34st.com (амер.). Процитовано 8 березня 2024.
  5. ↑ Marginal Man and Shudder to Think concert flier, 9:30 Club, Washington, D.C. - March 24, 1988. Special Collections in Performing Arts, University of Maryland Libraries. Процитовано 20 August 2022.
  6. ↑ Marginal Man Interview. Independent Viewpoint (2). 1984 — через Internet Archive.
  7. ↑ Crawford, Scott (2017). Spoke : images and stories from the 1980s Washington, DC punk scene. [Brooklyn, New York]: Akashic Books. с. 60. ISBN 978-1-61775-500-2.
  8. ↑ Marginal Man Reunion At Black Cat Aug 20th, Dischord, June 6, 2011.
  9. ↑ Freed, Benjamin R (18 грудня 2012). Late Sen. Daniel Inouye Was the Biggest Punk in Congress. DCist. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 6 вересня 2014.

Інші джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Marginal_Man&oldid=42422034